Справа № 127/17534/22
Провадження 3/127/5755/22
07 листопада 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВАП УПП у Вінницькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області від ВАП ДПП УПП у Вінницькій області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 15.08.2022 зазначені адміністративні справи було об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі № 127/17534/22.
Постановою суду від 01.09.2022 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито, оскільки проведення досудового розслідування щодо події, яка сталася 29.06.2022, а саме ДТП за участю ОСОБА_1 , має ознаки кримінального правопорушення, що виключало провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Судовий розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП продовжено.
08.08.2022 інспектором ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області ДПП капітаном поліції Слободиським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 266994. З даного протоколу вбачається, що «29.06.2022 о 18 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (висновок експерта № 1450), керував автомобілем Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_2 , по автодорозі «М-12» 403 км + 300 м, рухаючись в напрямку м. Вінниці поруч з с. Щітки Вінницького району». Своїми діями ОСОБА_1 порушив пп. «а» п. 2.9 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що в той день перебував за кермом, алкогольних напоїв не вживав. Пояснив, що вжив незначну кількість пива напередодні. Також повідомив, що багатьох обставин не пам'ятає, оскільки перебував в непритомному стані в результаті ДТП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.06.2022 о 18 год. 30 хв. на автодорозі «М-12» 403 км + 300 м в напрямку м. Вінниці поруч з с. Щітки Вінницького районусталася ДТП, в наслідок якої і водій, і пасажири авто отримали тілесні ушкодження.
Згідно п. 1 і п. 2 розділу Х Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі - Інструкція) та п. 9 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі - Порядок) водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Обов'язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження.
Судом встановлена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пп. «є» п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
З висновку експерта № 1450 від 04.07.2022 вбачається, що методом газово-рідинної хроматографії в крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт у концентрації 0,9 ‰.
Також з вищевказаного висновку експерта вбачається, що зразки крові у ОСОБА_1 було відібрано в одноразовий шприц об'ємом 20 мл, з голкою та ковпачком, без застосування спиртовмісних речовин; біологічні зразки поміщено в спецпакет, який було опечатано і належно збережено.
Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан сп'яніння.
У зв'язку із вищевказаним, поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення, як те передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та ст. 266 КУпАП.
Судом встановлено, що 29.06.2022 о 18 год. 30 хв. на автодорозі «М-12» 403 км + 300 м, рухаючись в напрямку м. Вінниці поруч з с. Щітки Вінницького району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння.
Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких зауваженьчи заперечень з боку правопорушника протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 266994 від 08.08.2022 не містить.
Враховуючи вищевказане, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, правові підстави для визнання результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння недійсними, відсутні; факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 266994 від 08.08.2022, висновком судово-медичної експертизи № 1450 від 04.07.2022.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Водночас, судочинство повинно відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Дії ОСОБА_1 призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, а саме вчинення ДТП, і будучи водієм особа несе певні обов'язки, за порушення яких настає відповідальність. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року справа «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»).
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
В свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.
Зважаючи на те, що посвідчення водія не вилучалось в порядку ст. 2651 КУпАП, суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що у відповідності до ч. 2 і 3 ст. 3171 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права; особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496, 20 гривень.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 24, 30, 33-35, 38, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294, 3171 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: