Провадження № 33/821/465/22 Справа № 707/1428/22 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
04 листопада 2022 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю правопорушника ОСОБА_1 та адвоката Сененко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 09.09.2022 року якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безробітний, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок, -
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 08.07.2022 року, о 09 годині 53 хвилин на автодорозі Р-10, 56 км, керував автомобілем «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою газоаналізатора алкотесту «Драггер», відповідно до висновку якого встановлено стан алкогольного спіяніння в 0,71% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Сененко К.В. з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення не погодилася, вважає, що справу необхідно закрити з підстав недоведеності вини ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 вказав, що відеофіксація є неповною та не є безперервною.
Постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 09.09.2022 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, правопорушника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
Постанову Черкаського районного суду від 09 вересня 2022 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного право рушення.
Вважає, що постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 09.09.2022 винесена з порушеннями ст.ст. 256. 268. 247, 280 КУпАП та підлягає скасуванню, так як судом невірно з'ясував всі обставини справи та дійшов хибних висновків про винуватість особи у скоєнні адміністративного правопорушення.
Суддя, досліджуючи матеріали справи, мав би ретельно дослідити відеозапис з нагрудної камери поліцейського, як невід'ємного додатку до протоколу про адміністративне правопорушення та надати йому об'єктивну оцінку. Проте, цього зроблено не було.
Разом з тим, в адміністративних матеріалах не зазначено жодного свідка події даного правопорушення, будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи також відсутні.
ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу у строки визначені КУпАП України. Згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 06.10.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто для усунення недоліків. 14.10.2022 року було отримано постанову та апеляційну скаргу. Зазначені обставини є поважною причиною пропущення процесуального строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Отже, зазначений строк звернення до Черкаського апеляційного суду підлягає поновленню.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстснанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 09.09.2022 року, як такий, що пропущений з поважних причин, а саме правопорушником ОСОБА_1 апеляційну скаргу було подано 19.09.2022, тобто в строки визначені КУпАП України. Постановою Черкаського апеляційного суду від 06.10.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто для усунення недоліків.
14.10.2022 року було отримано постанову суду апеляційної інстанції про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення (а.м.с.46), тому вказані обставини дають підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 08.07.2022 року, о 09 годині 53 хвилин на автодорозі Р-10, 56 км, керував автомобілем «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою газоаналізатора алкотесту «Драггер», відповідно до висновку якого встановлено стан алкогольного спіяніння в 0,71% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 291690 від 08.07.2022 року, де зазначено, що ОСОБА_1 08.07.2022 року, о 09 годині 53 хвилин на автодорозі Р-10, 56 км, керував автомобілем «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою газоаналізатора алкотесту «Драггер», відповідно до висновку якого встановлено стан алкогольного спіяніння в 0,71% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1);
- даними роздруківки приладу «Драгер» від 08.07.2022 року на гр. ОСОБА_1 , з результатом 0,71% проміле.(а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що ОСОБА_1 мав запах алкоголю з прожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та повік, почервоніння шкіри обличча, та за допомогою приладу «Драгер» пройшов освідування, та результат показав 0,71% проміле.(а.с.3);
- даними рапорту поліцейського взводу №1 роти №1БУПП в Черкаській області ст. лейт. поліції Д.С. Перевізник, де зазначено, що 08.07.2022 року, під час несення служби близько 09:53 год. на блокпості було зупинено автомобіль ВАЗ- 2104, державний номерний знак НОМЕР_1 , який мав візуально технічно пошкодження ЛФК. Водія було зуптнено та ним був гр. ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного спяніння, а саме: запах алкоголю з прожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та повік, почервоніння шкіри обличча, водієві було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», останній пройшов освідування, та результат показав 0,71% проміле. На водія було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КупАП.(а.с.4);
- даними відеодиску відносно гр.. ОСОБА_1 від 08.07.2022 року, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.6).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані сп'яніння, та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 291690 від 08.07.2022 року, даними роздруківки приладу «Драгер» від 08.07.2022 року га гр. ОСОБА_3 , з результатом 0,71% проміле, даними акту огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що ОСОБА_1 мав запах алкоголю з прожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та повік, почервоніння шкіри обличча, даними рапорту поліцейського взводу №1 роти №1БУПП в Черкаській області ст. лейт. поліції Д.С. Перевізник, даними відеодиску відносно гр.. ОСОБА_1 від 08.07.2022 року, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки відеозапису з нагрудної камери поліцейського, є необгрунтованим.
Так, з постанови суду першої інстанції вбачається, що під час вивчення матеріалів відеозапису, який долучено в матеріали справи вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію проходження тесту за допомогою приладу «Драгер» також відповів позитивно і добровільно його пройшов.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.
Крім того з відео вбачається, що ОСОБА_1 добровільно, як водій транспортного засобу пройшов тест на приладі «Драгер», ніяких заперечень щодо некеруванням транспортним засобом не висказує, також поряд з транспортним засобом відсутні інші особи, які могли бути водієм даного ТЗ та які повідомили, що саме така особа, а не ОСОБА_1 є водієм.
Оцінюючи покази ОСОБА_1 щодо некерування ТЗ, як неправдиві, суд апеляційної інстанції також враховує, що подія відбулась не на парковці ТЗ, не за місцем проживання ОСОБА_1 , а на автодорозі, за межами населенного пункту і ТЗ апріорі не міг самостійно потрапити на місце перевірки.
За таких обставин, суддя районного суду дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також сукупність доказів у їх взаємозв'язку, дають підстави зробити висновок про обґрунтоване притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому його апеляційні доводи з цього приводу є необґрунтованим.
З приводу посилань ОСОБА_1 , про те, що він є інвалідом 2-ї групи та повинен був бути звільнений від сплати судового збору судом першої інстанції, вважаю їх слушними з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №920964 від 01.05.2012 року та пенсійним посвідченням, серія НОМЕР_2 , тому на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 496 гривень 20 копійок.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 09.09.2022 року, немає.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 09.09.2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 09.09.2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - змінити.
Виключити з постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 09.09.2022 року стосовно ОСОБА_1 рішення суду про стягнення судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
В решті Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 09.09.2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок