печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1559/21-ц
26 жовтня 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Дибі І.Б.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Кокольського С. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Ощадбанк», банк), про захист прав споживачів, у якому просила стягнути з відповідача на її користь інфляційні втрати за кожний день прострочення виконання зобов'язання по день фактичного виконання у розмірі 6624,38 грн, три проценти річних у розмірі 5415,01 грн та пеню у розмірі 1976480 грн.
Позов мотивувала тим, що 19 червня 2015 року на підставі укладеного між АТ «Ощадбанк» та нею договором про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжних карток, відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 у філії - Донецьке обласне управління Ощадбанку. Відкриття рахунку було обумовлено необхідністю отримання нею оплати за виконану роботу від ТОВ «Синтоп».
У серпні 2015 року на зазначений рахунок від ТОВ «Синтоп» надійшли грошові кошти у розмірі 387545,14 грн, однак 25 серпня 2015 року, згідно із листом Управління фінансового моніторингу Ощадбанку, були зупинені всі видаткові операції по її рахунку, а 03 вересня 2015 року Державна служба фінансового моніторингу України своїм рішенням також зупинила всі фінансові операції по рахунку і передала матеріали до правоохоронних органів.
Наприкінці вересня 2015 року ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на кошти на її рахунку в межах кримінального провадження.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року у справі № 761/32089/18, який набрав законної сили, скасовано арешт усіх без виключення грошових коштів, що знаходилися на рахунку позивача, відкритому у філії - Донецьке обласне управління Ощадбанку.
02 жовтня 2018 року вона через представника звернулася до Донецького обласного управління Ощадбанку із заявою про здійснення безготівкового переказу коштів на ім'я третьої особи, на що листом АТ «Ощадбанк» від 19 жовтня 2018 року отримала відмову з посиланням на те, що банком проведено оцінку ризиків за операціями, оскільки контрагент -відправник коштів на рахунки був фігурантом кримінальної справи з розслідування можливого фінансування тероризму, банк змушений вжити всіх можливих заходів щодо виключення ймовірності використання його послуг для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.
29 липня 2019 року вона повторно подала до філії - Донецьке обласне управління Ощадбанку заяву на безготівковий переказ коштів, у задоволенні якої листом банку від 06 серпня 2019 року відмовлено.
З метою захисту своїх прав позивач звернулася до суду. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року, залишеним у цій частині без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року та постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року, стягнуто з АТ «Ощадбанк» на її користь кошти у розмірі 387 545, 14 грн.
Лише після набрання чинності рішенням суду банк виконав розпорядження її представника і 17 січня 2020 року здійснив безготівковий переказ грошових коштів за реквізитами, вказаними у заяві.
Таким чином, невиконання банком розпорядження клієнта з переказу коштів за заявою від 29 липня 2019 року свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, у вигляді інфляційних втрат і трьох процентів річних, а також сплати пені за частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про переказ коштів до дня фактичної видачі.
На підставі наведеного позивач просила про задоволення позову.
Ухвалою суду від 15 січня 2021 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
26 квітня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про відсутність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, оскільки банк виконав розпорядження позивача про переказ коштів з рахунку № НОМЕР_1 на наступний день, після отримання від нього 16 січня 2020 року заяви.
Що стосується пені, то вона більш ніж в 5 разів перевищує суму грошових кошті, які містились на рахунку позивача в АТ «Ощадбанк», що явно не відповідає принципам розумності та справедливості, і свідчить про намагання позивача збагатитись за рахунок іншої особи.
На підставі викладеного, наявні підставі для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 08 липня 2021 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва від 01 січня 2021 року у зв'язку зі смертю судді ОСОБА_4 справу передано на повторний авторозподіл.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2021 року матеріали справи прийнято до провадження судді Бусик О.Л. та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
29 грудня 2021 року від представника відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено про те, що норми статті 625 ЦК України не поширюється на спірні правовідносини, оскільки зобов'язання з переказу коштів не є грошовим, а відповідальність за його порушення передбачена умовами договору та спеціальним Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Зазначений висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року в справі №470/493/17, від 07 квітня 2021 року №569/8539/17.
Що стосується стягнення з відповідача пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», то норма цієї статті також не підлягає застосуванню, оскільки відповідальність за обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами шляхом здійснення переказів застосовується згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та умовами укладеного сторонами договору.
22 вересня 2022 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просила стягнути з відповідача на її користь пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення зобов'язання по день фактичного виконання зобов'язання, але не більше 10% від суми переказу, що складає 38 754,51 грн. В обґрунтування заяви позивач посилалась на постанову Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі №757/1587/21-ц, в якій міститься висновок про те, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» строків виконання доручення клієнта та переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
07 жовтня 2022 року від відповідача надійшли пояснення, в яких вказано про те, що посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі №757/1587/21-ц не свідчить про наявність правових підстав для стягнення з АТ «Ощадбанк» пені в розмірі, визначеному в заяві про зменшення позовних вимог від 20 вересня 2022 року з огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до банку з дорученням про переказ саме суми в розмірі 38 754, 51 грн і що таке доручення не було виконано банком у встановлені строки.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Суд установив, що 19 червня 2015 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжних карток, за умовами пунктів 1.1.1, 1.1.2 якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 .
У серпні 2015 року на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я позивача, надійшли грошові кошти у розмірі 38 754, 51 грн.
25 серпня 2015 року листом Управління фінансового моніторингу у АТ «Ощадбанк» зупинено всі видаткові операції за вказаним рахунком.
09 вересня 2015 року згідно з рішенням Державної служби фінансового моніторингу України також зупинено всі фінансові операції за вказаним рахунком і передано матеріали до правоохоронних органів.
У межах кримінального провадження ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року на грошові кошти у сумі 38 754, 51 грн на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 у АТ «Ощадбанк», накладено арешт.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року у справі № 761/32089/18, який набрав законної сили, ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 14, частиною другою статті 258-5 КК України, а також вирішено долю речових доказів, у тому числі скасовано арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року на грошові кошти у сумі 38 754, 51 грн, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 у філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».
02 жовтня 2018 року представник ОСОБА_1 звернулася до філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» із заявою, в якій просила повідомити, чи може вона на підставі наданих довіреностей замовити основну на ім'я власника рахунку та додаткову на її ім'я картки, отримати готівкові кошти через касу банку, а також здійснити безготівковий переказ коштів на ім'я третьої особи.
У відповідь на вказану заяву АТ «Ощадбанк» листом від 04 жовтня 2018 року попросив надати банку: документи на підтвердження трудових відносин з ТОВ «Синтоп» (копію трудової книжки, копії наказів про призначення на посаду та звільнення з посади, копію трудового договору тощо); довідку форми № 1ДФ з органів фіскальної служби; інформацію (персоніфікацію) з органів ПФ України, а листом від 19 жовтня 2018 року повідомив, що проведено оцінку ризиків за операціями, які повірений має намір здійснити, враховуючи той факт, що рахунки, право розпоряджатись якими надано їх власниками відповідно до нотаріально засвідчених довіреностей, не обслуговувалися більше 3-х років (відсутній рух коштів), а також те, що контрагент-відправник коштів на рахунки був фігурантом кримінальної справи з розслідування можливого фінансування тероризму (в рамках якої, у тому числі, мали місце обмеження), банк змушений вжити всіх можливих заходів, щодо виключення ймовірності використання його послуг для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму. У зв'язку з цим виникла необхідність у проведенні уточнення інформації щодо ідентифікації, верифікації та вивчення зазначених фізичних осіб шляхом особистого їх звернення до установи банку.
29 липня 2019 року представник ОСОБА_1 повторно подала до філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заяву про здійснення безготівкового переказу коштів з рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ».
06 серпня 2019 року АТ «Ощадбанк» надало відповідь, що розрахунково-касове обслуговування рахунку буде проведено після надання до банку всіх документів/відомостей, що вимагаються банком, та після особистої явки власників рахунків до установ банку для проведення верифікації і уточнення інформації про клієнта, оскільки частково надана інформація клієнтів є сумнівною і потребує уточнення, що зазначалося у листі банку від 25 січня 2019 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі № 757/30819/19-ц стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 38 754, 51 грн, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , інфляційні втрати у розмірі 28722,93 грн, 3 % річних у розмірі 7867,70 грн, пеню у розмірі 3 % за кожний день прострочення у розмірі 2871709,49 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних і пені, нарахованої на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», та відмовлено у задоволенні вимог в цій частині.
В іншій частині вимог рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
17 січня 2020 року АТ «Ощадбанк» здійснив безготівковий переказ грошових коштів ОСОБА_1 у розмірі 387545,14 грн з рахунку в № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ».
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно зі статтею 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Судом установлено, що спірні правовідносини виникли на підставі укладеного між сторонами 19 червня 2015 року договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку і пов'язані із відмовою банку здійснити безготівковий переказ грошових коштів на рахунок в іншій банківській установі.
Спеціальним законом, який визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів та встановлює відповідальність суб'єктів переказу, є Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що вказано у його преамбулі.
Відповідно до п.1.24 ст.1 цього Закону переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статі 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Споживач фінансових послуг - це фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю (пункт 7-1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктами 32.1 та 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк, що обслуговує платника (отримувача), несе перед ним відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Такі ж положення щодо розміру відповідальності банку за порушення строків переказу містять Правила здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «Ощадбанк» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), які згідно з пунктом 4.2 укладеного між сторонами договору банківського рахунку є його невід'ємною частиною.
Відповідно до Правил здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «Ощадбанк» (чинних на час виникнення спірних правовідносин) Особлива частина, розділ ХХ «Умови договору банківського рахунку», глава 12 «Відповідальність сторін», пункт 12.4 - за несвоєчасне (пізніше наступного банківського дня після отримання розрахункового документа) або помилкове з вини банку здійснення переказу коштів з карткового рахунку, за несвоєчасне зарахування на картковий рахунок суми, яка переказана клієнту, банк сплачує останньому пеню у розмірі 0,1 процента від суми відповідного переказу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 процентів суми переказу.
З урахуванням наведених норм, якими передбачено правовий механізм та вид відповідальності у разі порушень прав контрагента за договором банківського рахунку, виходячи з правової природи укладеного між сторонами договору і умови, які становлять його зміст, банком допущено порушення умов договору, що є підставами для відповідальності відповідача за обмеження прав позивача щодо розпорядження коштами шляхом здійснення переказів, яка має застосовуватись згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та з урахуванням умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до укладеного сторонами договору (договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки), зобов'язання АТ «Ощадбанк» полягає у виконанні банком доручення про перерахування коштів, які надходять клієнту. Так, відповідне зобов'язання не полягає у передачі позивачу власного майна банку, зокрема належних йому грошових коштів, оскільки його змістом є виконання доручення щодо зарахування майна - грошових коштів, які належать клієнту і знаходяться у його вільному розпорядженні на його поточному рахунку.
Таким чином, слід дійти висновку про те, що у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором банківського рахунку щодо переказу коштів згідно із заявою представника позивача від 29 липня 2019 року за дорученням позивача банк зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, але не більше 10 % від суми переказу відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Установивши, що пеня за один рік (0,1 % від суми переказу за кожен день становить 387,55 грн х 365 днів) значно перевищує 10 % суми переказу, тому стягненню підлягає максимально встановлений законом та договором розмір пені у сумі 38754,51 грн, що складає 10 % від суми затриманого переказу.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 , викладені в заяві про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ураховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2270 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись, ст. ст. 1-16, 509, 526, 1066, 1074 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. ст. 1-18, 76 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,суд,
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 38754 (тридцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят чотири) гривні 51 копійки.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в дохід держави судовий збір в сумі 2270 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г; код ЄДРПОУ 00032129).
Повний текст рішення складено 03 листопада 2022 року.
Суддя О.Л. Бусик