Справа №695/2011/22
01 листопада 2022 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Перший відділ Золотоніського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Черкаської області, Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про встановлення факту про визнання заявника членом сім'ї загиблого військовослужбовця,-
У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Перший відділ Золотоніського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Черкаської області, Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про встановлення факту про визнання заявника членом сім'ї загиблого військовослужбовця.
Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт про те, що заявник був членом сім'ї свого брата, ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем та загинув під час виконання обов'язків військової служби. Положення ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Таким чином, встановлення даного факту необхідно для отримання одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, передбачених законодавством України.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Міністерство оборони України, Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
На адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від представника Міністерства оборони України надійшло заперечення щодо заяви ОСОБА_1 . Просив залишити заяву без розгляду, оскільки існує спір про право. Вказано про те, що рішення суду в даній справі фактично вирішуватиме питання про права та обов'язки Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги, що в свою чергу свідчить про наявність предмету спору, а саме страхових виплат і права на ці виплати.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 вважає, що відсутні підстави для залишення заяви без розгляду, оскільки заявник просить суд встановити юридичний факт того, що він був членом сім'ї рідного брата ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем та загинув під час виконання обов'язків військової служби. В заяві відсутні будь-які вимоги про зобов'язання Міністрерства оборони України вчинити будь-які дії. Заявником було подано до Першого відділу Золотоніського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Черкаської області пакет документів для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю брата. Останнім пакет документів прийнято, у своїй відповіді вказав про те, що заявник не має права на одержання зазначеної допомоги, оскільки не надано документ - рішення суду про встановлення факту, що заявник є членом сім'ї загиблого брата. В зв'язку з цим заявник і звернувся до суду. Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, оскільки є підставою для отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця - рідного брата.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого представника.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Полтєв Є. О. в судовому засіданні підтримав заперечення, які надсилалися до суду та вважає, що заяву необхідно залишити без розгляду, оскільки існує спір про право, а саме право на одержання одноразової грошової допомоги. Так, Міністерство оборони України не визнає право заявника на отримання даної допомоги, а тому існує спір про право.
Заінтересована особа Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту про визнання заявника членом сім'ї загиблого військовослужбовця, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для отримання допомоги після смерті військовослужбовця, зокрема з метою наступного вирішення питання для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Згідно із ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі
№ 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі
№ 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі
№ 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20).
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 12 цього Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Згідно з пунктом 13 цього Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку (пункт 15 Порядку).
При цьому, спори щодо розміру грошової допомоги та права на її відшкодування між особами, які претендують на такі виплати та органом, який проводить їх нарахування та виплату розглядаються судами в позовному провадженні за загальними правилами (див.постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 140/2178/15-ц (провадження № 61-9869св20) та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 295/3547/21 (провадження № 61-10600св21)).
З поданих до суду заперечень та з наданих в судовому засіданні представником Міністерства оборони України пояснень вбачається, що Міністерство оборони України не визнає право заявника на отримання допомоги, тобто визнання заявника членом сім'ї загиблого військовослужбовця необхідно для подальшого вирішення правового спору, зокрема, стягнення коштів грошової допомоги та права на її отримання, у зв'язку з чим у заявника фактично виник спір з органом, який призначає та виплачує таку допомогу, і який заперечує проти такого, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження.
Такі висновки знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та підтверджуються, зокрема, подачею заперечення Міністерством оборони України, як органом, котрий приймає рішення про виплату одноразової грошової допомоги, і який у зв'язку із цим заперечив право на її отримання заявником, згідно із поданою ним заявою.
Подібні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 травня 2022 року в справі № 944/2326/21.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що має місце спір про право, а відтак заява не може бути розглянута в порядку окремого провадження, одночасно суд роз'яснює, що заявник має право подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 259-261, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Перший відділ Золотоніського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Черкаської області, Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про встановлення факту про визнання заявника членом сім'ї загиблого військовослужбовця - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду складено 07 листопада 2022 року.
Суддя В. В. Левченко