Справа №705/2121/22
2-а/705/86/22
08 листопада 2022 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренка Ігоря Вікторовича доУправління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліціїпро скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кушнеренко І.В. звернувся до суду з адміністративним позовом про те, що 29.05.2022 року поліцейським взводу ПП в м. Умань УПП в Черкаській області ДПП Пшеничним А.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на ст.ст. 1, 8, 129 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 245, 252, 280 КУпАП, Віденську Конвенцію, ратифіковану Україною 14.05.1986 р.
Зазначає, що відповідно до постанови порушення полягало у тому, що 28.05.2022 року о 22:30 годині в м. Умань по вул. Грушевського, 10 Б водій керував ТЗ при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 А ПДР України, однак вимог ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015, поліцейським при винесенні спірної постанови, не дотримано.
Крім того, позивач вказує, що має посвідчення водія у мобільному додатку «Дія».
Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського взводу ПП в м. Умань УПП в Черкаській області ДПП Пшеничного А.В. серія ДПО18 №720413 від 29.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.
Ухвалою суду від 08 червня 2022 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 228 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з копією позову та додатків до нього, а також інформацією про процесуальні права та обов'язки була надіслана відповідачу 08.06.2022 року та отримано 18.08.2022 року, згідно реєстру поштового відправлення.
16.09.2022 р. від представника відповідача Управління патрульної поліції в Черкаській області М. Скляренко на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 28.05.2022 близько 22 години 30 хвилин поліцейський взводу патрульної поліції в м. Умань управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Пшеничний А.В. ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку в м. Умань та виконував службові обов'язки відповідно повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».
В цей час, рухаючись по вул. Незалежності в м. Умань, поліцейським було встановлено, що водій автомобіля Hyunday Ioniq д.н.з. НОМЕР_1 , керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а) «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Керуючись п. 2.1. ПДР, поліцейський повідомив водія про підстави зупинки та про необхідність пред'явити посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу загальнообов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів.
Після встановлення особи водія, яким виявився позивач, поліцейський, в порядку передбаченому ст.ст. 278, 279 КУпАП розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому, роз'яснив йому права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Розглянувши справу у відповідності до ст. 280 КУпАП на підставі ст. 258, ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ч. 2 ст. 36 КУпАП, ст. 252 КУпАП було винесено постанову ДПО18 №720413 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Під час розгляду справи у позивача були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим відносно нього було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та протокол адміністративного затримання, що підтверджують відеозаписи з нагрудного службового відеореєстратора інспектора.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
27.09.2022 р. від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренко І.В. на адресу суду надійшла Відповідь на відзив, з аналогічною позицією щодо суті позовних вимог, яка викладена в адміністративному позові останнього. Крім того, представник позивача зазначив, що диспозиція ч.1 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Тобто, в даному випадку для встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу даного правопорушення необхідним є встановлення того, що він у вказаний день, час та місці дійсно керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Однак, на відеозаписі, який надано працівниками поліції до суду, факт руху даного транспортного засобу та факт його зупинки не зафіксовано, працівники поліції, які спілкувались з ОСОБА_1 про підставу зупинки також нічого не повідомили. З матеріалів справи зрозуміти причину такої зупинки, якщо вона мала місце, також неможливо.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Статею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10, 11 КУпАП).
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Належних доказів на підтвердження відомостей, що містяться у постанові, суду не надано.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАПне надано, а саме з відеозапису, який надано працівниками поліції до суду, факт руху транспортного засобу та факт його зупинки не зафіксовано.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд дійшов до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП має бути скасована.
В порядку ст. 139 КАС України, судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського взводу ПП в м. Умань УПП в Черкаській області ДПП Пшеничного А.В. серія ДПО18 №720413 від 29.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.
Закрити провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Копію рішення направити позивачу та відповідачу для відому.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся Сергіївна Годік