Справа №705/2170/22
2-а/705/87/22
08 листопада 2022 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ 593818 від 29 березня 2022 року,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про те, що 29.03.2022 поліцейським ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Яровим В.П. було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ 593818 від 29.03.2022 у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн., згідно якої він ніби порушив п. 2.1а ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП.
Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правила дорожнього руху України він не порушував.
В оскаржуваній постанові зазначено, що керуючи транспортним засобом MAZDA PREMACY, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 29.03.2022 року 21 год. 47 хв. в с. Аполянка по вул. Л.Українки, не маючи права керування даним транспортним засобом категорії «В», чим порушив п. 2.1 ПДР України.
Позивач вказував, що 29.03.2022 року він виконував свої обов'язки, оскільки є бійцем 21 РС Добровольчого Українського Корпусу Правий Сектор. В цей же день, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу, під час чого їх було зупинено працівниками поліції, однак транспортним засобом керував ОСОБА_3 , сам ОСОБА_1 був пасажиром та сидів на пасажирському сидінні. Жодного правопорушення він не вчиняв, транспортним засобом не керував.
При винесені постанови поліцейським не надано жодного доказу, що саме позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху і відповідно наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.
Тому, звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 593818 від 29.03.2022 року та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 593818 від 29.03.2022 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. та провадження по справі- закрити.
Ухвалою суду від 13 червня 2022 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 228 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з копією позову та додатків до нього, а також інформацією про процесуальні права та обов'язки була надіслана відповідачу 22.06.2022 року.
Від відповідача - Управління патрульної поліції в м. Києві 12.07.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування вимог відзиву посилався на те, що об'єктом даного правопорушення є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом. Об'єктивною стороною є формальний склад керування транспортними засобами, особами, які не мають права керування цими транспортними засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.
Відповідно до п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення.
Щодо твердження позивача щодо порушення розгляду справи про адміністративне правопорушення, зазначаємо, що дії працівника поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення є правомірними.
При перевірці інформації працівником поліції про наявність посвідчення водія ОСОБА_1 через логістичний пристрій по ІТС ІПНП, встановлено, що будь-які документи чи відмітки в ІТС ІПНП щодо водія ОСОБА_1 відсутні, в тому числі і відомості про посвідчення водія. Крім того, сам позивач не заперечує ту обставину, що в нього було відсутнє посвідчення водія. Будь-яких доказів наявності у позивача посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії станом на 29.03.2022 на час прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, так само, як і на момент розгляду справи судом позивачем не надано. Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про наявність в діянні ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обгрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно п.п.1 п. 3 розділу VIII Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 за № 1026, строк зберігання відеозаписів з портативних відео реєстраторів становить 30 діб. Оскільки з моменту фіксації правопорушення минуло більше 30 діб, повний відеозапис з цифрових нагрудних відеокамер надати неможливо.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Статею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10, 11 КУпАП).
Частиною 1 статті 140 КУпАП встановлено порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Належним чином оформлену постанову та доказів на підтвердження відомостей, що містяться у постанові, суду не надано.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАПне надано.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд дійшов до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП має бути скасована.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 229, 241-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 593818 від 29.03.2022 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. та провадження по справі- закрити.
Копію рішення направити позивачу та відповідачу для відому.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся Сергіївна Годік