03 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3868/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), третя особа на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його здійснити з 28.01.2022 перерахунок розміру пенсії державного службовця відповідно до п. 4, п. 6 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", застосувавши довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), затверджену постановою правління Пенсійного фонду України 17.01.2017 № 1-3, вих. №312/03 від 27.01.2022, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України 17.01.2017 № 1-3, вих. №313/03 від 27.01.2022, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійського району Кіровоградської області.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що враховуючи норми діючих нормативно-правових актів вона вважає, що розмір призначеної їй 22.05.2017 пенсії державного службовця було зменшено так, як розрахунок здійснювався не із заробітної плати державного службовця, а також не враховано всі нарахування, відповідно до п.4 Порядку №622, яким передбачено, що пенсія особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями призначається в розмірі 60% суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що законодавством (чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії) не передбачено здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців (а.с.199-201).
Позивач подала відповідь на відзив, в якій просила позов задовольнити (а.с.215-218).
Представник третьої особи також подав письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких просив відмовити у їх задоволенні (а.с.150-151).
Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив такі обставини справи.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 22.05.2017 отримує пенсію за вислугою років, яка призначена на підставі Закону України "Про державну службу".
Зокрема, позивачка з 26.02.2016 перебувала на обліку в Світловодському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримувала пенсію за віком.
В подальшому, постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, зобов'язано Світловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 , пенсію державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року з 22 травня 2017 року (а.с.30-37, 38-41).
Постановою Верховного Суду від 16.06.2022 (а.с.42-44) постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у цій справі залишено без змін.
Як підсумував Верховний Суд, на час набрання чинності Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ позивач досягла пенсійного віку та мала 23 роки 11 місяців стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, тому має право на призначення пенсії державного службовця на підставі п. 12 Розділу ХІ Закону України від 10.12.2015 №899-VIII "Про державну службу". Водночас, фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону №899-VIII стало подання довідки про складові заробітної плати неналежної форми, у зв'язку з неврегульованістю на час її звернення до відповідача питання щодо видачі довідок про складові заробітної плати державних службовцям, зокрема у разі відсутності відповідних посад державної служби. Колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність законодавчого врегулювання зазначеного питання на час звернення позивача до відповідача, не може бути підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" за умови наявності у неї такого права та відсутності заперечення з боку відповідача права позивача на таку пенсію.
28.01.2022 позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок її пенсії, до якої долучила дві довідки про складові заробітної плати за №№ 312/03, 313/03 від 27.01.2022 (а.с.18, 27-28), яку за принципом екстериторіальності було розглянуто відповідачем у справі.
Так, рішенням №935240119246 від 01.02.2022 позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку її пенсії (а.с.20).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 899-VIII (надалі - Закону № 899-VIII) визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (вступив в дію з 01.05.2016).
Згідно до підпункту 1 пункту 2 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 899-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, при здійсненні нарахування пенсійного забезпечення відповідно до вимог статті 37 Закону № 3723-XII орган в сфері пенсійного забезпечення повинен брати усі види заробітної плати, як державного службовця, а у випадку, якщо особа на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцем, усі види заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 24.03.1995 № 108-95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно частини 2 статті 2 цього Закону, додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством: премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Так, відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Олександрійського району Кіровоградської області від 27.01.2022 № 312/03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої ОСОБА_1 , заробітна плата за посадою начальника Управління (відповідає посаді позивача) станом на січень 2022 становить усього 12825,00 грн. (посадовий оклад - 8150,00 грн., надбавка за ранг (5 ранг) - 600,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 23 роки) - 4075,00 грн.) (а.с.27).
За змістом довідки Управління праці та соціального захисту населення Олександрійського району Кіровоградської області від 27.01.2022 № 313/03 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої ОСОБА_1 , за грудень 2021 року середній розмір надбавок, премій та інших виплат становили 18908,00 грн. (18908,00 грн. надбавка за інтенсивність праці) (а.с.28).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
На виконання Порядку № 622, наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750 було затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 750, довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.
За змістом пункту 7 даного Порядку, довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.
При цьому, форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу", затверджені постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.
Дослідивши додані позивачкою до заяви про перерахунок пенсії довідки встановлено, що такі були складені відповідно до вищевказаної постанови та відповідають затвердженій формі, що не спростовано пенсійним органом.
Водночас, оскільки вказані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення розміру її пенсії, і пенсійний орган не надав доказів щодо правових підстав не враховувати вказані в них відомості, відповідач допустив порушення права позивача на належний розмір її пенсії.
Приймаючи до уваги, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку її пенсії, однак враховуючи те, що відповідач відмовив у здійсненні відповідного перерахунку, шляхом прийняття рішенням від 01.02.2022 № 935240119246, яке позивачем не оскаржено, суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати наведене рішення. Як наслідок, для повного відновлення порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити з 28.01.2022 перерахунок і виплату пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідки від 27.01.2022 № 312/03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідки від 27.01.2022 № 313/03 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Фактично, предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи саме з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 р. по справі №620/1116/20.
При зверненні до суду з даною позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн. (а.с.48), тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.02.2022 № 935240119246 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 28.01.2022 року здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум), призначеної на підставі Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідок Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійського району Кіровоградської області від 27.01.2022 №312/03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та від 27.01.2022 №313/03 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько