Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"07" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/825/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Шевченко А.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: не з'явився,
відповідача: Оріщенко Н.С., адвокат,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вх. № 12612 від 26 жовтня 2022 року) про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, місто Обухів,
до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК", Харківська область, село Веселе (Смирнівська с/рада),
про стягнення коштів, -
В провадженні господарського суду Харківської області, за правилами загального позовного провадження, перебувала справа № 922/825/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК" про стягнення заборгованості в сумі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 1 082 633,90 грн. з яких 735 789,20 грн. основного боргу, 71 659,54 грн. 3% річних та 275 185,16 грн. інфляційних втрат.
24 жовтня 2022 року, рішенням господарського суду Харківської області, позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «БОТІК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» суму основного боргу у розмірі 735 789,20 грн., 3 % річних у розмірі 71 659,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 275 185,16 грн. та судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 16 239,51 грн.
26 жовтня 2022 року, в порядку статей 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх. № 12612). Враховуючи, що додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а дана справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, то й і заява позивача підлягає розгляду в тому самому порядку. Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року прийнято та призначено до розгляду означену заяву на "07" листопада 2022 р. о(б) 10:10.
В судове засідання з'явився представник відповідача, представник позивача був відсутній. При цьому, представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення виклав прохання про розгляд заяви без його участі.
Розглянувши матеріали справи та заяву позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.
У рішенні суду від 24 жовтня 2022 року по справі № 922/825/22 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України). У частині 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У заяві позивач вказує, що при поданні позову був наданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс в зв'язку із розглядом справи. Відповідно до вказаного розрахунку до судових витрат позивача включаються очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 117 275,20 грн. На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем до позовної заяви була надана копія договору про надання правової (правничої) допомоги № 13 від 04 січня 2021 року з додатком № 23 від 01 грудня 2021 року. У Додатку до договору про правничу допомогу була наведена калькуляція вартості послуг адвоката (п. 2 Додатку до договору про правничу допомогу) та порядок оплати вартості послуг адвоката: «Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100 % вартості послуги сплачується Замовником Адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.» (п. 4.1 Додатку до договору про правничу допомогу). Після прийняття рішення у даній справі, 24 жовтня 2022 р. між позивачем та адвокатом Бохан С.О. було складено та підписано акт № 73 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором про правничу допомогу, який підтверджує факт надання позивачу адвокатом Бохан С.О. професійної правничої допомоги на суму 126 673,95 грн. Отже, умови Додатку до договору про правничу допомогу, як зазначено вище, передбачають, що позивач має сплатити за надану правову допомогу суму в розмірі 126 673,95 грн. До даної заяви додається детальний опис робіт, виконаних адвокатом Бохан С.О. при наданні професійної правничої допомоги у справі № 922/825/22. Позивач зазначає, що сума фактично понесених судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 126 673,95 грн. є дещо більшою від суми витрат на професійну правничу допомогу, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат (117 275,20 грн.) з поважних причин. Такими поважними причинами є те, що представник позивача брав участь у шести судових засіданнях, а в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат було заплановано три судових засідання. Також, у зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог було збільшено «гонорар успіху», який становить 5 % від стягненої судом суми.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також клопотання відповідача (вх. № 13339 від 07.11.2022), суд прийшов до наступного висновку.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього ГПК України).
Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України). Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю цих сторін. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, зокрема, з огляду на положення частини 6 статті 126 ГПК України. Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
07 листопада 2022 року по даній справі відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 13339). Під час ухвалення додатково рішення судом враховане зазначене клопотання.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Верховний Суд звертає увагу (постанова Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17), що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, як зазначає Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 911/739/15, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об'єднана Палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі № 922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відносно витрат на складання позовної заяви, а також дій, що охоплюються складанням позовної заяви.
У акті здачі-приймання виконаних правових послуг № 73 від 24 жовтня 2022 року за договором надання правової (правничої) допомоги та детальному описі робіт (наданих послуг), що представлені позивачем, зазначено наступне:
«Графа 1: Зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах - 2 973,75 грн.
Графа 2: Підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви) - 20 000,00 грн.
Графа 3: Складання розрахунку позовних вимог - 5 000,00 грн.
Графа 4: Складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат - 2 000,00 грн.
Графа 5: Збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) - 2 379,00 грн.
Графа 6: Підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - 1 189,50 грн.»
Всього по пунктах 1-6 позивачем заявлена сума до стягнення 33 542,25 грн.
Відповідно до п. 4, 5, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проаналізувавши вищезазначені послуги, а також наведені норми ГПК України, суд прийшов до висновку, що графи 1, 3-6 акту здачі-приймання виконаних правових послуг № 73 від 24 жовтня 2022 року та детального опису робіт (наданих послуг) фактично охоплюються наданням послуги, передбаченої 2 графою, а саме підготовкою позовної заяви. Зокрема, позивач зобов'язаний викласти зміст позовних вимог (п. 4. ч. 3 ст. 162 ГПК України) та обґрунтувати їх (зокрема шляхом складання розрахунку позовних вимог), надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (п. 9. ч. 3 ст. 162 ГПК України), надати до суду докази (зокрема, письмові; п. 8. ч. 3 ст. 162 ГПК України, ч. 2 ст. 164 ГПК України) з дотриманням відповідної процедури, зокрема надісланням копії позовної заяви з додатками відповідачу (ч. 1 ст. 164 ГПК України). Крім цього, підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу не є професійною правничою допомогою, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних навичок.
З огляду на нескладність справи (спір виник з приводу стягнення боргу за договором поставки), а відповідно і нескладність підготовки позовної заяви (її невеликий обсяг), затрачений адвокатом час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, додані докази є типовими для договорів поставки; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, а правовідносини за договором частково були предметом розгляду в іншій справі, що розглядалася господарським судом Харківської області), на думку суду у даному випадку розмір витрат на складання позовної заяви, а також дій, що охоплюються складанням позовної заяви у розмірі 33 542,25 грн. не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, через що суд дійшов висновку, що за підготовку позовної заяви розумним та пропорційним є стягнення 7 000,00 грн. При цьому, така сума визначена з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 13339 від 07 листопада 2022 року).
Відносно витрат щодо підготовки відповіді на відзив.
У акті здачі-приймання виконаних правових послуг № 73 від 24 жовтня 2022 року за договором надання правової (правничої) допомоги та детальному описі робіт (наданих послуг), що представлені позивачем, у пункті 7 зазначається графа: «Участь у судовому розгляді справи - підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відповіді на відзив, складання заяви про збільшення позовних вимог та розрахунку)». За надання цих послуг передбачено 15 000,00 грн.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, після подання відзиву на позовну заяву, суду стало відомо, що у господарському судi Харківської області розглядалася справа № 922/4069/20 мiж тими ж самими сторонами (ТОВ «СПЕКТР-АГРО» та ТОВ компанія «БОТІК») щодо заборгованості за іншим договором поставки № 145/19-ЛЗ вiд 31 травня 2019 року. Водночас, відповідачем до справи № 922/825/22 була долучена лише позовна заява по справі № 922/4069/20 без додатків. Враховуюче це, позивачем було до суду скеровано відповідь на відзив та вибірково додано документи, що наявні в матеріалах справи № 922/4069/20.
Суд констатує, що з матеріалів справи та з заяв позивача вбачається, що останній був обізнаний про наявність справи № 922/4069/20, був ознайомлений як і з остаточними рішеннями по справі № 922/4069/20 так і з її матеріалами справи до звернення з позовом до суду, що став підставою для відкриття провадження у справі № 922/825/22. При цьому, суд також констатує, що в основу прийняття рішення про задоволення позову в межах справи № 922/825/22, зокрема, стали висновки господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/4069/20. Однак, позивачем з першою заявою по суті справи, позовною заявою, не було надано відомостей про наявність висновків по справі № 922/4069/20. Фактично внаслідок помилки адвоката, а саме, неповного висвітлення у позовній заяві всіх обставин, що мають значення для розгляду справи, стало необхідним складання та надання до суду відповіді на відзив.
Крім цього, порівнюючи вказану послугу із послугою «Підготовка позову» суд звертає увагу, що її вартість визначена майже на тому ж рівні, однак складання позовної заяви передбачає більший обсяг роботи та витраченого часу (з урахуванням обставин цієї справи), оскільки аналіз правовідносин сторін відбувається вперше. При складанні ж відповіді на відзив правові відносини є зрозумілими, необхідності у наданні та аналізі значного обсягу документів чи законодавства немає.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 ГПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Також, суд окремо зауважує, що складання заяви про збільшення позовних вимог було обумовлено, окрім збільшення періоду нарахування, зокрема, наявною помилкою адвоката у підрахунку кількості днів в 2020 році. Сам позивач визнав цю помилку у відповіді на відзив: «Позивач погоджується з думкою відповідача, що за 2020 рік в розрахунку 3 % річних слід брати до уваги 366 днів. Тому позивач змінює свої позовні вимоги і разом з відповіддю на відзив подає заяву про збільшення позовних вимог. Обґрунтування збільшення розміру позовних вимог наводяться у відповідній заяві».
Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачем вдруге вказується робота з: «Пошуку та аналізу законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах». Перший раз, цей вид послуг зустрічається у графі 2 акту здачі-приймання виконаних правових послуг № 73 від 24 жовтня 2022 року за договором надання правової (правничої) допомоги та детального опису робіт (наданих послуг), представлених позивачем. Водночас, проаналізувавши спірні правовідносини, суд констатує про відсутність значної зміни фактичних обставин справи після подання відзиву на позов, що зумовило б необхідність здійснювати додатковий пошук судовий рішень та аналізувати їх. Тобто, такі витрати є штучним збільшенням обсягу правової допомоги, а отже і вартості послуг адвоката.
З огляду на вищевикладене, на думку суду у даному випадку розмір витрат на підготовку відповіді на відзив та заяви про збільшення позовних вимог у розмірі 15 000,00 грн. не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, через що суд дійшов висновку, що за підготовку відповіді на відзив та заяви про збільшення позовних вимог розумним та пропорційним є стягнення 3 000,00 грн. При цьому, така сума визначена з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 13339 від 07 листопада 2022 року).
Відносно витрат на складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань.
У акті здачі-приймання виконаних правових послуг № 73 від 24 жовтня 2022 року за договором надання правової (правничої) допомоги та детальному описі робіт (наданих послуг), що представлені позивачем, у пункті 8 зазначається графа: «Складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань». За надання цих послуг передбачено 6 000,00 грн.
З цього приводу суд зазначає, що позивачем не наведено точного переліку документів, за який вказано зазначену суму, а міститься лише загальне посилання на родове поняття документів: «Заява, клопотання, заперечення з процесуальних питань». Суд не може здійснити розрахунок вартості кожної заяви, клопотання, заперечення без посилання позивача на конкретний документ та вартість послуг з його складання.
З огляду на вищевикладене, на думку суду у даному випадку через недоведеність понесення витрат на оплату послуг щодо складання конкретних заяв, клопотань або заперечень, вони не підлягають задоволенню.
Окрім цього, необхідність їх складання не передбачена ГПК України як умова для розгляду справи по суті, так само як і судом не було зобов'язано позивача подавати зазначені документи.
Відносно витрат щодо участі у судових засіданнях.
У акті здачі-приймання виконаних правових послуг № 73 від 24 жовтня 2022 року за договором надання правової (правничої) допомоги та детальному описі робіт (наданих послуг), що представлені позивачем, у пункті 9 зазначається графа: «Участь у судових засіданнях». За надання цих послуг передбачено 18 000,00 грн. (3000,00 за кожне засідання, всього 6).
Суд вказує, що позивач помилився під час підрахунку кількості засідань, в яких він брав особисту участь. Так, по справі № 922/825/22 всього було 6 (шість) судових засідань. Водночас, у першому судовому засіданні по справі 27 червня 2022 року участь брала представниця позивача Білецька Наталія Степанівна, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання. Враховуючи це та встановлену адвокатом плату за участь у судових засіданнях, до стягнення мало бути заявлено 15 000,00 грн. (18 000,00 - 3000,00 грн.). Водночас, на думку суду у даному випадку розмір витрат на участь у судових засіданнях у розмірі 15 000,00 грн. не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням висвітлення представником позивача питань під час судового засідання, приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та про те, що їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, через що суд дійшов висновку, що за участь у 5 (п'яти) судових засіданнях розумним та пропорційним є стягнення 7500,00 грн. При цьому, така сума визначена з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 13339 від 07 листопада 2022 року).
Відносно «гонорару успіху» у розмірі 5% від стягнутої суми у розмірі 54 131,70 грн.
У акті здачі-приймання виконаних правових послуг № 73 від 24 жовтня 2022 року за договором надання правової (правничої) допомоги та детальному описі робіт (наданих послуг), що представлені позивачем, у пункті 10 зазначається графа: «Оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта». За надання цих послуг передбачено 54 131,70 грн.
У п. 5.40. - 5.44. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі №904/4507/18 було зазначено наступне:
«5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
5.44. З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».
Суд окремо зазначає, що «гонорар успіху» є особливою формою преміювання адвоката клієнтом у випадку задоволення позовних вимог. Тобто, такий вид оплати не пов'язаний з наданням якоїсь правової допомоги, адже «успіх» адвоката став можливим завдяки попереднім його діям по складанню процесуальних документів, активної участі у судових засіданнях з правильним донесення всіх обставин справи, тощо. Натомість, як правильно зауважила Велика Палата Верховного Суду, розмір таких витрат має бути необхідним, тобто розумним, з урахуванням конкретних обставин справи, дій адвоката, складності справи, тощо.
На думку суду, з урахуванням нескладності справи, а відповідно і нескладності підготовки позовної заяви, допущених помилок адвоката (зокрема, відсутності відомостей у позовній заяві про справу № 922/4069/20 і ненадання відповідних документів по цій справі; помилки під час обрахунку 3% річних; помилки у кількості судових засіданнях), приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, суд дійшов висновку, що у даному випадку «гонорар успіху» буде розумним та пропорційним у розмірі 1% від стягнутої суми, тобто 10 826,34 грн.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд вважає у даному випадку розмір витрат на професійну правничу обґрунтованим, пропорційним, розумним та таким, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат у розмірі 28 326,34 грн.
Керуючись статтями 42, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вх. № 12612 від 26 жовтня 2022 року) про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «БОТІК» (64650, Харківська область, Лозівський район, село Веселе, (Смирнівська с/рада), вулиця Колгоспна, будинок 4; код ЄДРПОУ: 21172627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, будинок 20; код ЄДРПОУ: 36348550) 28 326,34 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 08 листопада 2022 року.
Суддя Н.В. Калініченко