вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"31" жовтня 2022 р. Справа№ 911/2498/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Гарник Л.Л.
Отрюха Б.В.
секретар судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Фінтакт»
на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р.
(повний текст складено 28.11.2018р.)
та на постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р.
(повний текст складено 05.12.2018р.)
у справі №911/2498/18 (суддя Наріжний С.Ю.)
за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Росава»
до боржника ПрАТ «Росава»
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2018р. по справі №911/2498/18 відкрито провадження за заявою голови ліквідаційної комісії ПРАТ «Росава» у справі про банкрутство ПрАТ «Росава»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено засідання суду щодо вирішення питання про визнання боржника банкрутом та вирішено інші процедурні питання.
Постановою господарського суду Київської області від 04.12.2018р. по справі №911/2498/18 визнано банкрутом ПрАТ «Росава»; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ПрАТ «Росава» арбітражного керуючого Дьоміну С.С.; відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ «Росава» від 31.10.2018р. №14/4138 про покладення виконання обов'язків ліквідатора на Голову ліквідаційної комісії Поліщука А.А.; відмовлено у задоволенні заяв арбітражних керуючих Кравченка Р.М., Прядка А.М., Шаматріна Є.М., Козирицького А.С. про участь у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою та постановою суду, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р., в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу повністю; заяву голови ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» у справі про банкрутство ПрАТ «Росава» повернути без розгляду; постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р. - скасувати повністю та закрити провадження у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" про закриття апеляційного провадження; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р. та на постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р. у справі №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ "Росава".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2022р. касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт" задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022р. у справі №911/2498/18 про закриття апеляційного провадження скасовано; справу №911/2498/18 передано до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р. та постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022р. справу №911/2498/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів - Гарник Л.Л., Отрюха Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022р. призначено апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р. та на постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р. у справі №911/2498/18 до розгляду на 31.10.2022р.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Росава» просить відмовити ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р. та постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р. у справі №911/2498/18 залишити без змін.
27.10.2022р. до апеляційної інстанції від ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» надійшло клопотання про закриття провадження у справі в порядку п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України.
31.10.2022р. до апеляційної інстанції від ПрАТ «Росава» надійшло клопотання про закриття провадження у справі в порядку п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ПрАТ «Росава», ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» та ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна", дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р. і на постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р. у справі №911/2498/18 підлягає закриттю з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2012р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «БК «Основа» (позичальник) було укладено Договір про відновлювану кредитну лінію №1433v-12 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкриває позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 455 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 27.12.2012р. і сплатити за користування кредитними коштами проценти.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «БК «Основа» за Кредитним договором, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ПрАТ «Росава» було укладено Договір застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р. та Договором застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р.
Протоколом електронних торгів №UA-EA-2017-09-07-00005 8-е ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» через електронний майданчик ТОВ «Українська енергетична біржа» було проведено електронні торги, номер лоту: Q81518b7437, власник активів (майна) (найменування банку - замовника): AT «Банк «Фінанси та Кредит», статус електронних торгів: торги відбулись; Дата та час початку електронного аукціону: 20.09.2017р. 12:39:17; Дата та час завершення електронного аукціону: 20.09.2017р. 13:08:18; Найменування активів (майна) лоту (склад лоту): Право вимоги за кредитним договором № 1433v-12 від 04.09.2012р., що укладено з юридичною особою з забезпеченням. Переможець електронних торгів: Учасник ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ -КРЕДО».
13.10.2017р. між AT «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ -КРЕДО» (далі - Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до п. 2.1. Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до позичальників, поручителів, заставодавців, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), договорами поруки, договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги та майнові права.
18.10.2017р. між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ -КРЕДО» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» (далі - Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до п. 2.1. названого Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до позичальників, поручителів, заставодавців, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до: правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), договорами поруки, договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги та майнові права.
Згідно із Додатком № 1 до Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 21.10.2017р. Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор набув права вимоги у тому числі до ТОВ «БК «Основа» за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1398-12 від 29.02.2012р. та Договором про відновлювальну кредитну лінію №1433v-12 від 04.09.2012р. та до ПрАТ «Росава» за Договором застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р. та за Договором застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р.
Апелянт вважає, що, відповідно до ст. 512 ЦК України, у зв'язку із заміною кредитора - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» внаслідок передання ним своїх прав та обов'язків на ТОВ «ФК «Фінтакт», у даних правовідносинах скаржник є правонаступником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та є забезпеченим кредитором (заставодержателем) боржника ПрАТ «Росава» за укладеними між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», як заставодержателем, та ПрАТ «Росава», як заставодавцем, Договором застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р., яким забезпечуються зобов'язання ТОВ «БК «Основа» щодо повернення кредитних коштів за Договорами про мультивалютну кредитну лінію №1398-12 від 29.02.2012р. та про відновлювальну кредитну лінію №1433v-12 від 04.09.2012р. укладеними між AT «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «БК «Основа», а також Договором застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р., яким забезпечуються зобов'язання ТОВ «БК «Основа» щодо повернення кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1398-12 від 29.02.2012р., укладеним між AT «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «БК «Основа».
На переконання ТОВ «ФК «Фінтак» зобов'язання ТОВ «БК «Основа» за Договорами про мультивалютну кредитну лінію №1398-12 від 29.02.2012р. та №1433v-22 від 04.09.2012р. є забезпеченими майновою порукою ПрАТ «Росава», а відповідно оскаржуваними рішеннями вирішено його права та обов'язки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до Договору застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р. та Договору застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р. предметом застави є майнові права на отримання коштів ПрАТ «Росава» за Контрактами з третіми особами (42 договори). Строк дії вказаних Контрактів закінчився в 2016 році.
Отже, строкове право вимоги ПрАТ «Росава» до третіх осіб за Контрактами припинилось. Жодних доказів щодо продовження строків за Контрактами та/або зміни предмета Застави матеріали справи не містять, а апелянт їх не надав. Так само матеріали справи не містять доказів існування прав вимоги за Контрактами, у зв'язку із їх не виконанням.
У відповідності до абз. 6 ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави. В той же час, у відповідності до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про заставу», строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.
Тому, на дату порушення справи про банкрутство ПрАТ «Росава» (27.11.2018 року) застава за Контрактами була припинена (2016 рік), що виключає наявність порушеного права та інтересу ТОВ «ФК «Фінтакт», як заставного кредитора. Подібна правова позиція щодо припинення застави у зв'язку із закінченням терміну дії права, що складає предмет застави та, відповідно, відсутності прав заставного кредитора відображена у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі 911/1540/18.
Апеляційний суд звертає увагу, що в заставу були передані належні ПрАТ «Росава» майнові права на отримання коштів, які виникли та можуть виникнути у майбутньому на підставі Контрактів, які укладені між ПрАТ «Росава» (Заставодавець) та третіми особами.
Виходячи з даного різновиду предмета забезпечення (майнові права) та Договору застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р., а також Договору застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р. у випадку порушення зобов'язань ТОВ «БК «Основа» за кредитними договорами, Банк (ТОВ «ФК «Фінтакт»), як заставодержатель, до закінченням терміну дії права, що складає предмет застави, набуває право вимоги до боржників за Контрактами (до Третіх осіб).
Як наслідок, Заставодержатель (ТОВ «ФК «Фінтакт») у зв'язку із неналежним виконанням позичальником ТОВ «БК «Основа», своїх зобов'язань за Кредитним договором, набуває право вимагати від Третіх осіб належного виконання своїх зобов'язань, а саме сплати грошових коштів за Контрактами, поставку товару та/або переведення прав на товар, тощо, а не права вимоги до Заставодавця (ПрАТ «Росава»), як майнового поручителя ТОВ «БК «Основа» (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі 910/12169/16).
Відповідно до матеріалів справи про банкрутство ПрАТ «Росава», а саме заяви про порушення справи про банкрутство та інвентаризації, яка була проведена Головою ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава», відсутня інформація про наявність дебіторської заборгованості ТОВ «БК «Основа», дебіторської заборгованості по Контрактам, які передані в заставу за Договором застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р., Договором застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р. та відсутні будь-які відомості щодо таких кредиторів, як ТОВ «ФК «Фінтакт», як правонаступника ПАТ «Банк Фінанси та Кредит».
ТОВ «ФК «Фінтакт» не доведено в своїй апеляційній скарзі, що оскаржувані судові рішення безпосередньо стосувалися прав та обов'язків цієї особи, оскільки судом не було розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018р. у справі №911/2635/17, від 03.06.2019р. у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019р. у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020р. у справі № 910/9254/18.
Зі змісту ухвали господарського суду Київської області від 27.11.2018р., якою відкрито провадження у справі №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава» вбачається, що до господарського суду Київської області була подана заява Голови ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Росава» у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 20 575 967 721,70 грн. та на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
Зі змісту оскаржуваної ухвали від 27.11.2018 року не вбачається, що суд першої інстанції вирішуючи питання за заявою Голови ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Росава» вирішував права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, зокрема ні в мотивувальній частині ухвали не міститься таких висновків, ні в резолютивній частині суд не вказав про права та обов'язки таких осіб.
Натомість з аналізу апеляційної скарги та доданих до неї документів вбачається, що ТОВ «ФК «Фінтакт» не є забезпеченим кредитором, оскільки Договори застави припинилися, ще до дати відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Росава», відповідно ТОВ «ФК Фінтакт» не є в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство та ст. 1 КУзПБ ні кредитором, ні учасником в справі про банкрутство ПрАТ «Росава», а відповідно і не має права на оскарження рішень прийнятих в рамках даної справи.
Скаржником до апеляційної скарги було додано Договори застави майнових прав (договір застави №2884ИП/0310 та №2890ИП/0310 від 31.03.2010р.) та безпосередньо самі Договори, які передавалися в заставу, як майнові права.
Згідно п. 1 Договору від 28.08.2015 року про внесення змін до Договору застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р., заставодавець передав в заставу належні йому майнові права на отримання грошових коштів, які виникли та можуть виникнути у майбутньому на підставі наступних договорів: Договору застави №2884ИП/0310 від 31.03.2010р., Договору застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р.
Згідно Договору від 24.04.2015 року про внесення змін до Договору застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р., заставодавець передав в заставу належні йому майнові права на отримання товару (який стане власністю заставодавця після укладання цього договору), відповідно до якого боржники заставодавця зобов'язалися поставити товар у строки та кількості визначені умовами договорів, які виникли на підставі наступних договорів: Контракт 0408-14 від 04.08.2014р. між ПрАТ «РОСАВА» та LANXESS Elastomeres SAS. Скаржником не було долучено даного Контракту до матеріалів справи.
Визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань, зокрема, статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку».
Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення, зокрема, ст. 19 Закону України «Про заставу» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №902/492/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу», у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (аналогічне положення міститься у ст. 572 Цивільного кодексу України).
За результатами вивчення змісту Договорів застави ТОВ «КУ «Інвестиційна» встановлено, що згідно Договору від 28 серпня 2015 року про внесення змін до Договору застави майнових прав №2884ИП/0310 від 28 серпня 2015 року заставодавець («ПрАТ «Росава») передає в заставу заставодержателю (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтакт») належні йому майнові права на отримання коштів, які виникли та можуть виникнути у майбутньому на підставі Контрактів (всього 42 договори) та згідно Договору від 24.04.2015 року про внесення змін до Договору застави майнових прав № 2890ИП/0310 від 31.03.2010р. заставодавець передав в заставу належні йому майнові права на отримання товару (який стане власністю заставодавця після укладання цього договору), відповідно до якого боржники заставодавця зобов'язалися поставити товар (каучук) у строки та кількості визначені умовами договорів, які виникли на підставі наступних договорів: Контракт 0408-14 від 04.08.2014р. між ПрАТ «Росава» та LANXESS Elastomeres SAS.
Отже, за зазначеними договорами у заставу були передані майнові права, які виникатимуть у майбутньому.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про заставу» встановлено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.
У свою чергу, ст. 576 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої поява і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Разом з цим, строк та термін виконання зобов'язання можуть збігатися зі строком договору, а можуть бути відмінними від нього (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12).
Згідно із ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Як встановлено Договорами, які є предметами застави, сторонами у розділі таких договорів «Додаткові умови», погоджено, що строк дії останніх становить: починаючи з 01.01.2014 року по 01.01.2016 року в залежності від контракту.
Зважаючи на те, що Скаржником не було надано суду доказів, які б у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про вчинення сторонами будь-яких дій за відповідними контрактами (предмет застави), то ураховуючи положення ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України та розділу таких договорів «Додаткові умови» щодо дії договору, зобов'язання за останніми є припиненими з моменту закінчення строку їх дії.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про заставу», строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.
Апеляційний суд вважає, що, відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється, зокрема, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.
Оскільки зобов'язання за контрактами є припиненими, а відтак термін дії права, що складає предмет застави - право вимоги ПрАТ «Росава» на отримання грошових коштів за контрактами та товаром закінчився, а відтак відповідна застава є припиненою.
Близькі за змістом висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 червня 2021 року у справі 911/1540/18:
«Зобов'язання за контрактами є припиненими, а відтак термін дії права, що складає предмет застави - право вимоги ТОВ «Аграрні системні технології» на отримання грошових коштів за контрактами, закінчився, а відтак відповідна застава є припиненою.
Твердження АТ КБ «ПриватБанк» про те, що Договір застави діє до повного виконання зобов 'язань ТОВ «Аграрні системні технології» за Кредитним договором, які боржник порушив, суд до уваги не приймає, оскільки застава є припиненою у зв'язку із закінченням терміну дії права, що складає предмет застави.
Оскільки Банком не було подано суду доказів наявності предмета застави, що у свою чергу є обов'язковою умовою для визнання кредитора заставним, місцевий суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 319 772 197,59 грн., як таких, що забезпечені заставою.»
Таким чином, на думку апеляційного суду твердження ТОВ «ФК «Фінтакт» про те, що строк дії відповідних контрактів, майнові права за якими передані у заставу, не є терміном дії права у розумінні статті 28 Закону України «Про заставу», а є строком виконання зобов'язання, спростовується вищенаведеними обставинами.
Твердження ТОВ «ФК «Фінтакт» про те, що Договір застави діє до повного виконання зобов'язань ТОВ «БК «Основа» за Кредитним договором, які боржник порушив, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки застава є припиненою у зв'язку із закінченням терміну дії права, що складає предмет застави.
Враховуючи те, що і боржник, і Банк (правонаступники) були в повній мірі обізнані з умовами Кредитного договору (зокрема щодо строку кредитування), Договору застави та контрактів щодо строку їх дії, а отже і виконання сторонами зобов'язань по контрактах, докази вчинення ними дій по виконанню договірних зобов'язань, по можливій заміні предмета застави відсутні.
Статтею 576 ЦК України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Наведені правові акти застосовують поняття «майнові права» які відмінні від поняття «майно». Майнові права (як і майно) є відчужуваними.
Статтею 51 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинній на дату укладення договору застави) передбачено, що при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право: незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені статтею 50 цього Закону; вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право; в разі порушення заставодавцем обов'язків, передбачених статтею 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.
Відповідно до статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Як було зазначено вище, за результатами вивчення змісту Договорів застави ТОВ «КУ «Інвестиційна» встановлено, що, згідно Договору від 28 серпня 2015 року про внесення змін до Договору застави майнових прав №2884ИП/0310 від 28 серпня 2015 року, заставодавець («ПрАТ «Росава») передає в заставу заставодержателю (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтакт») належні йому майнові права на отримання коштів, які виникли та можуть виникнути у майбутньому на підставі Контрактів (всього 42 договори) та згідно Договору від 24.04.2015 року про внесення змін до Договору застави майнових прав № 2890ИП/0310 від 31.03.2010р. заставодавець передав в заставу належні йому майнові права на отримання товару (який стане власністю заставодавця після укладання цього договору), відповідно до якого боржники заставодавця зобов'язалися поставити товар (каучук) у строки та кількості визначені умовами договорів, які виникли на підставі наступних договорів: Контракт 0408-14 від 04.08.2014р між ПрАТ «Росава» та LANXESS Elastomeres SAS.
Тобто, в даному випадку, в заставу передані майнові права за контрактами, які укладені між ПрАТ «Росава» (заставодавець) та Третіми особами.
Отже, у випадку порушення зобов'язань за Кредитними договорами Банк (ТОВ «ФК «Фінтакт»), як заставодержатель (до закінченням терміну дії права, що складає предмет застави) набуває право вимагати від боржника за Контрактом (Третьої особи) належного виконання своїх зобов'язань, а саме сплати грошових коштів за Контрактом, поставку товару та/або переведення прав на товар, тощо, а не права вимоги до заставодавця (ПрАТ «Росава»), як майнового поручителя ТОВ «БК «Основа».
Відповідно до статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка текстуально відтворена в Кодексі України з процедур банкрутства, а саме: частина восьма статті 45 встановлює, що розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Скаржником не надано жодного доказу та нормативно-правового обґрунтування обов'язку ПрАТ «Росава» вести облік кредиторської заборгованості ТОВ «БК «Основа», як боржника, оскільки такий обов'язок не визначений законодавством України для майнового поручителя, який є відмінним від основного боржника. Відсутність таких доказів та нормативно-правового обґрунтування є свідченням того, що порушень зі сторони Голови ліквідаційної комісіє та розпорядника майна не було.
Відсутність у ПрАТ «Росава» відомостей про борг ТОВ «БК «Основа», дебіторської заборгованості по Контрактами, які передані в заставу, підтверджується матеріалами справи.
Апеляційний суд зазначає, що до господарського суду Київської області із заявою звернувся Голова ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Росава» у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 20 575 967 721,70 грн. на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Зі змісту даної заяви від 31.10.2018р. та доданих до неї документів, зокрема: Перелік заявлених та визнаних кредиторських вимог (Додаток 44) не вбачається наявність такого кредитора, як ТОВ «ФК «Фінтакт», а також не вбачається жодних відомостей про борг ТОВ «БК «Основа»; Перелік організацій, що мають невиконані зобов'язання перед ПрАТ «Росава» станом на 01.10.2018 року (Додаток 38) не вбачається наявність інформації про наявність дебіторської заборгованості по Контрактам, які передані в заставу за Договором застави майнових прав №2890ИП/0310 від 31.03.2010р. та Договором застави майнових прав №2884ИП/0310 від 31.03.2010р.
Скаржник в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що 13.10.2017 року ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» відступив право вимоги за кредитними договорами до ТОВ «БК «Основа» зі згаданими вище Договорами застави - ТОВ «Інвест-Кредо». В подальшому 18.10.2017 року ТОВ «Інвест-Кредо» відступило право вимоги на ТОВ «ФК Фінтакт».
В свою чергу посилання Скаржника на рішення господарського суду Київської області від 03.06.2016 року у справі №911/2218/16, яким стягнуто заборгованість з ТОВ «БК «Основа» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» не може свідчити про наявність заборгованості, оскільки: ТОВ «ФК «Фінтакт» не надано доказів процесуального правонаступництва у справі 911/2218/16; ПрАТ «Росава» не була учасником названої справи.
Відповідно наявність кредиторських вимог до боржника-поручителя (ПрАТ «Росава») має встановлюватися в рамках справи про банкрутство із заявленням кредитором ТОВ «ФК «Фінтакт» відповідної заяви згідно вимог Кодексу, що останнім зроблено не було (відповідні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 20.09.2021 року в справі №910/23952/15, а саме: «Касаційний господарський суд, не вдаючись до оцінки наведених правових висновків, констатує, що така правова позиція свідчить про необхідність окремого самостійного розгляду кредиторських вимог Банку, заявлених до боржника-поручителя на підставі, зокрема, тих самих кредитних договорів, що покладались в основу грошових вимог до боржника-позичальника, який (розгляд) має здійснюватися судом з урахуванням загальних принципів господарського судочинства (зокрема, змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог) та спеціальних принципів, притаманних справам про банкрутство, як-то принципу "підвищеного стандарту доказування наявності кредиторських вимог").
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З вищевикладеного вбачається, що ТОВ «ФК «Фінтакт» не є забезпеченим кредитором, оскільки Договори застави припинилися ще до дати відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Росава», інших доказів скаржником в порядку ст.ст. 73-74, 258 ГПК України надано не було.
Таким чином, ТОВ «ФК Фінтакт» не є в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство та ст. 1 КУзПБ ні кредитором, ні учасником в справі про банкрутство ПрАТ «Росава», а відповідно і не має права на оскарження рішень прийнятих в рамках даної справи.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р. і на постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р. у справі №911/2498/18 за заявою Голови ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» до боржника ПрАТ «Росава» про банкрутство підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Задовольнити клопотання ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» та ПрАТ «Росава» про закриття апеляційного провадження.
2.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт» на ухвалу господарського суду Київської області від 27.11.2018р. та на постанову господарського суду Київської області від 04.12.2018р. у справі №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава» закрити.
3.Справу №911/2498/18 повернути до господарського суду Київської області.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно вимог ст.ст.287-291 ГПК України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 08.11.2022р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді Л.Л. Гарник
Б.В. Отрюх