вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" листопада 2022 р. Справа№ 910/20129/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Компанії Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 про зупинення провадження
у справі № 910/20129/21 (суддя: Ващенко Т.М.)
за позовом Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови)
до ОСОБА_1
про стягнення 133 962,44 євро,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/20129/21 за позовом Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) до ОСОБА_1 про стягнення 133 962,44 євро збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 зупинено провадження у справі № 910/20129/21 до припинення перебування відповідача - ОСОБА_1 , у складі Збройних Сил України та зобов'язано ОСОБА_1 повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 910/20129/21.
Приймаючи судове рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що доданими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджується, що ОСОБА_1 було мобілізовано до Збройних Сил України та відкомандировано до військової частини, де він проходить службу по теперішній час.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Компанія Fishing Company S.A. звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі № 910/20129/21.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Так, апелянт стверджує, що надані на підтвердження перебування відповідача в складі Збройних Сил України документи є недопустимими доказами, не мають юридичної сили та не встановлюють належного доказового факту. Зауважує, що надання різних за змістом та датами довідок не дає можливості чітко встановити строки та об'єктивність наданої інформації про проходження військової служби. Наголошує, що суд першої інстанції не розглянув подане позивачем клопотання про витребування витягу із наказу Військової частини НОМЕР_1 про зарахування, перебування відповідача на військовій службі у зв'язку із мобілізацією та строки проходження служби.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022, апеляційна скарга у справі № 910/20129/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Компанії Fishing Company S.A. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/20129/21 до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/20129/21.
05.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 23.08.2022 надійшли матеріали справи № 910/20129/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 поновлено Компанії Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі № 910/20129/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі № 910/20129/21; справу № 910/20129/21 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
29.09.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 07.03.2022 та копія довідки Військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2022 № 4497 відповідають законодавчим вимогам, що ставляться до законного підтвердження перебування особи у складі Збройний Сил України, мають доказове значення та є допустимим доказами. Зауважує, що надана до суду копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного містить інформацію про наказ, яким відповідача було мобілізовано до Військової частини НОМЕР_2 . Звертає увагу на те, що навіть у разі задоволення клопотання про витребовування доказів щодо перебування відповідача у складі Збройних Сил України, це не спростовувало б законність оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України Законом України №2102-IX від 24.02.2022.
В подальшому, Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб (продовжено указами Президента України від 18.04.2022, 17.05.2022 до 23.08.2022 та триває до теперішнього часу).
Зазначений Указ набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX від 15.03.2022.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У відповідності до ст. 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Статтями 1 та 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України: - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.
Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи з вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
На підтвердження обставин перебування у складі Збройних Сил України відповідач надав копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 07.03.2022 та копію довідки Військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2022 № 4497, які підтверджують, що 07.03.2022 ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 призваний за мобілізацією в Збройні Сили України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що наведені документи є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин перебування відповідача у складі Збройний Сил України.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в ухвалі від 21.06.2022 у справі № 904/11028/15(904/3358/21).
Надаючи оцінку доводам скаржника щодо витребування наказу військової частини, колегія суддів зауважує наступне.
У силу приписів ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
При цьому згідно ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/2017/17 від 30.05.2018).
У відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Колегія суддів зауважує, що надані відповідачем копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 07.03.2022 та довідки Військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2022 № 4497 належним чином підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу відповідачем надано витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 231 від 27.08.2022 та припис № 401 від 27.08.2022.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленого п. 3 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За вказаних обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заява ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню, а справа№ 910/20129/21 за позовом Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) до ОСОБА_1 про стягнення 133 962,44 євро, зупиненню до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 227, 234, 236 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Компанії Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 про зупинення провадження у справі № 910/20129/21 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 129, 227, 255, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Компанії Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 про зупинення провадження у справі № 910/20129/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 про зупинення провадження у справі № 910/20129/21 залишити без змін.
3. Справу № 910/20129/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов