Справа № 127/4366/22
Провадження № 2/127/646/22
29.09.2022 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Короля О.П.,
секретаря Обертун Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 21.01.2022 року позивачу стало відомо, що ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці суду від 01.07.2011 року у цивільній справі № 2-3160/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 4500 доларів США на її квартиру накладено арешт, в зв'язку з чим вона не має можливості розпоряджатись своїм власним майном в повному обсязі. Позивач учасником у зазначеній справі не була. Крім того, у вересні 2011 року позивачу стало відомо, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2011 року ОСОБА_1 визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Однак, 03.10.2011 року скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадження у справі закрито. 22.06.2011 року ОСОБА_2 приватизував зазначену квартиру та став єдиним власником.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений 01.07.2011 року Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці в цивільній справі № 2-3160/11.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились. Однак, представник позивача подав до суду заяву, відповідно до якої просить слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити. Також просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21.04.2011 року рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці ОСОБА_1 визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
22.06.2011 року ОСОБА_2 приватизував зазначену квартиру та став її єдиним власником.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.07.2011 року у справі №2-3160/11 задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. З метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
В зв'язку з виконанням вказаної вище ухвали суду 04.07.2011 року Першою вінницькою нотаріальною конторою було внесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11346406; об'єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Власником об'єкту обтяження вказано - ОСОБА_2
03.10.2011 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2011 року у справі № 2-1878/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням скасоване, провадження у справі закрите.
Згідно із свідоцтвом на право власності на житло, виданим 10.05.2012 року Виконкомом Вінницької міської ради, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Наявність арешту,накладеного на квартиру АДРЕСА_1 , порушує права ОСОБА_1 як власника цієї квартири. ОСОБА_1 відповідачем в справі №2-3160/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу не була, позовних вимог до неї не заявлено.
Відповідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.
Відповідно до ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.
На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Таким чином, існування арешту, накладеного на квартиру позивача, порушує її права, як власника квартири, оскільки вона позбавлена можливості розпорядитися належним їй майном (квартирою) через існуючий арешт, який в юридичному аспекті не має до неї жодного стосунку.
Враховуючи викладене, та те, що арешт майна створює позивачу перешкоди в реалізації свого права на вільне розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений 01.07.2011 року ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці в цивільній справі № 2-3160/11.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя