вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2022 р. Справа№ 910/14396/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 06.10.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 22.11.2021 (повний текст складено та підписано 28.01.2022)
у справі №910/14396/21 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-промислова компанія"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про розірвання договору поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-промислова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про розірвання договору поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю форс-мажорних обставин, що унеможливило своєчасне та повне виконання договірних обов'язків.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що внаслідок порушення позивачем порядку повідомлення про існування обставин непереборної сили (відлік 7-го дня строку почався з 13.04.2021, а саме повідомлення було надіслано відповідачу лише через 2,5 місяці, листом №30/06-1 від 20.06.2021) та в силу п.8.2 Договору позивач втратив право посилатись на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання зобов?язань за цим договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/14396/21 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-промислова компанія" та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування". Стягнуто з Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-промислова компанія" судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що позивачем доведено наявність підстав для розірвання договору, відповідно до положень частини 2 ст. 652 ЦК України, а тому позов щодо розірвання договору є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із вказаними рішенням суду, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст. 652 Цивільного кодексу України, та процесуального права, ст.ст. 86, 236 ГПК України. Апелянт стверджує, що в період дії обставин непереборної сили у вигляді дії заборони до ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, позивач здійснив поставку відповідних товарів, що на думку відповідача, вказує на те, що форс-мажорні обставини для позивача не є невідворотними та такими, що об?єктивно унеможливили належне виконання стороною свого зобов?язання, а тому відсутні обставини непереборної сили, які звільняють його від виконання зобов?язання за договором та надають право на розірвання договору. Також апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не встановлено наявність або відсутність обставин, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України для розірвання договору; висновок щодо наявності таких підстав судом зроблено виключно на підставі висновку Івано-Франківської ТПП №2600-21-0589 від 30.06.2021 за №129-06/2.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/14396/21; призначено розгляд апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.09.20022 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, а представник позивача заперечував проти апеляційної скарги,
Після перерви, в судове засідання 06.10.2022 представник відповідача не з'явився , а представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
У відповідності до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (далі - Постачальник) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі Філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - Покупець) було укладено договір поставки № УБГ41/015-21 з додатками (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Бурове обладнання (Бурові долота в асортименті, Лот № 2 - Трьохшарошкові долота 444,5 мм та 311,15 мм) (далі - Товар), зазначений в специфікації, загальною вартістю 9 886 800,00 (дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок грн., у тому числі ПДВ 1 647 800 грн.
Згідно п. 1.2. Договору найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком № 1 до Договору та є її невід'ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.
Умовами пункту 2.1. Договору передбачено, що Постачальник повинен поставити Покупцю Товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортом виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред'являються до Товару даного виду та підтверджується відповідними документами.
Ціна цього Договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо Постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ІІДВ (застосовується, якщо Постачальник не є резидентом України) (п.3.1. Договору).
Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок Постачальника, на умовах зазначених у Специфікації цього Договору.
Відповідно до п 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору.
Згідно п. 5.2. Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання- передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).
Умовами пункту 5.9. Договору передбачено, що передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків Товару або товаросупровідної документації, Покупець має право не підписувати акт/акти приймання- передачі Товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а Постачальник зобов'язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати, спричинені такими недоліками.
Згідно п. 6.1.1. Договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар.
У відповідності до п. 4 Додатку № 1 до Договору оплата за Товар відбувається по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання та підписання акту прийому- передачі Товару.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього Договору, та діє до 31.12.2021.
Згідно з пунктом 3 Специфікації № 1 від 01.03.2021, що є Додатком № 1 до Договору, строк поставки Товару: згідно з графіком поставки протягом 90 календарних днів з дати укладення договору, але не пізніше 16.07.2021.
На виконання умов вищевказаного Договору та додатків до нього Постачальником було поставлено Трьохшарошкові долота 444,5 мм та 311,15 мм у кількості 17 шт. та на загальну суму 2 230 800,00 грн, що підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень видатковою накладною № 14 від 18.06.2021 та довіреністю № 530 від 16.06.2021.
15.07.2021 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 2 230 800,00 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 18 від 18.06.2021, випискою по рахунку за 15.07.2021 та карткою-рахунком 361 за відповідний період.
Товар ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМАНІЯ» було придбано у нерезидента AT «Волгабурмаш» (м. Самара, РФ), що підтверджується копією Контракту № 6/21 від 26.02.2021, МТТН від 15.06.2021 та ВМД, актом від 18.06.2021 за № 14062021-2 про надання транспортно-експедиційних послуг за договором № 036 від 02.10.2018, довідкою про транспортно-експедиційні витрати з вих. № 1706/1 від 17.06.2021.
Оплата позивачем AT «Волгабурмаш» (м. Самара, РФ) за Товар підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 15 від 15.03.2021, копією листа AT «Комерційний Індустріальний Банк» вих. № 02.5.2-1919 від 21.04.2021.
01.04.2021 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 269 «Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації», якою вирішено внести зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, серед яких перелік було доповнено позицією: 8207 19 90 00 Інструменти для буріння скельних порід або ґрунтів, включаючи частини, інші, що унеможливило подальше виконання зобов'язань за вказаним Договором.
В червні 2021 року позивач звернувся до Івано-Франківської ТПП з заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (вих. № 1/06-22 від 30.06.2021), за результатами розгляду якої, Івано-Франківською ТПП було надано Сертифікат № 2600-21-0589 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.06.2021 за № 129-06/21, відповідно до якого ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Згідно п. 8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Умовами пункту 8.2. Договору передбачено, що Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Відповідно до п. 8.3. Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо Постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, Постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу.
Згідно з пунктом 8.4. Договору у разі коли строк дії обставин продовжується більше ніж 60 днів кожна із Сторін має право розірвати цей Договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від Договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. У такому випадку Договір припиняє свою дію з дати зазначеної у повідомленні про відмову від Договору але не раніше дати отримання повідомлення.
Зважаючи на вищевикладене, Позивачем 30.06.2021 було надіслано листа (вих. № 30/06-1) Відповідачеві про розірвання Договору Поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021 у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін та надано копію Сертифіката Івано- Франківської ТПП № 2600-21-0589 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.06.2021 за № 129-06/21, відповідно до якого Івано-Франківська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Так, відповідно до вказаного Сертифікату, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): заборона встановлена постановою КМУ від 01.04.2021 № 269 «Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації», період дії форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): дата настання - 01 квітня 2021 року, дата закінчення- тривають на 30 червня 2021 року.
Проте, Відповідачем листом від 07.07.2021 за № 1718-1 було відмовлено у розірванні Договору на поставку доліт в асортименті виробництва АО «Волгабурмаш» (м. Самара, РФ).
23.07.2021 Позивач повторно звернувся до Відповідача з листом, на що листом № УБГ2095-1 від 20.08.2021 БУ «Укрбургаз» заперечило проти розірвання вищевказаного Договору.
Вищевказані обставини зумовили звернення із даним позовом до суду, в межах якого Компанія просить суд розірвати договір поставки.
Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, ґрунтуються на тому, що внаслідок порушення позивачем порядку повідомлення про існування обставин непереборної сили (відлік 7-го дня строку почався з 13.04.2021, а саме повідомлення було надіслано відповідачу лише через 2,5 місяці, листом №30/06-1 від 20.06.2021) та в силу п.8.2 Договору позивач втратив право посилатись на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання зобов?язань за цим договором; відмова відповідача у наданні згоди на розірвання договору була отримана позивачем внаслідок порушення ним порядку повідомлення відповідача про наявність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку (відповідно до пунктів 8.2, 8.4 Договору).
Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, пов'язані з розірванням договору № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021 з підстав істотної зміни обставин, за яких укладався договір.
Укладений між сторонами договір поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021 за своєю природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина 2 статті 6 ЦК України).
Отже, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором і суб'єктів, що мають його підтверджувати.
У свою чергу, згідно визначення, наданого Торгово-промисловою палатою України в Рішенні "Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)" від 18.12.2014 № 44 (5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Перелік обставин непереборної сили (форс-мажору) міститься в п. 3.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Документом, що засвідчує форс-мажорні обставини є Сертифікат встановленої форми, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною Торгово-промисловою палатою, який повинен бути зареєстрований в Реєстрі сертифікатів про форс- мажорні обставини.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даним умов здійснення господарської відповідальності.
Поняття та ознаки непереборної сили визначено пунктом 1 частиною статті 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.
За приписами ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Таким чином, належним доказом підтвердження форс-мажорної обставини є сертифікат торгово-промислової палати.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 8.3. Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.
З викладеного слідує, що Сертифікат Івано-Франківської Торгово-промислової палати № 2600-21-0589 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.06.2021 за № 129-06/21, виданий на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово- промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) із змінами та доповненнями, відповідно до якого Івано-Франківська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є доказом того, що визначені в ньому форс-мажорні обставини мали і мають безпосередній вплив на строки поставки позивачем товару за укладеним Договором, і що існування форс-мажорних обставин унеможливлює подальше виконання зобов'язань за вказаним Договором щодо поставки Товару.
Як передбачено статтею 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як визначено приписами статей 651, 654 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частинами 1 та 2 статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.
Застосування статті 652 ЦК України є відображенням у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
Колегія суддів вважає, що в момент укладення договору, ані позивач, ані відповідач не могли передбачити факту прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 01.04.2021 № 269, якою вирішено внести зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, серед яких перелік було доповнено позицією: 8207 19 90 00 Інструменти для буріння скельних порід або ґрунтів, включаючи частини, інші, що унеможливило подальше виконання зобов'язань за вказаним Договором; при цьому, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона (позивач) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; дані обставини зумовили неможливість подальшого виконання постачальником зобов'язань за вказаним Договором; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (позивач).
Отже, прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 01.04.2021 № 269 спричинило настання істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а тому дана обставина, з одночасною наявністю в даному випадку чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, є підставою для розірвання договору поставки.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача щодо розірвання договору поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Також колегія суддів не вбачає процесуальних порушень при вирішенні судом першої інстанції клопотання відповідача про витребування додаткових доказів та здійснення розгляду справи місцевим господарським судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/14396/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укргазвидобування".
Матеріали справи №910/14396/21 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 20.10.2022р. після виходу суддів Козир Т.П. з відрядження та Кравчук Г.А. з відрядження та відпустки.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
Г.А. Кравчук