"08" листопада 2022 р.
Справа №150/385/22
Провадження №3/150/224/22
08 листопада 2022 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи: тракторист у ФОП « ОСОБА_2 », за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, роз'яснивши права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, -
В провадженні Чернівецького районного суду Вінницької області перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №185073 від 27.10.2022, складеним ДОП Могилів-Подільського РВП капітаном поліції Дроздовським С.В., 27.10.2022 року о 11 годині 20 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Під час встановлення особи, яка притягується до адмінвідповідальності встановлено, що прізвище такої особи « ОСОБА_4 », а не « ОСОБА_5 », як зазначено в протоколі. ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 27.10.2022 між ним та співмешканкою дійсно був сімейний конфлікт в результаті якого ОСОБА_3 викликала поліцію.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що між нею та ОСОБА_7 27.10.2022 дійсно виник конфлікт на побутовому рівні, однак, зазначила, що дії ОСОБА_7 не нанесли шкоди психологічному чи фізичному здоров'ю.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно дост.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з п.3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 цього Закону, психологічне насильство в сім'ї - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №185073 від 27.10.2022 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, вину ставиться вчинення домашнього насильства за тих обставин, що він 27.10.2022 року о 11 годині 20 хвилин в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 .
Із змісту протоколу вбачається, що суть адміністративного правопорушення (вчинення якого ставиться в вину ОСОБА_1 ) не розкрита відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: відсутні відомості щодо суб'єктивної та об'єктивної сторони правопорушення, зокрема, діяння, форми вини, наявність шкоди, що є невід'ємною частиною даного правопорушення.
Також в протоколі серії ВАВ №185073 у графі «Потерпілий(і)», зазначено «немає», що також виключає склад правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), справа «Малофєєва проти Росії» ( заява №36673/04). справа «Карелін проти Росії» (заява №926/08. рішення від 20.09.2016 р.).
Окрім того доказів, які б вказували на вчинення домашнього психологічного насильства щодо ОСОБА_3 матеріали справи не містять та в ході судового розгляду не здобуто, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому.
За таких обставин, з матеріалів провадження не вбачається, що дії ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ) могли завдати ОСОБА_6 чи завдали їй шкоди фізичного, психологічного чи економічного характеру, встановлення настання однієї з яких є обов'язковим.
Враховуючи наведене, під час судового розгляду даної справи не встановлено в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173-2, 247, 283, 284 КУпАП,-
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Б.Б.Кушнір