2/130/712/2022
130/1204/22
"02" листопада 2022 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про визнання права позивача, про припинення дії відповідача, які порушують право позивача, стягнення шкоди на підставі Закону України «Про захист прав споживачів»,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», в якому просив: 1. Визнати незаконним невиконання відповідачем законів та нормативно-правових документів про обов'язок надсилання споживачу пропозиції умов договору. 2. Визнати право споживача не виконувати умови договорів, укладених з порушенням вимог законів та нормативно-правових документів. 3. Зобов'язати відповідача припинити дії, які порушують закони України. 4. Стягнути з відповідача на його користь 50000 грн. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди.
Стислий виклад позиції позивача.
На сайті відповідача розміщені нормативно-правові документи, в яких зазначено, що позивачу повинна направлятися пропозиція щодо умов майбутнього договору, проти чого відповідач заперечує.
У підготовчому судовому засіданні позивач уточнив підстави позову та позовні вимоги. Зазначив, що відповідач порушив вимоги ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 638-642 ЦК України, постанову №312 від 14.03.2018 НКРЕКП, акти і роз'яснення розміщені на веб-сайті відповідача, адже перед тим як укладати договір, відповідач зобов'язаний надати заяву-приєднання, а тому суд має зобов'язати відповідача направити йому заяву-приєднання. 50000 грн. матеріальна шкода - це кошти, які стягують з пенсії позивача на користь відповідача за судовим рішенням за отриману електроенергію. Моральна шкода на суму 50000 грн. - завдана у зв'язку з відключенням позивача від електропостачання та не надсилання заяви-приєднання (а.с.35).
У судовому засіданні позивач позов підтримав. Вказав, що пропозиція щодо умов майбутнього договору, тобто заява-приєднання, йому відповідачем не направлялася.
Просив не брати до уваги відзив на позовну заяву, адже його було надіслано до суду структурною одиницею «Жмеринські електричні мережі» АТ «Вінницяобленерго», які не є стороною у справі.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач подав відзив на позов, просив закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст.255 ЦПК України, оскільки існує рішення суду №130/2553/19 та інші.
Суд приймає даний відзив з огляду на таке. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільну процесуальну дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава ( статті 48 ЦПК України).
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді ( стаття 80 ЦК України).
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).
Від імені юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу, створеної на підставі положення, має право виступати керівник відокремленого підрозділу, який призначається юридичною особою. Між керівником юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу і юридичною особою, яка є засновником такого підрозділу, існують відносини представництва, і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи.
Тобто керівники юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу, які призначаються юридичною особою, що його створила, діють на підставі довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).
Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії як відокремленого підрозділу або представництва.
У Цивільному Кодексі не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, адже між керівником і юридичною особою існують відносини представництва.
Суд звертає увагу, що усі документи по даній справі направлялися юридичні особі АТ «Вінницяобленерго» на юридичну адресу: м. Вінниця, вул. Магістрацька, 2.
Відзив від імені юридичної особи АТ «Вінницяобленерго» підписаний директором СО «Жмеринські ЕМ» Задорожним А.А., який вправі діяти від імені юридичної особи за її дорученням.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
27.06.2022 ухвалою судді відкрито провадження у справі.
29.09.2022 ухвалою суду підготовче засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті.
21.07.2022 до суду надійшов відзив від АТ «Вінницяобленерго», за підписом керівника СО «Жмеринські електричні мережі» Задрожнього А.А.
Суд, керуючись ч. 3 ст. 211 ЦПК України провів судовий розгляд за відсутності представника відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин. Мотив суду. Норми права, які застосовані судом.
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно частини 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як визначено у частині 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правовідносини які виникли між сторонами, пов'язані з постачанням та розподілом електричної енергії регулюються Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язки енергопостачальників або інших суб'єктів, визначених законом щодо постачання та розподілу електричної енергії, встановлюються законом, що регулює відносини у сфері постачання та розподілу електричної енергії. Послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до пунктів 14 та 15 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: - про постачання електричної енергії споживачу; - про надання послуг з розподілу, постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
У розумінні вказаного вище Закону, універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (п. 93 ч. 1 ст. 1 Закону).
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (ч.4 ст.46 Закону).
Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що в порушення вимог закону відповідачем заява-приєднання йому не направлялась, тому порушено його право як споживача, його будинок відключено від електропостачання, стягнуто з нього заборгованість за спожиту електроенергію (а.с. 4-6, 10, 11, 16), цим і обґрунтовує моральну та матеріальну шкоду.
Суд категорично не погоджується з такою позицією позивача через таке.
Згідно з п.4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (в редакції на час виникнення правовідносин) оператори систем розподілу (далі - ОСР) зобов'язані укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Згідно з п. 2.1.6. постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, в редакції на час виникнення правовідносин, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Отже, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 14.12.2020 в справі №130/2553/19, яке набуло законної сили 09.03.2021, встановлено, що з 01.01.2019 АТ «Вінницяобленерго» надавало ОСОБА_1 послуги з розподілу електричної енергії, а ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» з 01.01.2019 постачало ОСОБА_1 електричну енергію, на умовах та у спосіб визначений чинним законодавством України. ОСОБА_1 , як споживач, приєднався до умов договору постачання універсальних послуг шляхом вчинення дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, фактично споживаючи електричну енергію та частково сплативши 04.03.2019, 01.04.2019, 03.06.2019, 04.07.2019, 14.08.2019, 18.10.2019, 15.11.2019 рахунки за надані йому відповідні послуги
Також, рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 08.12.2020 у справі № 130/893/20, яке набуло законної сили 03.03.2021, встановлено фактичне споживання ОСОБА_1 відповідних обсягів електричної енергії з 01.01.2019 та наявність відкритого на його ім'я особового рахунку (п.3.2.13 Правил), що свідчить про його приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що був розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання, оплати електричної енергії, відкриття особового рахунку (п.3.2.13 Правил).
Відповідно до положення частини 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже рішенням суду встановлено факт приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) АТ «Вінницяобленерго», шляхом вчинення споживачем дій, які свідчили про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема сплата рахунків оператора системи розподілу та документально підтверджене споживання електричної енергії.
Також судом встановлено, що позивач не повідомляв відповідача письмовою заявою про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт, що передбачено у разі незгоди споживача приєднуватися до умов відповідного договору.
Крім того, рішеннями суду встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, і в зв'язку з наявністю у споживача ОСОБА_1 заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, об'єкт споживача ОСОБА_1 був відключений від електроживлення у зв'язку з порушення споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за цим договором цілком законно.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити, оскільки обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, ним не доведені.
При цьому суд звертає увагу позивача на таке, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати слід компенсувати за рахунок держави, оскільки ОСОБА_1 звільнений при подачі позову від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, Суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), АТ «Вінницяобленерго» (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Магістрацька, 2, ЄДРПОУ 00130694).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Дата складання повного судового рішення 08.11.2022