Провадження № 33/803/1338/22 Справа № 180/1065/22 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
08 листопада 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 24.07.2022 року о 20.20 год. в м. Марганці по вул. Фестивальній, водій ОСОБА_1 керував автомобілем HYUNDAI SANTAFE д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків та на відеозапис, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не зазначив в чому саме полягає вина ОСОБА_1 та в якій частині суд вважає її доведеною.
Вказує, що відмова суду першої інстанції дослідити ті недоліки, на які з самого початку вказував ОСОБА_1 та направити протокол для належного оформлення призвела до порушення принципу правової визначеності, оскільки неможливо встановити за яке саме правопорушення притягнуто особу до відповідальності.
Також зазначає, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам адміністративного правопорушення; в протоколі не зазначено ким і коли видано документ на підставі якого встановлено особу ОСОБА_1 ; час та місце вчинення правопорушення суперечить часу складання адміністративного протоколу; працівниками поліції не надано безперервного відеозапису, що унеможливлює перевірку присутності свідків.
Також вказує, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв співробітникам поліції, про готовність пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на його думку, вони просто знову пропонували йому пройти огляд, а коли він виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, інспектор поліції повідомив йому, що вже пізно, хоча на цей час протокол про адміністративне правопорушення складений ще не був.
ОСОБА_1 та його захисник Сідельникова О.Л. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами провадження.
Дані обставини відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення узгоджується з рапортом працівника поліції, письмовими поясненнями свідків, відеозаписом.
Посилання апелянта на порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не становить порушення фундаментальних прав та свобод людини, які є орієнтиром для визначення змісту поняття «істотне порушення», а відтак оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, та не може служити підставою для спростування інших належних та достовірних доказів встановлених судом на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктами 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВС України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вони, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Перевіривши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до переконання, що в ньому викладено всі обставини справи, які унеможливлюють їх неодноразове тлумачення та відповідає диспозиції Закону.
Покликання апелянта на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, а лише заперечував такий огляд за допомогою засобу “Драгер” на місці зупинки, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого чітко видно, що працівниками поліції неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп”яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що останній не погоджувався, і тільки після початку складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 почав наполягати на проведенні огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
За вищенаведеним, апеляційний суд розцінює дану поведінку ОСОБА_1 як форму захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, а тому доводи апелянта про порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп”яніння апеляційним судом не приймаються.
Крім того, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку також підтверджується письмові пояснення свідків, рапортом працівника поліції та протоколом про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи, в їх сукупності, підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Дані матеріали справи, в своїй сукупності, містять неспростовні факти відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, суд першої інстанції не порушив вимог ст. ст. 279, 280, 213, 221 КУпАП і розглянув справу в межах наданих матеріалів справи.
Враховуючи зазначене, в діях ОСОБА_1 , у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун