Справа № 1-кп760\2322\22
18 жовтня 2022 року Солом"янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця Вінницької області, м.Гайсин,громадянина України,
проживає та зареєстрований в
АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,-
за участі прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч. 2 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022101110000244 від 13.07.2022 року,
Відповідно до обвинувального акту від 10.08.2022, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин.
Так, у громадянина України ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдування і визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України.
ОСОБА_6 у невстановлений слідством час, ймовірно під впливом російських та проросійських ЗМІ, сформував своє ставлення до подій, які мали місце після 24.02.2022, тобто початку так званої спеціальної військової операції РФ на території України, внаслідок якої відбулась повномасштабна збройна агресія РФ проти суверенної держави України, у вигляді виправдування і визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України.
ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що російські спецслужби інфільтрують в український і світовий інформаційний простір назви, терміни та словосполучення, за допомогою яких намагаються виправдати і визнати правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України та просувати російські пропагандистські стратегії, з метою деструктивного інформаційного впливу, вирішив поширювати антиукраїнські пропагандистські ідеї серед невизначеного кола осіб під час збройної агресії Російської Федерації за наступних обставин.
Для поширення матеріалів, які містять виправдування і визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, ОСОБА_6 використовував телеграм-канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з кількістю підписників в 3 468 користувачів.
Поширенням матеріалів, які містять виправдування і визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, ОСОБА_6 займався серед необмеженого кола осіб, оскільки його телеграм-канал на момент проведення огляду телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 що зафіксовано протоколом огляду Інтернет-ресурсів від 18.05.2022, був відкритим до перегляду. Таким чином, будь-яка особа могла безперешкодно переглядати в телеграм-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , «картинки», «дописи», «публікації» які останній поширював.
03.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» №2110-IX, який набрав чинності 16.03.2022, яким в тому числі Кримінальний кодекс України доповнено статтею 436-2 КК України і введено відповідальність за «Виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України».
Так, ОСОБА_6 в телеграм-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 поширив матеріали, що зафіксовані в протоколі огляду Інтернет-ресурсів від ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:
? публікація ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) розміщена 04.05.2022, яка містить наступний текст:
«Когда власть оторвана на несколько световых лет от народа - это означает, что народ обречен жить бедно. Но когда оторванная на несколько световых лет от народа власть попадает в передрягу, вроде тотальной войны, это значит, что у народа остается не очень много шансов не то, чтобы жить бедно, а вообще жить. Вот именно это сейчас и происходит Здесь.
Военные сводки превратились в обыденность. Люди понемногу привыкают к нищете и нужде. У каждого свои жирки, но объединяет то, что поджимает уже у большинства. Ненависть давно уже сменилась отчаянием, а за ним следует и безразличие. Неприятные новости быстро перелистываются в тележке. Ограничиваемся только заголовками. Приятных новостей тоже особо нет, а если что-то и радует, то быстро приводит в чувство холодильник и личные перспективы завтрашнего дня. А их у большинства нет. Ни перспектив, ни завтрашнего дня.
И только элитка продолжает строить воздушные замки. Она готова к миру только на условиях капитуляции России. Ах, как красиво. Так же, как украденная гуманитарка, офшорные счета, английские паспорта вывезенных детей и жен, и ждущих своего заселения особнячки в Хорватии, Италии и Испании. У них своя ІНФОРМАЦІЯ_5 »
? публікація ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розміщена 19.03.2022, о 20 год. 18 хв., з наступним текстом:
«О войне и мире
- Я хочу правду.
- ОСОБА_7 не осилить правду, сынок!
«Несколько хороших парней», фильм ОСОБА_8 Райнера 1992 года.
Знаете, большинству из нас не осилить правду, потому что мы не заточены на эту самую правду. Войну мы воспринимаем по лекалам «свои» гасят «чужих». И это нормальная парадигма. Мы идем в детсад и забираем «своего» ребенка без всяких кавычек, пусть этот ребенок будет и самым большим засранцем в округе. «Свой» - это Свой, и там нет кавычек.
Россия против Украины - тут тоже без кавычек. Давно уже без полутонов. Все определились. Агрессор. Фашисты. Оправдано все, включая смерти гражданских и детей. Свои «иногда» промахиваются. Чужие «всегда» гасят максимально цинично и мерзко. Война. Какие нахуй полумеры?
И все же есть, друзья, полутона, которые показывают, в какой не полужопе мы все с вами находимся. Смотрите. Я человек простой во всех смыслах слова «простой». Буквально вчера я заходил в магазин «Метро», ища любую работу, включая грузчика. Не подумайте, что мне тяжелее, чем большинству из вас - у меня в загашнике еще лежит две тысячи баксов - но я уже чувствую, что через пару месяцев настанет тупик. И именно потому я начинаю двигать булками.
И в это же самое время я обмениваюсь информацией. Опять же, я пытаюсь избегать эпитетов «Лесеву пишут большие люди». Давайте еще раз напомню, друзья. Вчера я в «Метро» искал работу грузчика, и мне сказали, что пока штат занят. Это правда. Но есть еще другая правда. Люди, которые определяют переговорные позиции Украины в русско-украинской войне, в своем ментально-моральном плане мне понятны гораздо больше, чем пестик и тычинка в царстве цветов.
Смотрите. Есть война, которую нам с вами продают с экранов ІНФОРМАЦІЯ_6 мы говорим о ру-ТВ, то антифашисты освобождают Украину от сами знаете кого. УкрТВ - это история о ру-фашистах, которые гасят укр-идентичность. Тональность может отличаться, но суть именно такая.
Но есть другая война. Реальная. Настоящая. Взаправдашняя.
В этой войне нет России и Украины. Нет русского и украинского. Есть только Материальное.
У нас тут вопрос государственного выживания. И здесь, друзья, пиздец галактический.
Еще раз очерчу круговорот говна.
Россия:
1.) «Парад Победы» не прошел - обосрались;
2.) Уход из Украины без капитуляции Зе - это пиздец путинской России;
3.) Ограничение «победы» только признанием ОСОБА_9 и ЛДНР - это все тот же оттянутый пиздец путинской России.
Украина:
1.) Признание ЛДНР и Крыма - это пиздец Зеленского;
2.) Затягивание войны с РФ - это военный пиздец Украины;
3.) Похуй/нахуй и Сомали/Афганистан, если война продлится еще больше, чем на месяц.
Итог? Мы во власти шарлатанов. Зеленский и Ко отыграют сцену и с гамлетовскими заточками съебутся в датское королевство. А нам достанется внутренняя гражданская война. Уже не завтра, а вот прямо сейчас.»
? публікація ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розміщена 24.03.2022, о 10 год. 31 хв., з наступним текстом:
«Вторая
ОСОБА_10 ровно месяц войны и это уже тот срок, когда рассуждают уже не только о промежуточных итогах. Начну с России.
Да, вряд ли у кого-то из нас бабушка работает уборщицей в Генштабе РФ, а двоюродный брат персональный адъютант у Шойгу. Короче, мы не знаем, чего хотели в Кремле на самом деле и что задумывалось на 4 утра 24 февраля. Но даже инфернальный запутинец уже понимает, что изначальные планы пошли не так, и все виделось и хотелось совсем иначе.
Мне кажется - опять же, это мое персональное ИМХО - что все планировалось завершить парадным наскоком с персональной сменой или бегством ОСОБА_11 , деморализацией военной верхушки и объявлением украинскому обывателю новой реальности. Вот все то, что произошло в феврале в Киеве в 14-м, только наоборот.
Отсюда и тактика колонных маршей, которые в первые дни войны видели по всей южной, восточной и северной Украине. Если помните, в первые дни войны, русские без бронетехники гастролировали даже по ОСОБА_12 , включая проезды в центральной части города.
Но с парадом победителей не вышло и весь план уже в первую неделю накрылся медным тазом. Заявленный успех был достигнут только на юге, где с наскока удалось захватить Херсон, Мелитополь и Бердянск и практически сразу выйти в тыл Мариуполю. Чуть севернее так же почти без боев взяли Энергодар с крупнейшей в Европе АЭС. И, собственно, всё. Дальше пошли грандиозные расстрелы колонн с кучей потерь личного состава.
Потери, действительно, существенные. Понятно, что это не 16 тысяч, как рапортуют ВСУ. Война всегда начинается с пропаганды и без ее составляющей воевать в принципе невозможно. Но потери ВС РФ и не «чуть больше тысячи», как заявляют в самой России. Думаю, здесь более объективны исследовательские центры США, которые говорят о 4-5 тысяч убитых военных. А это уже цифры, приближающиеся к потере во Второй чеченской. Только там война была почти год, а здесь мясорубка длится один только месяц. В любом случае, к войне такой интенсивности Россия явно готова не была.
Кроме того, конечные планы России на Украине до сих пор не понятны даже законченным адептам ОСОБА_13 . Россия не создает на захваченных территориях новые администрации. Не провозглашает «новое правительство» условного ОСОБА_14 , Азарова или Царева. Не берет базового хозяйственного управления в захваченных городах. Не объявляет местным хотя бы шапочный план на завтра и послезавтра - зачем они сюда пришли и чего хотят добиться.
По сути, свое будущее более-менее могут прощупывать жители (кого там еще не добили) Марика или Северодонецка. Им, по крайней мере, навязывают структуры ДНР и ЛНР. А вот что ждет жителя Херсона или ОСОБА_15 , вот там для людей полная загадка.
И вот все это в совокупности - скромные победы на полях сражений с тупой политикой на оккупированных территориях - создает предпосылки к будущему стратегическому поражению России. Но здесь есть один нюанс. Так может думать только западный человек, поверхностно знающий историю России, а также психологию русского обывателя и русской власти.
У России богатая военная история, вы это сами знаете. Но назовите мне с кондачка, какую войну Россия проходила без сучка и задоринки? Северную еще в петровские времена? Русско-турецкую екатерининской эпохи? Наполеоновские? Крымскую? Русско-японскую? Первую мировую? Советско-польскую? Финскую? Великую Отечественную? И это так, навскидку. Вся история военных побед России - это вопреки и наперекор. И с всегда завышенным ценником.»
? публікація ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розміщена 24.03.2022, о 10 год. 31 хв., що водночас є продовженням попередньої публікації та містить такий текст:
«И другой важный момент. Русский человек своей элитке простит что угодно - санкции, лишения, сгоревшие хаты, нужду, смерть близких. Но никогда не простит государственника-лузера. Говнюка-проигравшего не простят. Это та самая «ордынская модель» государственной власти, о которой пишет либерал Акунин. Вот он пишет изысканным языком. Искренне ненавидит Россию и русское. Но при этом понимает психологию этого русского. И очень жаль, что его - Акунина - не читают западные аналитики. Потому что тогда бы они поняли, что ОСОБА_13 может позволить положить и 5, и 15, и полмиллиона солдат на Украине. Да, дорого. Но он может заплатить эту цену. А проиграть не может. Потому что это будет его персональный конец (включая, физический) и это будет конец путинской России.
Именно потому война превратилась в тотальную и на данном этапе почти полностью сконцентрировалась на Донбассе. Россия не может позволить себе проиграть на поле боя. И в этом плане эта война все больше мне напоминает Финскую. Если помните, там изначально тоже планировали у Сталина сделать Финскую ССР. В Карелии уже была сформировано «правильное» правительство. Но финская пацанва как-то не прониклась этими идеями и устроила дикий махач-сопротивление.
И махач тот Союзу стоил очень дорого. И я даже не о человеческих потерях, хотя более 200 тысяч убитых и погибших в госпиталях - ну это запредельно много даже по меркам уже тогда бушевавшей Второй мировой. Французы в том же 40-м в войне с Германией потеряли менее 100 тысяч человек. Правда, французы просрали свою независимость, а финны - нет.
И все же, ОСОБА_16 в той войне потерял репутационно. Миф о «непобедимости Красной армии» уже не работал. Даже ОСОБА_17 успехами на Халхин-Голе не сумел перебить репутационные потери Кремля. Мир посчитал, что Колосс на глиняных ногах, еще и с пустой кремлевской башкой. И первые месяцы Великой Отечественной эту мировую уверенность только усилили… Вы это всё знаете, не школьники ведь.
Но есть один нюанс. Ту Финскую войну формально и не формально все-таки выиграл Советский Союз. Именно Финляндия пошла на существенные территориальные уступки. Более 40 тыс. квадратных км. Это не уши от осла. А еще ОСОБА_18 не рвала жопу уже в следующем 41-м, когда под нажимом немцев снова ввязалась в войну с Союзом, но всю военную кампанию больше имитировала желание захватить Ленинград, нежели по-настоящему пыталась воевать с русскими до стадии истребления. И как только представилась возможность свинтить, первыми пошли на сепаратные переговоры и застолбили за собой нейтральный статус. Пацаны получили хорошую прививку, а самое главное - поняли ру-психологию на особо глубинном уровне.
И пару слов об Украине. Украина на полях сражений показала и доказала, что она - не Россия. Рождение нации состоялось. А нации рождаются именно в крови и грязи. Концепция об «одном народе» уже не работает. Украина таки не Россия.
Но ведь и война теперь о другом. 24 февраля она в Москве называлась «освобождением». А теперь, как я уже понимаю весь движ, война идет о границах. О Новых границах. И здесь уже вопрос упирается в ресурсы и возможности.
Выше я уже сказал, что Путину никогда не простят, и что будет стоить ему жизни - это военное поражение. Но одновременно в России и на Западе очень плохо понимают природу украинской власти. А она ВСЕГДА основана на личной возможности харчеваться. А харчеваться можно только в том случае, если ты у кормушки. Соответственно, и любые договоренности по мирному договору с Россией ЗДЕСЬ проходят через Первый Главный принцип - позволят ли такие договоренности сохраниться ЭТОЙ команде у власти. Если нет - тогда не будет никаких договоренностей.»
? публікація (https://t.me/Lesev_Igor/405), розміщена 03.04.2022, о 20 год. 56 хв., який містить наступний текст:
«По изнасилованным, убитым на улицах, изувеченным, униженным и оскорбленным. Рубашка ближе к телу. Правда у каждого своя. И победу пишут победители. Особенно, победу пишут победители.
Кто увлекается Югославскими войнами - а я полтора года ими увлечен - тот знает, кто там во всем виноват. Сербы. «Почему», даже не спрашивайте. Потому что сербы вышли главными терпилами.
И вот теперь что мы имеем. Кое-кто влез в Бучу, вылез из Бучи и типа где-то там перегруппировался, потому что «поменялись обстоятельства». Еще раз, друзья. Для тех, кто не закапывает своих родных и близких, вот для всех остальных абсолютно не имеет значения, что там произошло НА САМОМ ДЕЛЕ. Каждый в своей стае. Но есть различие. Если ты хочешь Нюрнбергский трибунал - позаботься, чтобы из твоей стаи сидели в креслах судей, а не на скамье подсудимых. Потому что это принципиальная позиция. Кто судья - того и слышат. Кто ушел из Бучи, тот и лузер. И пох, как там было на самом деле.
Аналогичная ситуация, кстати, по Мариуполю. Кто фельетонит по итогу, тот и расскажет правду про «театр» и «заложников». Это классика, друзья.
Но в целом, ситуация запредельно паршивая. В доновогодней передаче «НеДоброго вечера» я как-то сравнивал срачи Украины с ЛДНР, и рассказывал, что мы тут так и не опустились до югославских этнических чисток 90-х. Где сербы, хорваты, боснийцы и албанцы резали друг друга целыми селами. Я вот тогда рассуждал, что мы с вами, на счастье, не такие животные. А сейчас вот почитал свежий постик градоначальника Днепра и прикинул, что шансов отпетлять от большой резни у нас уже никаких.»
Внаслідок поширення ОСОБА_6 в телеграм-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 вказаних матеріалів їх могли побачити інші користувачі соціальної мережі «Telegram», які заходили на вказаний телеграм-канал.
За результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи публікацій, що зафіксовані в протоколі огляду Інтернет-ресурсів від 18.05.2022, висновком експерта № 16589/22-39 від 27.06.2022 встановлено, що у текстових матеріалах, зафіксованих у скріншотах сторінок телеграм-каналу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщеного за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 містяться виправдування і визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України та виправдування тимчасової окупації частини її території.
Таким чином ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою електронних інформаційних систем, що перебували у його розпорядженні, які під'єднані до глобальної мережі Інтернет, умисно здійснював діяння, пов'язані з виправдовуванням і визнанням правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України.
При цьому встановлено, що ОСОБА_6 , переслідуючи явно злочинний намір, здійснював вищевказані протиправні діяння в контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розгорнута на всій її території, отже, вчинив усі залежні від нього дії на шкоду інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільству та держави, та довів свій злочин до кінця.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив умисні дії,що виразились у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування і визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 в суді повністю та добровільно визнав себе винним у вчиненні ним кримінального правопорушення та розкаявся.
Підтвердив,що дійсно він поширював вищевказані матеріали в телеграм-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період березня-травня 2022 року . Вказав,що він помилявся в своїх виказуваннях і зараз розкаявся у вчиненому.
Обвинувачений ОСОБА_6 та прокурор відділу нагляду за додоержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_4 звернулись до суду із угодою про визнання винуватості від 10.08.2022 р. на наступних умовах.
ОСОБА_6 беззастережно повністю визнає себе винним.
Сторони згодні із призначенням ОСОБА_6 покарання за ст. 436-2 ч. 2 КК України у виді 4-х років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України сторони домовились про звільнення ОСОБА_6 від відбуття покарання на певний строк.
Крім того, як обвинувачений, так і прокурор згодні з тим, що в разі затвердження судом угоди, їх права на оскарження обмежені у відповідності до ст.ст. 394 і 424 КПК України.
Обвинувачений повідомлений, що в разі невиконання угоди про визнання винуватості,прокурор має право на протязі встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду,який затвердив угоду про визнання винуватості, з клопотанням про скасування вироку.
Суд, вислухав учасників процесу та вивчивши угоду про визнання винуватості від 10.08.2022 р. відносно ОСОБА_6 приходить до висновку, що вона підлягає затвердженню.
Суд вважає, що угода відповідає вимогам ст.472 КПК України, вона була підписана сторонами добровільно і відсутні підстави вважати,що при цьому застосовувалось насильство, погрози, обіцянки.
Права обвинуваченого ОСОБА_6 не порушені, угода підписана в присутності його захисника.
Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає розкаяння у вчиненому,а також те,що він вперше притягається до кримінальної відповідальності та має на утриманні малолітніх дітей.
Обставин, які б обтяжували його покарання судом не встановлено.
Суд вважає вірною правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ст.436-2 ч. 2 КК України і умови угоди не протирічать умовам КПК України.
Умови угоди не порушують прав, свобод і інтересів сторін , інших осіб та держави.
Крім того, суд вважає,що виконання ОСОБА_6 обов'язків по угоді можливе .
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 374,375,472,474,475 КПК
України ,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 10.08.2022 р. між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 22022101110000244 від 13.07.2022 року.
Визнати ОСОБА_6 винуватим за ст. 436-2 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна, що належить особі на праві особистої власності.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 3 роки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки : періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави 5663,10 грн. витратив на проведення експертного дослідження.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення на підставах, передбачених ст. 394 ч. 3 КПК України.
Копія вироку негайно вручається учасникам кримінального провадження.
Суддя: