СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4081/22
ун. № 759/15379/22
05 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ;
при секретарі ОСОБА_2 ;
за участю прокурора ОСОБА_3 ;
захисника ОСОБА_4 ;
підозрюваного ОСОБА_5 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12022100080003128 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Донецьк, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12022100080003128, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходиться кримінальне провадження № 12022100080003128 від 03.11.2022, в якому 04.11.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
За версією органу досудового розслідування 03.11.2022 приблизно о 19 годині 19 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину «Велмарт», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 18/80, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах воєнного стану, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ "Фудком" на загальну суму 2719 гривень 83 копійки (без урахування ПДВ), однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Так, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , розподіливши між собою ролі під час вчинення крадіжки, 03.11.2022 приблизно о 19 годині 14 хвилин зайшли до торгівельного залу магазину «Велмарт», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 18/80.
З метою виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитись в приміщенні торговельного залу магазину «Велмарт», що розташований по вул. Чорнобильській, 18/80 в м. Києві, користуючись тим, що їх дії не викликають підозри в оточуючих, спільно з ОСОБА_7 , взяли з торгівельних полиць товар, що належить ТОВ «Фудком», а саме:
- цигарки «Мальборо Голд Оріджинал», артикул: 1396009, у кількості 2 блока, в загальній кількості 20 упаковок, загальною вартістю 1279 гривень 84 копійки (без урахування ПДВ);
- ліхтарик портативний світлодіодний «Відекс VLF-A406», артикул: 1402691, у кількості 1 штука, вартістю 1439 гривень 99 копійок (без урахування ПДВ), а всього майна на загальну суму 2 719 гривень 83 копійки (без урахування ПДВ), які ОСОБА_5 поклав до рюкзаку, що був на плечах ОСОБА_7 .
В подальшому, маючи намір таємно викрасти вказані товари, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 приблизно о 19 годині 18 хвилини 03.11.2022, пройшли повз каси, не оплативши взяті ними товари, які знаходились у рюкзаку ОСОБА_7 , та о 19 годині 19 хвилин направилися до виходу з магазину «Велмарт», тим самим вчинивши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
Однак, довести злочин до кінця ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками охорони магазину разом з наявним при них чужим майном, яке належить ТОВ «Фудком», та яке вони намагались таємно викрасти.
Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 2, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрюваний ОСОБА_5 у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або застосування більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані ризики слідчий обґрунтовує наступним:
- ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування;
- той факт, що ОСОБА_5 будучи неодноразово засудженим до кримінальної відповідальності, востаннє - 28.08.2019 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення;
- ОСОБА_5 наразі не має офіційного місця працевлаштування, що зумовлює підозрюваного вчиняти корисливі кримінальні правопорушення з метою обернення майна в свою користь та особистого збагачення;
- офіційно не одружений, дітей не має, а також обставини вчинення кримінального правопорушення вказують на те, що підозрюваний фактично не має міцних соціальних зав'язків, які б як важелі впливу могли б утримати його від спроби переховування чи подальшого вчинення злочинів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_5 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий вказує, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 2, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення та для дієвого виконання кримінального провадження вважаю доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів. Згідно положення статті 182 КПК України, підозрюваному, відносно якого застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд може застосувати більш м'яку міру запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої у даному випадку може складати 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання та просили застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, перелічних у клопотанні про обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.
У провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходиться кримінальне провадження № 12022100080003128 від 03.11.2022, в якому 04.11.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 6).
03.11.2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 27-29)
04.11.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. (а.с. 31-32).
У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 177 КПК.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 яким відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; протоколом затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які були присутні в якості понятих під час затримання ОСОБА_7 .
З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, тобто тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
Щодо обґрунтованості ризику впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження слідчий суддя приходить до таких висновків.
Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків а тому, він знатиме як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень. Крім того є коло осіб, які з достатньою вірогідністю будуть допитуватися в якості свідків надалі, щодо яких, у свою чергу, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вживати заходів для спотворення змісту та обсягу показань.
У той же час слідчий суддя бере до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, має місце реєстрації та проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, збитки відшкодовані поверненням викраденого.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Таким чином, враховуючи викладене, приймаючи до уваги особу підозрюваного, який раніше не судимий та враховуючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищезазначеного слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиненню інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків та зі ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Тому слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131,132, 176-178, 181, 183, 184, 309, 369, 372, 395 КПК України, ст. ст. 5,6 Конвенції "Про захист прав та основоположних свобод"-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12022100080003128 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в нічний час доби у період часу з 22:00 год до 06:00 строком на 60 діб, а саме до 01.01.2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі зобов?язання:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та адреси.
4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Святошинського УП ГУНП в м. Києві (адреса: 03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 109).
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 07.11.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1