Справа № 369/1562/22
Провадження № 2/369/3500/22
Іменем України
20.10.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
за участю секретарів судових засідань Житар А.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 6 в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,-
У січні 2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що починаючи з 21.07.2006 р. між ним та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб. 08.04.2015 р. від даного шлюбу у нас народився син, ОСОБА_4 . 23.09.2021 р. ним і відповідачкою була подана спільна заява на розірвання шлюбу. Справу залишили без розгляду в зв'язку з тим, що вони не дійшли згоди щодо договору про виховання та утримання дитини до 13.12.2021. Суд надав перерву для того, щоб вони дійшли згоди і підписали договір. Але цього не відбулося, через що Відповідач подала позов на розірвання шлюбу 16.12.2021 року. Суд мав відбутися 08.02.2022.
Оскільки вони з Відповідачем не проживають разом і не ведуть спільний побут з 01.05.2021, їхній син проживає разом із Відповідачкою та мамою Відповідачки ОСОБА_5 .
Фактично з самого моменту розірвання стосунків як подружжя у нього з Відповідачкою почалися непорозуміння щодо участі у вихованні сина, його відвідуванні, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони Відповідачки та осіб, які проживають разом із сином, стосовно неможливості мого нормального спілкування з дитиною. Усі йогонамагання нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки Відповідачка перешкоджає йому, не бажає його присутності, не повідомляє про стан справ дитини та штучно створює такі обставини, через які він не може нормально зустрічатися з сином, безпідставно, протиправно та необгрунтовано чинить перешкоди у спілкуванні з сином вимагаючи, щоб такі побачення із дитиною відбувалися виключно тет-а-тет, без присутності третіх осіб, лише у вигляді забирання зі школи або прогулянки у парку протягом двох годин (на 16.01.2022 він не бачив сина 21 день і розмовляв по телефону за цей час лише 2 рази, його смарт годинник постійно вимкнений, Відповідачка не відповідає на дзвінки і повідомлення). Відповідачка говорить непричетним особам, що буде використовувати дитину як зброю для маніпуляцій, бо має на нього особисті образи.
Весь цей час він намагається налагодити нормальний зв'язок із дитиною, брати участь у її вихованні, утриманні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку та становлення. Його права як батька сьогодні є порушеними. На підтвердження всього викладеного у позові є чисельні свідки, письмові матеріали, скріншоти, фото та інші докази.
Після чисельних марних спроб вирішити дане питання мирним шляхом, шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, він вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.
На підставі вищевказаного позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з моїм сином;
Визначити наступні способи його участі у вихованні сина, ОСОБА_4 , та особисте спілкування:
побачення три рази на тиждень: 3 рази з понеділка по п'ятницю з 14.00 год. до 18.00 год. і у один з вихідних днів з 10:00 до 20:00;
спільний відпочинок: осінні, зимові, весняні канікули за можливості і у літні канікули на мінімум три тижні (сумарно протягом усіх літніх місяців);
необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином;, у разі, якщо святкові дні припадають на день мого побачення з сином або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні син проводить з батьком; - у день мого побачення з сином я маю право забирати його з дому/школи особисто.
Зобов'язати ОСОБА_3 за два дні до дня його зустрічі з сином надати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання будь-яких змін, повідомити його про це особисто;
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
На виконання ухвали суду від 01.02.2022 відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 21 липня 2006 року виконкомом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, зареєстровано шлюб між нею та позивачем, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2022 року у цивільній справі № 369/17918/21, у складі головуючої судді Дубас Т.В., шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 липня 2006 року Виконкомом Боярської міської ради Києво-Свяшотинського району Київської області, актовий запис № 297 - розірвано.
З моменту фактичного припинення шлюбних відносин (01.05.2021 року), син ОСОБА_6 залишився проживати з нею. Вона самостійно піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовкою до самостійного життя, забезпечую усім необхідним, харчуванням, одягом, дозвіллям, медичним доглядом, опікується його інтересами і потребами, займається його вихованням, створила усі необхідні умови для проживання сина.
За час, що минув ОСОБА_1 систематично ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зокрема обов'язку утримувати дитину. Він уперто ігнорує існуючі реалії в частині забезпечення нормального розвитку сина, зокрема зростаючі потреби дитини у сфері особистого розвитку, зростання цін на продукти харчування, одягу, предметів повсякденного вжитку. Окрім цього, позивач не бере участі у вихованні сина, не піклується про нього, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дитині, як складову частину виховання.
Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між мною та дитиною склалися доброзичливі, дружні стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Дитині вчасно проведені профілактичні щеплення, проводились регулярні амбулаторні огляди, стан здоров'я задовільний. Нагляд за станом здоров'я дитини з моменту її народження і по сьогоднішній день здійснює вона. Батько участі в цій сфері життя дитини не приймав.
Процес навчання, батьківські збори, спілкування із вчителями, уроки та домашні завдання, дистанційне навчання, гуртки, усім займається вона, батько участі у навчальному процесі не приймає.
Одяг, основні продукти харчування, особисті дитячі речі гігієни, канцелярія - купуються нею.
Позивач же, у першу чергу, переслідує власні інтереси - помститися. нашкодити, зробити боляче. Він зневажає мене як людину, жінку, матір, постійно ображає та її матір - бабусю сина. Позивач демонструє, що для нього надважливим є не інтереси дитини, а задоволення його власного «егоцентризму», необхідність встановлення « батьківсько- дитячих відносин».
Така поведінка позивача не є прикладом, який потрібно демонструвати своєму синові. Позивач таким чином, проявляє повну зневагу до жінок - матері свого сина та його бабусі, що є ганебним та неприпустимим для справжнього чоловіка, для чоловіка, який дійсно наслідує головні моральні цінності та бажає виховати власного сина в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби, тощо та є свідченням того, що позивачу не вдалося та не вдається знайти спільну мову з власним сином, який в силу закону має право висловити свою власну думку та має право бути заслуханим. Діти дуже чітко відчувають справжню любов та турботу, тому підбурити дитину проти тата, якого вона безмежно любить та бажає бачитися є складно та неможливо.
Якби позивач мав дійсним намір створити теплі, дружні стосунки зі своїм сином та його матір'ю, то діяв би він в інший спосіб, в спосіб взаємоповаги один до одного та врахування інтересів та бажань свого сина, а не наклепу на його матір, бабусю.
Під час побачень з сином - батько годує його фаст-фудом та солодощами.
Протягом року, з періодичністю, повідомляв про зустріч з дичиною, дзвонивши дитині, і на зустріч не приходив, на що дитина реагувала негативно і засмучувалась. Її намагання донести інформацію, що це шкодить сину, сприймалися негативно.
Кожного разу, кажучи дитині про свої наміри побачитись, її про це не повідомляє, вона дізнається про все від сина, а на її питання про місце дозвілля не відповідає.
Забираючи дитину, може залишити сина на третіх осіб, і поїхати в особистих справах.
Все це призводить до негативних наслідків у психоемоційному стані дитини.
На підставі викладеного відповідачка просила суд позовну зайву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити частково. Визначити наступний спосіб участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сипа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом зустрічей у першу і третю суботу місяця з 10:00 години до 14:00 години та першу і третю неділю місяця з 10:00 години до 14:00 години, за бажанням малолітньої дитини, з урахуванням його етану здоров'я та за узгодженим з матір'ю місця перебування дитини. У задоволенні інших вимог позову відмовити.
11 липня 2022 року від позивача надійшли заперечення на відзив, у яких він посилається на те, що відповідачка сама встановила години його побачень з сином, як такі, які не будуть перешкоджати позашкільному дозвіллю та шкільному процесу, нормальному розвитку та вихованню. Більшість разів, коли він хоче організувати дозвілля сина і повідомляє відповідачку, куди саме з ним поїде, то вона заперечує. Проте, він ознайомившись з відзивом на позовну заяву повністю заперечує те, що відповідачкою зазначено.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідачка позов визнала, частково, просила суд врахувати шкільний та позашкільний навчальний процес їхнього сина, щоб дитина не виснажувалась.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області, у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. До суду направили заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.
Вислухавши пояснення позивача, його представника та відповідачку, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).
Судом встановлено, що з 21.07.2006 р. між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_3 від даного шлюбу у сторін народився син, ОСОБА_4 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2022 року у цивільній справі № 369/17918/21, у складі головуючої судді Дубас Т.В., шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 липня 2006 року Виконкомом Боярської міської ради Києво-Свяшотинського району Київської області, актовий запис № 297 - розірвано.
Однак у судовому засіданні встановлено, що відповідачка перешкоджала ОСОБА_1 бачитись з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під різними приводами, фактично створювала штучні умови, за яких батько був позбавлений повноцінного спілкування з сином. Спілкування хоча й мало місце, проте носило епізодичний та несистемний характер, з обмеженням часу спілкування та відмови без поважних причин надавати сина.
З огляду на таке, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом:
- необмеженого спілкування з сином особисто засобами телефонного зв'язку, що передбачає безпосереднє фізичне спілкування між батьком та сином;
- встановлення зустрічей з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у першу і третю суботу місяця з 10 години до 19 години та першу і третю неділю місяця з 10 години до 19 години, з урахуванням стану його здоров'я, без участі матері дитини;
- можливості проведення спільного часу з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох тижнів влітку для спільного відпочинку та оздоровлення дитини без участі матері, але з завчасним попередженням матері про відпочинок та з наданням інформації про місце перебування дитини в цей період.
Згідно з висновком органу опіки та піклування Боярської міської ради Київської області від 11.08.2022 щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 №7/114 від 11.08.2022 вирішено за доцільне визначити спосіб участі у вихованні дитини та встановити громадянину ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 порядок побачення з його малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким чином:
- 1 доба протягом робочого тижня кожного тижня за домовленістю з матір 'ю дитини ОСОБА_3 з можливістю забрати дитину з навчального закладу ввечері та зранку відвезти дитину на навчання;
- 1 вихідний день на тиждень з двох вихідних за домовленістю з матір'ю дитини, протягом всього дня;
- 3 тижні влітку сумарно протягом всіх літніх канікул для виїзду на відпочинок;
- протягом осінніх, весняних та зимових канікул - побачення та виїзд на відпочинок за домовленістю з матір'ю дитини;
- зустрічі проводити без присутності матері із обов'язковим урахуванням стану здоров'я, бажання дитини, її інтересів та потреб;
- під час перебування дитини у батька, на прохання матері дитини інформувати її про місцезнаходження, стан здоров'я та заняття дитини, у разі потреби забезпечити їй можливість спілкування з дитиною засобами телефонного зв'язку.
У разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні, проведення зустрічей батька з дитиною, а також невиконання даного рішення, один із батьків має право звернутися із позовом до суду для вирішення спірних питань.
Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови, відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
У силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.
Згідно приписів ст. 157, ч. 1, ч. 2, ч. 3 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України).
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Отже, обов'язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов'язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Таким чином під час розгляду справи установлено, що після розлучення сторін їх малолітні доньки проживають з відповідачкою, яка, як це вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, створює перешкоди у їх спілкуванні з батьком.
Так, ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
В даному випадку суд погоджується з графіком, який запропонований органом опіки та піклування Боярської міської ради Київської області, оскільки він відповідає інтересам обох батьків та дитини, дозволяє дотриматись справедливого балансу у спільному вихованні сина та реалізації прав на особисте спілкування з батьком, який проживає окремо.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 77-83, 89, 95, 200, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом:
- необмеженого спілкування з сином особисто засобами телефонного зв'язку, що передбачає безпосереднє фізичне спілкування між батьком та сином;
- встановлення зустрічей з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у першу і третю суботу місяця з 10 години до 19 години та першу і третю неділю місяця з 10 години до 19 години, з урахуванням стану його здоров'я, без участі матері дитини;
- можливості проведення спільного часу з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох тижнів влітку для спільного відпочинку та оздоровлення дитини без участі матері, але з завчасним попередженням матері про відпочинок та з наданням інформації про місце перебування дитини в цей період.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 992 гривні 40 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області (ЄДРПОУ 36263776, місцезнаходження: 08150, Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вул. Грушевського, будинок 39).
Суддя: Т.В. Дубас