гСправа № 358/909/22 Провадження № 2-адр/358/1/22
07 листопада 2022 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Романенко К.С.,
за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі Київської області заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №358/909/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , сержанта поліції батальйону УПП рота 1 батальйон патрульної поліції ва м. Біла Церква УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Шульга С.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 : вирішено скасувати постанову серії ЕАР №5707322 від 04.08.2022, що винесена 04 серпня 2022 року сержантом поліції Бат. УПП Рота 1 Батальйон патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Шульгою Світланою Василівною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) за ч. 5 ст. 121 прим. КУпАП у виді штрафу розміром 510,00 грн.; справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 прим. КУпАП закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Представник позивача - адвокат Леонід Адамович звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення та вирішити питання про судові витрати, а саме стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення не подали.
З врахуванням положень ч. 3 ст. 252 ЦПК України, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, вважаю за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно представлених суду документів, загальна сума витрат на правничу допомогу адвоката становить 5000 (п'ять тисяч) грн.
Розглядаючи подані документи, необхідно звернути увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Разом з цим, від відповідача жодних заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не поступило.
Таким чином, беручи до уваги викладене, суд доходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. слід стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 252 КАС України, суд, -
Заяву задоволити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м.Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст.ст. 286, 293, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 );
відповідач: Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м.Київ, 03048).
Головуючий: суддя К. С. Романенко