Справа № 357/10099/22
3/357/5675/22
02.11.2022 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого пресувальником цеху в ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий органом №3210, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Семенюти Р.А., потерпілої ОСОБА_2 -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №070567, 20.10.2022 близько 20.00 год ОСОБА_1 за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурними словами, штовхав, шарпав за одяг, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив наступне. 20.10.2022 близько 20:00 год у нього із співмешканкою ОСОБА_2 на ґрунті побутових питань виник словесний конфлікт, під час якого вони вирішували фінансові питання. Він працює на підтриємстві, отримує хоча невеликий, але стабільний заробіток, тому переконливо просив співмешканку щоб вона кинула курити, оскільки це шкідливо для здоров'я та призводить до значних фінансових витрат із сімейного бюджету. Під час сварки він не чинив стосовно неї насильства, не вживав нецензурну лексику, не штовхав її та не шарпав за одяг. ОСОБА_2 образилася з приводу того, що він забороняє їй курити, тому на емоціях викликала поліцію, в результаті чого стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Після цього вони одразу помирилися.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , просив справу про притягнення ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у даному випадку мала місце сімейна сварка, а не насильство в сім'ї.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 20.10.2022 вони із співмешканцем посварилися, тому що він забороняє їй курити. З цього приводу вона на нього дуже образилася та викликала поліцію. Запевняє про те, що в той день її співмешканець не чинив стосовно неї насильства, не ображав її, не штовхав та не шарпав. Будучи ображеною на нього вона написала в поліцію заяву під диктовку поліцейських. Після цих подій вони помирилися, просить провадження стосовно її співмешканця закрити про що надала суду письмову заяву.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Семенюту Р.А., потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, позитивну характеристику з місця роботи на особу ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст.173-2КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї, фізичного характеру - такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода насильницького характеру.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають малолітню дитину 2022 року народження. 20.10.2022 між ними, на ґрунті фінансових питань виникла сімейна сварка, під час якої вони з'ясовували відносини на підвищених тонах. Обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення (вчинення психологічного та фізичного насильства, а саме: образи нецензурними словами, штовхання, шарпання за одяг), з огляду на пояснення потерпілої, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Будь-яких інших доказів на підтвердження/спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Отже, за встановлених обставин справи має місце звичайна сімейна сварка, яка за своєю суттю не охоплюється диспозицієюст.173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Таким чином, протокол складено у зв'язку зі сваркою в сім'ї, а не у зв'язку з вчиненням насильства в сім'ї з боку ОСОБА_1 , тоді як вчинення насильства в сім'ї передбачає активні дії однієї особи по відношенню до іншої. Взаємні голосні відстоювання своєї думки під час сварки не можуть носити характер психологічного насильства.
Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено про можливість завдання чи завдання внаслідок цього шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
При цьому, конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов 'язковою ознакою об'єктивної строни даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Звідси, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 221, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті7та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяТетяна КЛЕПА