Справа № 357/4287/22
1-в/357/353/22
26 жовтня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
у режимі відеоконференції із державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)»:
представника установи виконання покарань - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання засудженого ОСОБА_5 , про заміну невідбутої частини покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, більш м'яким,
згідно із заявою засуджений ОСОБА_5 просив: замінити йому невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, на грошовий штраф.
Для розгляду заяви призначалися судові засідання.
Судове засідання від 03 червня 2022 року, не відбулося, через відсутність доступу до Інтернету, у зв'язку із чим не вдалося з'єднатися із ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», для проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Судове засідання від 15 червня 2022 року відкладене, через відсутність доступу до Інтернету, у зв'язку із чим не вдалося з'єднатися із ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», для проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Судове засідання від 18 липня 2022 року, не відбулося, через подання засудженим ОСОБА_5 заяви про відвід судді.
Згідно із ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід судді відмовлено.
Судове засідання від 11 серпня 2022 року, не відбулося, у зв'язку із зайнятістю судді в іншій кримінальній справі.
Судове засідання від 24 серпня 2022 року не відбулося, через відсутність доступу до Інтернету, у зв'язку із чим не вдалося з'єднатися із ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», для проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Наступна дата судового засідання визначалася із урахуванням відпустки судді у період із 29 серпня 2022 року до 09 вересня 2022 року.
Судове засідання від 12 жовтня 2022 року, не відбулося, у зв'язку із лікарняним судді.
Судове засідання від 25 жовтня 2022 року, відкладене, через повідомлення про замінування суду.
У судовому засіданні від 26 жовтня 2022 року, засуджений ОСОБА_5 підтримав свою заяву, зазначив, що стягнення не впливають на можливість заміни призначеного йому покарання.
Представник установи виконання покарань ОСОБА_4 підтримав рішення комісії від 16 30 березня 2022 року, яким ОСОБА_5 відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, у зв'язку із тим, що той має не зняті та не погашені стягнення.
Прокурор зазначив, що підстав, передбачених ст. 82 КК України, для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 немає, оскільки той не виправився.
Із наданих доказів, судом установлено таке.
Відповідно до вироку Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на два роки.
Згідно із ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року, ОСОБА_5 у строк відбування покарання зарахований строк його затримання та перебування у Святошинському УП ГУНП у м. Києві, у період з 02 вересня 2020 року до 03 вересня 2020 року.
Згідно із витягом з протоколу № 13 від 30 березня 2022 року, ОСОБА_5 відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, у зв'язку із тим, що має стягнення.
Відповідно до характеристики від 12 жовтня 2022 року, ОСОБА_5 почав відбувати покарання 19 березня 2022 року, за час його відбування, характеризується негативно, має 7 стягнень, заохочень не має, на підприємстві на даний час не працевлаштований, не завжди дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими та адекватно реагує на критику у свою адресу, дотримується правомірних взаємовідносин і іншими засудженими та адекватно реагує на критику у свою адресу, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи, передбачені законом вимоги персоналу установи виконує під контролем, не завжди утримує у чистоті та порядку своє спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд, роботи із самообслуговування виконує, має достатній рівень необхідних навичок, не приймає участь в роботах по благоустрою, дотримується вимог пожежної безпеки, не приймає участь у роботі самодіяльних організацій, у виховних заходах, які проводяться в установі, не навчається у Білоцерківському навчальному центрі № 35, підтримує соціально-корисні зв'язки, вину у вчиненому злочині визнав.
Згідно із довідкою стягнень та заохочень, ОСОБА_5 має сім стягнень за порушення розпорядку дня, відмову від робіт по благоустрою місць позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Згідно із ч. 3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України, не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Отже, для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, серед іншого, необхідно, що засуджений своєю поведінкою довів, що він став не шлях виправлення.
Відповідно до положень ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Таким чином, висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування в установі виконання покарання.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, зважаючи дані про особу ОСОБА_5 , який характеризується негативно, має 7 стягнень, на підприємстві на даний час не працевлаштований, дотримується, суд вважає, що ОСОБА_5 не довів своє виправлення.
За таких обставин, його заява не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 82 КК України, 537-539 КПК України, суд
клопотання засудженого ОСОБА_5 , про заміну невідбутої частини покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, більш м'яким, - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Повний текст ухвали проголошений 02 листопада 2022 року о 08:45 год.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1