Справа № 357/7898/22
3/357/4503/22
26.10.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О. П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП:дані відсутні.
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
11 серпня 2022 року о 19 годині 48 хвилин, в м. Біла Церква по вул. Шевченка 84, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу ALCOTEST 7510 ARLM0298, тест №594, проба позитивна-1,24% проміле. Від проходження огляду в медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, просив закрити провадження відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Пояснив, що причина зупинки йому не зрозуміла. Далі у патрульних з'явилися підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що такі дії працівників поліції суперечать вимогам діючого законодавства. Вважає, що таким чином не в повній мірі працівниками поліції виконано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В зв'язку із викладеним просив закрити провадження.
Суд, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД N142325 від 11.08.2022, ОСОБА_1 11.08.2022 о 19.48 год. керував транспортним засобом «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Біла Церква по вул. Шевченка 84 в стані алкогольного сп'яніння.
Так, в порушення п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 в момент його зупинки 11.08.2022, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про безпідставність пред'явлення інспектором патрульної поліції вимоги щодо доцільності проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Судом відтворено відеозапис, наданий працівниками патрульної поліції до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджено в судовому засіданні. На файлах відеозапису неможливо встановити обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.п.6,7 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №1376, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в часі скоєння правопорушення наявні виправлення.
Щодо пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в даних поясненнях відсутні відомості щодо суті правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, зокрема відносно того з якими саме ознаками сп'яніння перебувала особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Окрім того, пояснення не були написані власноруч свідками, а лише підписані, то суд вважає, що ці пояснення самі по собі не можуть бути використані у якості доведення вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130КУпАП, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяО. П. Шовкопляс