Справа №345/1122/22
Провадження № 1-кп/345/204/2022
08.11.2022 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з інвалідністю третьої групи, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.12.2021 за ст. 126-1 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
ОСОБА_4 умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.
Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.
ОСОБА_4 , перебуваючи на профілактичному обліку в секторі превенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області як «кривдник», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» впродовж тривалого часу, знаходячись по місцю своєї реєстрації, що за адресою АДРЕСА_3 , систематично вчиняв по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_6 психологічне насильство, яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її адресу, приниженні, що погіршило якість її життя, із супроводженням відчуття глибокого душевного страждання, поєднаного з формуванням внутрішнього психологічного конфлікту.
В результаті протиправних дій, ОСОБА_4 протягом 2021 року був неодноразово притягнутий до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї. Так, ОСОБА_4 01.08.2021 близько 15:30 год., 05.08.2021 близько 18:00 год. та 08.08.2021 близько 11:30 год., перебуваючи в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_3 , висловлювався в адресу своєї колишньої дружини ОСОБА_6 нецензурною лайкою, образливо чіплявся, що призвело до морального та психологічного страждання потерпілої, в результаті чого 13 серпня 2021 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Не припиняючи своїх протиправних дій, ОСОБА_4 23.06.2021 о 11:00 год., 25.06.2021 близько 12:00 год., 28.06.2021 близько 10:30 год. та 30.06.2021 близько 12:00 год., перебуваючи в помешканні, що в АДРЕСА_3 , вчиняв домашнє насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_6 , в ході якого ображав її нецензурними словами, образливо чіплявся, чим спричинив тиск психологічного характеру відносно останньої, в результаті чого 18 серпня 2021 року Калуським районним судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.
Не припиняючи своїх протиправних дій, 09.09.2021 близько 11:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на сходовій площадці біля квартири АДРЕСА_4 , де зустрів свою дружину ОСОБА_6 та вчинив з останньою конфлікт, під час якого, застосовуючи психологічне насильство, а саме: словесно ображав її нецензурними словами, шарпав за одяг та здійснював щодо неї фізичний та психологічний тиск, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Такі самі дії відбувались 17.09.2021 близько 14:00 год., де ОСОБА_4 , перебуваючи на сходовій площадці біля квартири АДРЕСА_4 , в присутності малолітньої доньки ОСОБА_7 знову вчинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_6 , під час якого, застосовуючи психологічне насильство, словесно ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, штовхав та наніс один удар у плечі, чим завдав їй фізичного болю, однак не спричинивши тілесних ушкоджень.
Враховуючи те, що протиправні дії ОСОБА_4 мали неодноразовий характер, це негативно вплинуло на фізичне та психологічне здоров'я потерпілої ОСОБА_6 по вищевказаних фактах було зареєстроване кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України, що було розглянуте Калуським міськрайонним судом в Івано-Франківській області та ОСОБА_4 28.12.2021 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Окрім цього, 03.12.2021 близько 20:00 год. ОСОБА_4 по місцю проживання колишньої дружини ОСОБА_6 , вчинив відносно неї та її дочки ОСОБА_4 сімейне насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: штовхав, шарпав за одяг, виражався нецензурною лайкою, в результаті чого постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.12.2021 його було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу.
Незважаючи на вжиті кримінально-правові заходи реагування щодо недопущення вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і, продовжуючи свою кримінально-протиправну поведінку, повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя, а саме: 11 квітня 2022 року близько 22:00 год. ОСОБА_4 знову прийшов по місцю проживання, що в АДРЕСА_3 та умисно вчинив сварку з колишньою дружиною ОСОБА_6 , в ході якої ображав, шарпав за одяг, виражався нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічного страждання.
Таким чином, вказаними насильницькими діями ОСОБА_4 у період з грудня 2021 року по 11.04.2022 систематично заподіював своїй колишній дружині ОСОБА_6 психологічні страждання, що виражались у словесних образах, погрозах їй фізичною розправою та приниженні її честі та гідності, що неодноразово викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість та нездатність захистити себе, а також завдали шкоди її психічному здоров'ю.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав частково та пояснив, що 11.04.2022 прийшов до потерпілої додому та зайшов без її дозволу до квартири. Остання просила його покинути квартиру, однак він її не послухав, хоча розумів, що не має права там перебувати. Він знаходився в квартирі десь 1-1,5 години. В цей момент їхньої дочки вдома не було. Після цього він пішов з квартири ще до приходу дитини. Того дня він не викликав поліцію. Коли він йшов додому, то дружина сказала йому «чарівні слова» та хлопнула дверма. Приходив, щоб переконатися, що з потепілою все гаразд, так як вона не відповідала на його дзвінки. Стверджував, що нецензурну лайку до колишньої дружини не застосовував, а тільки розмовляв з нею, так само, як вона говорить з ним. В подальшому більше до її квартири приходити не буде. Просив суворо його не карати його, так як має на утриманні перестарілих батьків.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтверджується показами потерпілої, неповнолітнього свідка, яка була допитана в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_6 судовому засіданні пояснила, що 11.04.2022 близько 22:00 год. вона повернулася від подруги додому, а її колишній чоловік чекав на сходовій клітці біля її квартири. Вона передбачала таку ситуацію, оскільки останній дозволяє собі систематично приходити без запрошення. Перед тим він їй дуже багато разів телефонував, однак вона не піднімала трубки або збивала дзвінок, і тому розуміла, що колишній чоловік може прийти. Конфлікт почався ще на сходовій клітці, оскільки він почав її запитувати, де вона так довго була, що робила. Потім він хотів зайти до її квартири, проте вона була проти цього та його не запрошувала до себе, але така відповідь останнього не влаштувала, і він силоміць зайшов до її житла, коли вона відкривала двері. Далі їх конфлікт продовжувався, оскільки йому не сподобалося, що того дня вона була в подруги і вживала алкоголь. Після цього колишній чоловік почав її шарпати, штовхати, внаслідок чого вона зашпорталася і вдарилася. Через це обвинувачений викликав поліцію, щоб до нього не було претензій, оскільки він хотів повідомити поліцейським, що вона була п'яна і сама зашпорталася та вдарилася головою. Після чого прийшла їхня донька додому. Коли приїхали працівники поліції, то конфлікту вже не було. Тоді її колишній чоловік покинув квартиру. Конфлікт тривав не більше години, під час якого обвинувачений ображав її, висловлювався нецензурною лайкою. Коли прийшла донька, то вона плакала, а колишній чоловік уже мовчав. Працівники поліції бачили в якому стані вона була та намагалися її заспокоїти. Вона не знає точно, чи сусіди чули вказаний конфлікт. На наступний день вона звернулася до поліції з відповідною заявою відносно колишнього чоловіка.
Неповнолітній свідок ОСОБА_4 у присутності психолога ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що її батьки розлучені, вона проживає з мамою. Стосунки між батьками погані, тато не дає їм спокою, він приходить без запрошення, дуже часто дзвонить. Коли він приходить, вони стараються його не пускати, однак тато вривається у квартиру. Коли тато заходить, то ображає маму та може використовувати нецензурну лексику. Окрім цього, вона дійсно стала свідком конфлікту, який відбувся 11.04.2022. Коли вона того дня підійшла до дверей у квартиру то почула голоси батьків. Вона пробувала відкрити двері, але їх відкрив їй тато. Мама в той час плакала, у неї була розбита голова. На рахунок цієї ситуації тато стверджував, що мама піднімалася по сходах в стані алкогольного сп'яніння і вдарилася. Однак, мама їй пояснила, що тато її переслідував, коли вона піднімалася до квартири, та без дозволу зайшов до житла, після цього почався конфлікт. Вона часто була свідком конфліктів між її батьками. Також вона чує, як мама з татом можуть сваритися по телефону, останній може висловлюватися нецензурними словами до мами. Коли вона прийшла додому, то поліції не було, останніх викликав тато через 10-15 хв. після того, як вона прийшла. Після сварок з татом вона бачить, що її мама є занепокоєною, стривоженою. Того дня мама також була сильно стривоженою, схвильованою, плакала.
Крім того, вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, також доведена письмовими доказами, які були предметом дослідження в судовому засіданні, а саме:
- витягом з ЄРДР від 14.04.2022 з фабули якого встановлено, що ОСОБА_4 11.04.2022 вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, яке виразилося у погрозах фізичною розправою та заподіянні тілесних ушкоджень. До цього ОСОБА_4 неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності напротязі року за фактами домашнього насильства. Правова кваліфікація кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України (а.п. 61);
- комплексним психологічним дослідженням ОСОБА_6 від 29.04.2022, складеним практичним психологом Калуського ліцею № 5 ОСОБА_8 , відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_6 проживає разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 . На даний час її колишній чоловік ОСОБА_4 проживає не з ними, однак, неодноразово вчиняє домашнє насильство відносно останньої, коли приходить за її місцем проживання. Зокрема, ОСОБА_4 часто конфліктує з колишньою дружиною, словесно її ображає нецензурними словами та погрожує їй фізичною розправою і тим самим спричиняє останній психологічні страждання, та погіршення якості життя. ОСОБА_6 притаманний тривожний тип акцентуації характеру, що тісно пов'язаний з останніми подіями в житті. ОСОБА_6 притаманна нестійка увага, пасивна активність, неврівноваженість процесів збудження, егоцентричні особливості, агресивність, депресивні стани та порушення сну. Спостерігається стурбованість власною безпекою у сім'ї та внутрішній неспокій через неприємні моменти пов'язані з колишнім чоловіком (а.п. 62-63);
- заявою (повідомленням) ОСОБА_4 до від 12.04.2022 до Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області та Калуської окружної прокуратури, в якій вона повідомляє, що з часу розірвання шлюбу до тепер ОСОБА_4 вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо неї, а саме: вчиняє погрози фізичною розправою, знищує особисті речі, принижує, ображає у нецензурній формі та заподіює тілесні ушкодження. Так, 11.04.2022 по місцю її проживання ОСОБА_4 , вчинив сварку, під час якої ображав її, шарпав за одяг, виражався в її сторону нецензурною лайкою та побив. У зв'язку з чим вона просить прийняти її заяву про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, та внести відповідні відомості до ЄРДР (а.с. 64);
- вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.12.2021 у справі № 345/5038/21, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 К України, та накладено стягнення у виді громадських робіт строком 200 годин (а.п. 80-82).
- протоколом про адміністративне правопорушення від 12.12.2021 серії ВАБ № 787121, згідно з яким 03.12.2021 близько 20:00 год. ОСОБА_4 по місцю проживання колишньої дружини ОСОБА_6 , вчинив відносно неї та її дочки ОСОБА_4 сімейне насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: штовхав, шарпав за одяг, виражався нецензурною лайкою (а.п. 77);
- постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.12.2021, якою ОСОБА_4 на підставі вищевказаного протоколу визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу (а.п. 78).
Окрім цього, до матеріалів кримінального провадження долучені протоколи про адміністративні правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства відносно потерпілої, а саме: від 15.07.2021 серії ВАБ № 421624 за фактом вчинення домашнього насильства 23.06.2021 близько 11.00 год. (а.п. 77), від 15.07.2021 серії ВАБ № 421623 за фактом вчинення домашнього насильства 25.06.2021 близько 12.00 год. (а.п. 75), від 15.07.2021 серії ВАБ № 421622 за фактом вчинення домашнього насильства 28.06.2021 близько 10.30 год. (а.п. 74), від 15.07.2021 серії ВАБ № 421621 за фактом вчинення домашнього насильства 30.06.2021 близько 12.00 год. (а.п. 76), від 12.08.2021 серії ВАБ № 753596 за фактом вчинення домашнього насильства 01.08.2021 о 15.30 год. (а.п. 72), від 12.08.2021 серії ВАБ № 044710 за фактом вчинення домашнього насильства 05.08.2021 о 18.00 год. (а.п. 71), від 12.08.2021 серії ВАБ № 044709 за фактом вчинення домашнього насильства 08.08.2021 о 11.30 год. (а.п. 70).
А також долучено постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.08.2021 (а.п. 69), 18.08.2021 (а.п. 73), якими на підставі вищевказаних протоколів ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Однак, суд не бере до уваги вищевказані докази у даному кримінальному провадженні, оскільки їм уже надана оцінка та вони вже були враховані Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області при ухвалені вироку від 28.12.2021, яким обвинуваченого було засуджено за вчинення аналогічного злочину відносно потерпілої.
Водночас, суд критично відноситься до показань обвинуваченого щодо часткового визнання ним вини, зокрема того, що він не шарпав потерпілу та не виражався нецензурною лайкою, оскільки останній в ході судового розгляду фактично підтвердив той факт, що мав місце конфлікт з потерпілою та він без дозволу зайшов до житла останньої, між ними відбувалася розмова. А тому, такі показання обвинуваченого, суд розцінює, як обраний спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне ним кримінальне правопорушення, оскільки вони повністю спростовуються доказами, що були досліджені в судовому засіданні, а саме: показаннями самої потерпілої та свідка, які є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об'єктивними доказами.
Таким чином, даючи аналіз дослідженим в судовому засіданні доказам, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені ним кримінального правопорушення доведена повністю поза розумним сумнівом, а його дії вірно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію прокурора та потерпілої.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, є нетяжким злочином.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній є пенсіонером, згідно з довідками медичних закладів за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, має третю групу інвалідності, за місцем проживання скарг на нього на протязі 2020-2022 років не надходило, має на утриманні неповнолітню дитину, а також, з його ж слів, батьків похилого віку, протягом року притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства, має непогашену судимість згідно з вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.12.2021.
Судом встановлено, що обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину повторно.
Водночас судом не встановлено визначеної у обвинувальному акті такої обтяжуючої обставини, як вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, оскільки з показань неповнолітньої свідка ОСОБА_4 встановлено, що 11.04.2022, коли вона прийшла додому, то бачила, що її мама плаче, однак, вона не застала, як її тато ображав, шарпав за одяг її маму, виражався нецензурною лайкою, про подію знає зі слів матері.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України судом не встановлено.
У судовому засіданні прокурор просила враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та обставини, які обтяжують покарання, та призначити обвинуваченому покарання у виді арешту строком на 3 місяці.
Потерпіла просила суворо покарати обвинуваченого з ізоляцією його від суспільства.
Обвинувачений просив при призначенні покарання врахувати те, що в нього є батьки похилого віку, за яким він повинен доглядати, та що більше до дому потерпілої підходити він не буде.
При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення протиправних дій, обставину, що обтяжує покарання, та відсутність обставин, що пом'якшують покарання, позицію сторін, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, те, що маючи непогашену судимість, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та через короткий період часу після його засудження за вчинення аналогічного злочину, знову вчинив умисний злочин, пов'язаний із домашнім насильством, що свідчить про те, що покарання у виді громадський робіт, призначене обвинуваченому за попереднім вироком, хоча обвинувачений і відбув, однак воно не досягло своєї мети, яка полягала у виправленні та запобіганні вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а тому, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ст. 126-1 КК України у виді арешту. Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, воно буде відповідати тяжкості злочину, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його визначення на даному етапі відсутні.
Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 1 (один) місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Після набрання вироком законної сили ОСОБА_4 затримати та направити до місця відбування покарання.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 в порядку виконання вироку.
Роз'яснити потерпілій, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: