Справа №345/2903/22
Провадження № 2/345/970/2022
02.11.2022 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Миговича О.М.
секретаря - Бабійчук Л.В.
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, суд -
що позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до Свідоцтва про право власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 , яке видане виконавчим комітетом Калуської міської Ради депутатів трудящих, яке зареєстроване в реєстрову книгу за №1 за реєстровим №11 від 05.03.1977 року в Івано-Франківському ОБТІ, зазначений жилий будинок в цілому на праві особистої власності зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 .
Відповідно до записів в будинковій книзі для прописки громадян, що проживають у буд. АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра померла, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ..
ІНФОРМАЦІЯ_10 помер колишній член колгоспного двору ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 03.01.2011 року, яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 6.
ІНФОРМАЦІЯ_11 померла колишній голова колгоспного двору ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 02.04.2021 року, яке видане Калуським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 463.
ІНФОРМАЦІЯ_12 помер колишній член колгоспного двору ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 20.09.2021 року, яке видане Калуським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 1115.
Після смерті голови колгоспного двору - спадкодавця ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , та члена колгоспного двору - спадкодавця ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В установлений ст. 1270 Цивільного кодексу України строк та в установлений законом спосіб, як колишній член колгоспного двору та спадкоємець першої черги за законом, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабича В.Л. з письмовою заявою про прийняття спадщини.
Однак постановою від 12 вересня 2022 року приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабича В.Л. мені відмовлено в видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв'язку з тим, що визнавати право на спадщину на спадкове майно (колгоспного двору) спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 , та спадкодавця ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 , необхідно в судовому порядку та рекомендовано звернутися до суду
Крім нього, інших спадкоємців, які б протягом встановленого законом строку звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України та спадкоємців, передбачених ст.1261 ЦК України, які претендують на обов'язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім'єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.
Відповідачі по справі: рідний дядько позивача - ОСОБА_2 , його рідна мати - ОСОБА_3 , та його рідна сестра - ОСОБА_4 , від прийняття спадщини відмовилися і не претендують на частки в колгоспному дворі.
Оскільки його конституційне право на власність порушено, а іншим способом його захистити в нього не має можливості, тому ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду за захистом свого права. Просить визнати за ним право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в цілому, які знаходяться по АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити. Також просить суд вирішити питання про повернення йому з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при подачі даного позову, відповідно до ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», у разі визнання відповідачами позову до початку розгляду справи по суті.
Представник позивача ОСОБА_10 подав заяву, в якій вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, просить задоволити, а розгляд справи проводити у його відсутності. Також просить вирішити питання про повернення ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, однак подали відповідні заяви, в яких вказують, що позовні вимоги визнають, просять задоволити, а розгляд справи проводити без їх участі (а.с.59,60,61).
Відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого кодексом, він не заявив про відмову від неї.
Як передбачено ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не відмовився від прийняття спадщини.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до Свідоцтва про право власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 , яке видане виконавчим комітетом Калуської міської Ради депутатів трудящих, яке зареєстроване в реєстрову книгу за №1 за реєстровим №11 від 05.03.1977 року в Івано-Франківському ОБТІ, зазначений жилий будинок в цілому на праві особистої власності зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер колишній член колгоспного двору ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.15), ІНФОРМАЦІЯ_4 померла колишній голова колгоспного двору ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16), а ІНФОРМАЦІЯ_6 помер колишній член колгоспного двору ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17).
Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позивач ОСОБА_1 звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом. (а.с.43).
Інші спадкоємці - відповідачі по справі також звернулися в нотаріальну контору із заявами про відмову від прийняття спадщини за законом (а.с.44,45,46).
Однак у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позивачу відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, оскільки спадкове майно відносилось до категорії «колгоспний» двір та слід визначити частки кожного члена колгоспного двору в справі спільної сумісної власності (а.с.46).
Відповідно до записів в будинковій книзі для прописки громадян, що проживають у буд. АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра померла, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.67-74).
Згідно із Законом України «Про власність» з 15.04.1991р. відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно, придбане внаслідок спільної праці сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.
Відповідно до ст. 120 ЦК України (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Зважаючи на те, що в колгоспному дворі по АДРЕСА_1 , проживали вище зазначені в будинковій книжці особи , то дане будинковолодіння належало їм на праві спільної сумісної власності. Тобто, виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, вказаним особам належало по 1/7 частині вказаного будинковолодіння.
Таким чином, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відкрилася спадщина на 3/7 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права на спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Позивач, відповідно до ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем (а.с.18).
Відповідачі не претендують на спадкове майно як і на частки в колгоспному дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п .2 ч. 1ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відмови власника від права власності. А відповідно до ч. 1ст. 347 ЦК України соба може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Згідно ч. 3 статті 347 ЦКУкраїни у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державний реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
Оскільки, частки колишніх членів колгоспного двору у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно не зареєстровані, недоцільно звертатися до державного реєстратора з заявою про відмову від права власності на належні частки.
Відповідно до ст. 121 УК Української РСР (в редакції від 18.07.1963 р.) володіння користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.
Таким чином, суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від належних їм часток у майні колишнього колгоспного двору на користь ОСОБА_1 ..
Таким чином, враховуючи, що позивачу, як співвласнику, належить 1/7 частина будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , 3/7 частини будинковолодіння він успадковує, а вище вказані особи відмовились від права власності на належні їм частки, то за позивачем слід визнати в цілому право власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що зважаючи на те, що відповідачі по справі визнали позов, позовна заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.
Згідно положень ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачами позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1428,29 грн.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 120,123, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст.1218, 1223, 1258 ЦК України, ст.ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на спадкове майно за законом, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами в цілому, які знаходяться по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Калуське управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно квитанції № 0.0.2682410293.1 від 21.09.2022, що становить 1428,29 грн..
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 08.11.2022.
Головуючий: