Справа №: 343/1475/22
Провадження №: 2/0343/513/22
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2022 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Керніцького І.І.,
секретаря - Оленюк Т.В.,
представника позивача - адвоката Свинтицького І.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей, суд -
Позивачка просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на її, ОСОБА_1 , користь, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 грн, на кожну дитину, які стягувати щомісячно, починаючи стягнення з моменту пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. Судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 14 листопада 2011 року вона уклала шлюб з ОСОБА_1 , який був зареєстрований у Виконавчому комітеті Вигодської селищної ради Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області.
Від шлюбі у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом з нею.
Відповідач працює у Вигодському ТзОВ «Уніплит» та має постійний дохід, оскільки отримує заробітну плату в розмірі 12000,00-14000,00 гривень на місяць. Вона не працює, оскільки займається вихованням дітей та веденням домашнього господарства. Так як дочка ходить в перший клас, вона відводить її до школи і фактично не має можливості знайти роботу, яка б залишила час для ведення домашнього господарства та догляду за дітьми.
Відповідач час від часу надає кошти на утримання дітей, однак цих коштів не достатньо, враховуючи потреби дітей в одязі, харчуванні, організації побутових умов, відпочинку та навчання.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Просила позов задоволити. Додатково вказала, що вона працює неофіційно та отримує нестабільний дохід в розмірі 400,00-500,00 грн в день.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов визнав, однак вказав, що аліменти слід стягувати у відсотках від доходу, оскільки працює в ТзОВ «Уніплит» та отримує заробітну плату в розмірі 12000,00-14000,00 грн в місяць. Крім того підробляє іншими роботами.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для вирішення спору. Позов підлягає до задоволення виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції , передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ст.183 СК України визначено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі, якій на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17.08.2022 розірвано (а.с.8), і за час спільного проживання у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 а.с.6) та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 а.с.7), які проживають разом з позивачкою, про що свідчить довідка №2163 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.09.2022 (а.с.9).
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, вони проживають окремо, діти сторін по справі проживають разом з матір'ю та перебувають на її утриманні. Відповідач працює в ТзОВ «Уніплит» та отримує стабільний дохід.
Позивачка у відповідності до ч.3 ст.181 СК України скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про стягнення аліментів, шляхом їх присудження у твердій грошовій сумі.
Крім того, Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивачка бажає скористатися такою можливістю.
Відповідно до положень ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітніх дітей є обов'язком батьків, а відповідач ОСОБА_1 добровільно не надає в достатній мірі матеріальну допомогу, хоча може її надавати, позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягає до задоволення.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивачки ОСОБА_1 , те, що вона тимчасово безробітня, стан здоров'я неповнолітніх дітей, матеріальне становище відповідача ОСОБА_1 , те, що він працює в ТзОВ «Уніплит», отримує стабільний дохід, визнання ним позову, відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, та приходить до висновку, що з урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000,00 гривень, на кожну дитину щомісячно.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано угоду про надання правової допомоги та представництва №177/22, укладену між адвокатом Свинтицьким І.К. та ОСОБА_1 06.09.2022 (а.с.10), квитанцію №000427 від 06.09.2022 про сплату позивачкою адвокату 2080,00 грн (а.с.12) та акт прийняття- передачі виконаних робіт з переліком послуг від 06.09.2022 (а.с.13).
Враховуючи вищенаведене, з відповідача слід стягнути на користь позивачки 2080,00 гривень, понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.
Окрім цього, позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 992,40 грн, судового збору.
На підставі ст. ст. 180-182, 184 СК Ураїни, керуючись статтями 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей - задоволити.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп., на кожну дитину щомісячно.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнення аліментів розпочати з 06 вересня 2022 року і проводити до повноліття дітей.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 2080 (дві тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок витрат за надання професійної правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 992,40 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя Долинського районного суду І.І.Керніцький