Справа №: 343/1466/22
Провадження №: 2/0343/509/22
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2022 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря- Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, суд,-
Позивач просить ухвалити рішення , яким стягнути з ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 , користь 1100 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом встановленим НБУ на день ухвалення рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені ним судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що він, ОСОБА_1 , 11.06.2012 позичив відповідачу, ОСОБА_2 , 1100 (одну тисячу сто) доларів США, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 , терміном повернення 01.07.2022.
У визначений час відповідач позику йому не повернув. Його неодноразові усні вимоги про повернення суми позики ігнорує, а його письмову вимогу про повернення боргу, від 24.08.2022 року, залишив без відповіді.
В зв'язку з викладеними обставинами, умисним ухиленням від повернення боргу він змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.
Заборгованість відповідача перед ним станом на час подання позовної заяви відповідно до встановленого НБУ офіційним курсом становить 1100 доларів США х 36,5686 грн. = 40,225.46 грн. в гривневому еквіваленті.
Позивач ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , в судові засідання на неодноразові виклики не з'явився, причини своєї неявки суд не повідомив , від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи, про що свідчать оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про розгляд справи (а.с.24,32). Судові повістка, яка направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією, повернулась в Долинський районний суд з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою та за терміном зберігання (а.с.34-35, 38-39, 41-42). Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву до суду не подано, суд, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів .
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов належить до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 1047 ЦК України, допускається пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.
Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р.(№6-63цс13) та в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 р. (№6-50цс16).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року № 6 -63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладання договору, але й факту передачі грошей.
Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
У відповідності до розписки від 11.06.2022 (а.с.27), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 2617, зареєстрований с.Шевченкове, Долинського району, Івано-Франківської області, проживаючий АДРЕСА_1 , зобов'язується повернути 1100 (одна тисяча сто) американських доларів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 06 жовтня 2000 року, зареєстрований та проживає АДРЕСА_2 до 01.07.2022 року.
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79 цс 14 зазначено, що відповідно до норм ст.ст.1046, 1047ЦК України, договір
позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Згідно правового висновку, зробленого у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №369/3340/16-ц, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми у борг позичальнику.
Досліджуючи боргову розписку, судом виявлена справжня правова природа укладеного договору позики. Отже, факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується розпискою від 11.06.2022.
Оригінал розписки знаходиться в матеріалах справи (а.с.27).
25.08.2022 позивачем ОСОБА_1 було направлено відповідачу ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення отриманої позики у розмірі 1100 (одна тисяча сто) доларів США у строк до 01.09.2022, яка проігнорована відповідачем (а.с.8-9).
Як зазначає позивач, що до теперішнього часу кошти в розмірі 1100 доларів США йому повернуто не було.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи позивач має право вимагати повернення боргу в судовому порядку, яке реалізував, звернувшись до суду.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач просив стягнути на його користь суму боргу у гривневому еквіваленті.
Згідно з ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У відповідності вимог ч.1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим ч.2 статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти -гривні.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
Відповідно до повідомлення НБУ від 04.11.2022 про офіційний курс гривні до іноземних валют, з 04.11.2022 встановлено офіційний курс гривні до долара США :1 долар США - 36,5686 гривень.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню: 1100 доларів США, що станом на 04.11.2022 за курсом НБУ - 36,5686 грн за 1 долар США, еквівалентно 40225,46 грн - заборгованості за борговою розпискою від 11.06.2022.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі , з відповідача в користь позивача підлягають стягненню 992,40грн. сплаченого судового збору згідно квитанції.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано угоду про надання правової допомоги та представництва укладену між адвокатом Свинтицьким І.К. та Медвідь І.Ю. 24.08.2022 (а.с.11), ордер серії ІФ № 019261 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , адвокатом Свинтицьким І.К. (а.с. 25), акт виконаних робіт, та їхня вартість , відповідно до якого загальна сума витрат становить 2284,80 грн. (а.с.13), квитанцію №000245 про сплату позивачем адвокату 2284,00грн. (а.с.12), квитанцію №000247 про сплату позивачем адвокату 500,00грн.
Однак, з переліку наданих послуг адвокатом , така послуга , як участь та представництво інтересів позивача у судовому засіданні Долинського районного суду не надавалась, адвокат Свинтицький І.К. жодного разу участь в судовому засіданні по даній справі не приймав, а отже така послуга оплаті не підлягає. Враховуючи вищенаведене, з відповідачки слід стягнути на користь позивача 1784,80 гривень понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі ст.ст. 192, 526, 530, 533, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 81, 141, 133, 137, 141, 257, 258, 259, 261, 265, 267, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою від 04.06.2022 в розмірі 1100 (одна тисяча сто) доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.11.2022 (36,5686 грн.) складає 40225 (сорок тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 46 копійок
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн., сплаченого судового збору та 1784,80грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий органом №2617, житель АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 08.11.2022
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш