Справа № 211/1389/22
Провадження № 1-в/211/58/22
іменем України
08 листопада 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
за відсутності представника Довгинцівського РВ філії ДУ
«Центр пробації» у Дніпропетровській області та засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Довгинцівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Легніца Польща, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 23 січня 2020 року вироком Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.4 ст. 407КК України до покарання у виді штрафу в сумі 5100 гривень, про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, -
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу звернувся начальник Довгинцівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 з поданням про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Подання обґрунтовано тим, що вироком Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 01 2020 року ОСОБА_4 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407, 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 гривень. Вирок набрав законної сили 25 02 2020 року. Вирок був направлений на виконання 26 03 2020 року. На підставі ч.1 ст.80 КК України просять вирішити питання про звільнення від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Прокурор подання підтримав.
Засуджений до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду подання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду подання за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню на підставі наступного.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 01 2020 року ОСОБА_4 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407, 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 гривень. Вирок набрав законної сили 25 02 2020 року. Вирок був направлений на виконання 26 03 2020 року.
Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України слідує, що: особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч.4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину.
Враховуючи вище наведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 01 2020 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст.80 ч.1 п.1 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане подання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст.539 КПК України, ст.152 КВК України, суд
Подання начальника Довгинцівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 01 2020 року яким він був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407, 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 гривень , у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1