Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 2-69/05
Провадження № 2-зз/209/7/22
про скасування заходів забезпечення позову
"08" листопада 2022 р. м.Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі,
В інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся до суду представник- адвокат Осипенко А.В. із заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 липня 2004 року, а саме: зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
На обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа № 2-69/05 за позовом ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_2 та до Дніпродзержинського виробничо-заготівельного підприємства облспоживспілки про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. З метою забезпечення вказаного позову судом розглянуто клопотання позивача та ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинськ від 02.07.2004 у цивільній справі накладено арешт на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 (на цей час м. Кам'янське). Дана справа була вирішена судом по суті та у провадженні судом було прийнято остаточне рішення 02.06.2005 року, яке набрало чинності 03.07.2005 року. Згідно рішення суду зазначено, що Позивач (тобто ОСОБА_3 ) змінив в ході судового розгляду свої позовні вимоги та відмовився від позову до ОСОБА_2 . Крім того, у резолютивній частині прийнятого судом рішення зазначено: Позов ОСОБА_3 до Дніпродзержинського виробничо-заготівельного підприємства облспоживспілки про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненого джерелом підвищеної небезпеки - задоволено частково. Пунктом другим зазначено стягнути з підприємства на користь ОСОБА_3 12790 грн. Тому прийняте рішення судом свідчить про відсутність претензій до ОСОБА_2 , а тому вжиті ухвалою заходи забезпечення позову відпали. Матеріали вказаної цивільної справи №2-69/05 знищено, згідно, акту №25 від 02.10.2019 року, затвердженого головою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області по закінченню строку зберігання на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 07.12.2017 № 1087 «Про затвердження переліку судових і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 20.12.2021. Про наявність арешту на квартиру, який діяв, та наявність вказаних рішень суду ОСОБА_1 стало відомо після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 та відповідного звернення до нотаріальної контори з метою вступу в спадщину (так як у власності її чоловіка перебувала квартира, на яку згідно ухвали суду від 02.07.2004 накладено арешт, який у справі спочатку був відповідачем). На цей час заявник - ОСОБА_1 має намір оформити спадщину після смерті свого чоловіка - ОСОБА_2 , на вищезазначену квартиру. Однак, в цьому виникли перешкоди. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, отриманої з Першої Кам'янської державної нотаріальної контори, за № 312165854 від 12.10.2022 року зазначено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис від 13.07.2004 року за № 63259 про накладення арешту на вказану квартиру, яка належала ОСОБА_2 . Цей запис внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна Другою Кам'янською державною нотаріальною конторою на підставі вищевказаної ухвали Дніпровського суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, б/н, від 02.07.2004 року. У зв'язку з чим заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 02.07.2004 року необхідно скасувати, так як на даний час необхідність вже відпала та згідно рішення суду по справі від 02.05.2005 Позивач (тобто ОСОБА_3 ) змінив в ході судового розгляду свої позовні вимоги та відмовився від позову до ОСОБА_2 . Тому у резолютивній частині прийнятого судом рішення зазначено: Позов ОСОБА_3 до Дніпродзержинського виробничо-заготівельного підприємства облспоживспілки про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненого джерелом підвищеної небезпеки - задоволено частково. Пунктом другим зазначено стягнути з підприємства на користь ОСОБА_3 12790 грн. З перерахованого вище вбачається, що Позивач - ОСОБА_3 ніяких претензій до ОСОБА_2 не має, відповідно накладений арешт на квартиру, як захід забезпечення підлягає скасуванню. З огляду наведеного, враховуючи те, що справу судом розглянуто, рішення по ній набрало чинності, тому підстави для забезпечення позову відсутні.
Відповідно до ч.ч.1,2,4,7 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, суд вважає, що заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, -
Заяву представник заявника- адвоката Осипенко Артема Валерійовича про скасування заходів забезпечення по цивільній справі- задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 липня 2004 року, а саме: зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день ЇЇ проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.
Суддя: О.О.Лобарчук