Справа №932/4856/22
Провадження №2/932/1693/22
08 листопада 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Овчиннікової О.С.
за участю секретаря судового засідання Киричок Л.А.,
позивачки - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем. В позовній заяві посилалася на те, що з відповідачем шлюб зареєстрований 18.02.2006 року Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області, актовий запис № 90. В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя між сторонами погіршилося, спільне проживання припинилося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожна зі сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, що часто ставало причиною суперечок. Позивачка вважає, що сім'я остаточно розпалася, її збереження неможливе та недоцільне. З огляду на зазначене, через неможливість збереження сімейних відносин між сторонами, є всі правові підстави для розірвання шлюбу за рішенням суду.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, на її задоволенні наполягала, час на примирення просила не надавати.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав, що потрібно зберігати шлюбні відносини заради неповнолітнього сина.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.02.2006 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 18 лютого 2006 року, шлюб зареєстрований Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області, актовий запис № 90.
Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом було встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим. Сім'я розпалася остаточно і зберегти її неможливо.
За положеннями ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Вирішуючи питання про можливість задоволення позову, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
В даному випадку заходів для відновлення родинних відносин вжито не було, сторони мешкають в одному житловому приміщенні, однак спільний побут не ведуть, позивачка на примирення не згодна - зазначене свідчить про те, що родина розпалася остаточно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 105, 110, 112, 114, 115 СК України , керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263-265, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 18 лютого 2006 року Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області, актовий запис № 90 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Овчиннікова