465/7796/19
1-кп/465/1007/22
Ухвала
розгляд заяви про самовідвід судді
07.11.2022 року суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши заяву про самовідвід у судовій справі 465/7796/19 (судове провадження №1-кп/465/1007/22 за матеріалами обвинувального акту, долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019140080001221 від 05.05. 2019 року щодо неповнолітнього
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, за змістом обвинувального акту не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, -
Сторона обвинувачення - прокурори Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Учасники судового провадження:
Сторона захисту - адвокат ОСОБА_7 ; законний представник неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_8
Потерпіла сторона - потерпілий ОСОБА_9
Предвтавник потерпілого - адвокат ОСОБА_10
встановив:
Обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні 12019140080001221 від 05.05.2019 року поступив до Франківського районного суду м. Львова 28 грудня 2019 року на той час від прокурорки Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу та звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 28.12.2019 року, судова справа передана судді ОСОБА_11 , котра згідно ухвали від 05 березня 2020 року, задоволила самовідвід. Підстави такого рішення викладені в ухвалі (т. 1 ас. 46 -47).
У відповідності до протоколу та звіту з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2020 року, судова справа передана судді ОСОБА_12 та перебувала у її провадженні до 11 листопада 2021 року, тобто понад один рік та вісім місяців (т. 1 ас. 55, т. 2 ас.168 -180).
Суддя ОСОБА_12 відведена від розгляду вказаного обвинувального акта ( судової справи) згідно з ухвалою судді ОСОБА_13 від 11.11. 2021 року, якою задоволено заяву про відвід подану прокурором ОСОБА_5 10 листопада 2021 року, тобто по - за межами судового процесу, оскільки він, як публічний обвинувач приймав участь в судових засіданнях 15.04., 16.04,11.05,12.08.,03.09., 09.11. 2021 року, а розгляд справи перебував на стадії завершення судового слідства та на 17.11. 2021 року було призначено чергове судове засідання. Із самої заяви прокурора не вбачається чому 09.11. 2021 року у нього не було підстав для відводу, він погодився з рішенням суду про перенесення судового засідання на 17 листопада 2021 року, а 10 листопада 2021 року, він же, - прокурор ОСОБА_5 , прийшов до оригінального висновку про відвід судді ОСОБА_12 , з підстав, передбачених п.5.ч.1 ст.75 КПК України (окремо судова справа № 465/7796/19, судове провадження № 1 - кс/465/2288/29).
Зазначене вище, стало підставою для повторного атоматизованого розподілу судової справи між суддями, в результаті якого, відповідно до протоколу та звіту від 16.11. 2021 року, призначення судді не відбулося. За змістом звіту на поточну спеціалізацію визначено три судді, однак хто саме, ідентифікувати не можливо. Разом з тим, від участі в розподілі виключені судді: ОСОБА_14 - відсутня спеціалізація; ОСОБА_15 - відсутня спеціалізація; ОСОБА_16 - відсутня спеціалізація; ОСОБА_1 - відсутня спеціалізація; ОСОБА_13 - відсутня спеціалізація; ОСОБА_17 - відсутня спеціалізація та слухав поєднану справу, яка виключає розгляд поточної, не має права брати участь; ОСОБА_11 - уже слухала цю справу; ОСОБА_12 - уже слухала цю справу; ОСОБА_18 - слухав поєднану справу, яка виключає розгляд поточної.
19 листопада 2021 року Рішенням зборів суддів Франківського районного суду м. Львова № 6 уповноважено суддю Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 розглядати кримінальні провадження із запровадженою спеціалізацією із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Згідно протоколу та звіту про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями від 22.11. 2021 року, судову справу № 465/7796/19 передано судді ОСОБА_1 . Як зазначено у протоколі: « …підставою проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: відвід (самовідвід)(ухвала про відвід (самовідвід), а не попередня неможливість здійснення розподілу чи рішення зборів суддів № 6 від 19. 11.2021 року ( т. 2 ас. 171, 172, 173)
Не маючи повної інформації про механізм автоматизованого розподілу судових справ за даними Звіту, я, як суддя, 30 листопада 2021 року прийняв судову справу до провадження та призначив підготовче судове засідання. Підстави такого рішення викладені в ухвалі ( т. 2 ас. 174 - 175).
За результатами підготовчого судового засідання ухвалою суду від 06 грудня 2021 року, матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019140080001221 від 05.05.2019 року повернуті прокурору для приведення їх у відповідність вимогам , передбаченим п. 13 ст. 3, п.п.1,2,5, ч. 2 ст. 291 КПК України. Підстави такого рішення викладені в ухвалі ( т. 2 ас. 209 -214).
Не погоджуючись з даним судовим рішенням прокурорка ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, яка зареєстрована Франківським районним судом м. Львова 07 грудня 2021 року за вхідним номером 3442/2 та 16 грудня 2021 року доповнення до апеляційної скарги, за вхід. № 35442 (т. 2 ас. 215-224).
За результатами апеляційного розгляду, ухвала суду першої інстанції скасована та призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії попереднього розгляду у цьому ж складі суду ( т. 3 ас. 41 - 44).
Згідно з протоколом та Звітом про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 04 квітня 2022 року, судова справа передана судді ОСОБА_19 ( т. 3 ас. 47).
Ухвалою від 05 квітня 2022 року, мною, як суддею, задоволено заявлений самовідвід. Підстави такого рішення викладені в ухвалі ( т. 3 ас. 48 -50).
Як убачається із протоколу та Звіту щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2022 року, під час розподілу судової справи № 465/7796/19 , призначення не відбулося, не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи ( т. 3 ас. 51).
06. 05.2022 року судова справа № 465/7796/ 19 в трьох томах разом із супровідним без дати та підписом в.о. керівника апарату ОСОБА_20 , що підготовлено виконавцем Якимом Золотим та Поданням без дати і підписом голови суду ОСОБА_11 , що теж підготовлено виконавцем ОСОБА_21 , електронною поштою з додатком матеріалів справи в трьох томах, поступили до апеляційного суду та зареєстровані за вхід. № Е-47/218/22 (т. 3 ас. 52 -56).
Відповідно до ухвали колегії суддів апеляційного суду від 10 травня 2022 року, у задоволенні подання відмовлено. Підстави такого рішення викладені в ухвалі ( т. 3 ас 60 -63).
За змістом подання та ухвали, відповідно до рішень зборів суддів Франківського районного суду м. Львова № 1 від26 січня 2015 року, №1 від 22 січня 2018 року та № 1 від 11 січня 2021 року уповноважено здійснювати розгляд кримінальних проваджень про обвинувачення неповнолітніх суддів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , що не в повній мірі відповідає дійсності, оскільки відповідно до вказаних рішень зборів Франківського районного суду м. Львова, суддю ОСОБА_1 ніхто не уповноважував розглядати справи даної категорії, такі повноваження мені, як судді, були надані рішенням зборів суддів від 19 листопада 2021 року. Крім того, не відповідають дійсності покликання на рішення зборів суддів № 1 від 22.01.2018 року в частині уповноваження суддів на розгляд кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, і, це підтверджується копією вказаного рішення наданого в.о. керівника апарату ОСОБА_22 .
У своїй ухвалі апеляційний суд відмовляючи у задоволенні подання зазначив, що у поданні відсутня інформація про те, що існують обставини, які унеможливлюють уповноваження інших суддів з числа суддів Франківського районного суду м. Львова здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, зокрема, і кримінального провадження щодо неповнолітнього ОСОБА_2
03 червня 2022 року матеріали судової справи повернуто до Франківського районного суду м. Львова та зареєстровано за вхідним номером 11544 ( т. 3 ас. 60 - 64).
Працівники канцелярії суду, в порушення вимог ст.. 35 КПК України та відповідної інструкції, судову справу не перереєстрували. Натомість в.о. керівника апарату суду ОСОБА_23 супровідним листом від 07 червня 2022 року та поданням без дати, скерувала справу до апеляційного суду для вирішення питання про передачу судової справи на розгляд до іншого суду ( т. 3 ас.72 - 76).
Відповідно до ухвали уже іншої колегії суддів апеляційного суду від 13 червня 2022 року, за результатами повторного розгляду аналогічного клопотання, відмовлено у його задоволенні проте на цей раз з інших підстав.
Так, у даному випадку колегія суддів дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 сам розглянув заявлений ним же самовідвід який задоволено ухвалою від 05 квітня 2022 року. Відтак, колегія суддів вважає, що ухвала про самовідвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 05 квітня 2022 року про задоволення його ж самовідводу у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України, постановлена у спосіб не передбачений КПК України, а відтак, приходить до переконання про її незаконність, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України у Франківському районному суді м. Львова. Матеріали судової справи разом з поданням повернуто до Франківського районного суду м. Львова 15 червня 2022 року, і, як зазначила колегія суддів у своїй ухвалі, для автоматизованого розподілу справи між суддями в порядку ст.. 35 КПК України ( т. 3 ас. 79 - 81).
Згідно протоколу та Звіту від 15.06.2022 року призначення судді не відбулося з причин того, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
17 червня 2022 року відбулися збори суддів Франківського районного суду м. Львова де прийнято Рішення № 3, пунктом 6 якого: « Вирішено передати справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України, яка повернулась з Львівського апеляційного суду, судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , як раніше визначеному складу суду..».
Цього ж дня, секретар суду ОСОБА_24 , в неавтоматизованому режимі ( в ручному) передала судову справу судді ОСОБА_1 , зазначивши підставу: «відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 13 червня 2022 року; на підставі рішення зборів суддів № 3 від 17 червня 2022 року» (т 3 ас 84).
01 липня 2022 року суддею ОСОБА_1 , з урахуванням раніше задоволеного самовідводу згідно з ухвалою від 05 квітня 2022 року (т. 3 ас. 48 - 50), повторно постановлено ухвалу про самовідвід. Підстави такого рішення викладені в ухвалі 9т. 3 ас.85 - 90).
Дана ухвала стала підставою для призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, який не відбувся з причин, що зазначені у Звіті та Протоколі від 05.07.2022 року (т.3 ас. 91).
13 липня 2022 року В.о. керівника апарату суду ОСОБА_25 за вих. № Е-127/218/22 від 15 липня 2022 року скерувала до апеляційного суду Подання голови Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_11 про вирішення щодо передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду. Підстави викладені у поданні (т, 3 ас. 92 - 98).
Апеляційний суд своєю ухвалою від 19 липня 2022 року відмовив у задоволенні Подання голови Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_11 щодо передачі справи на розгляд іншого суду та згідно супровідного від 20.07.2022 року повернув судову справу для розгляду до Франківського районного суду м. Львова (т. 3 ас. 99 - 104).
Як убачається із супровідного листа за підписом В.о. керівника апарату суду ОСОБА_26 від 18 липня 2022 року, такий адресовано до Львівського апеляційного суду та додатком до якого є апеляційна скарга прокурорки ОСОБА_6 на ухвалу судді ОСОБА_1 про задоволення самовідводу від 01 липня 2022 року. ( т. 3 ас. 110).
Не зважаючи на те, що дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, набрала законної сили з часу її прийняття та виконана, прокурорка Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 покликаючись на положення окремих норм процесуального закону, котрі, як на її думку, надали їй право дати оцінку ухвалі суду, що стосувалася виключно підстав самовідводу судді та не містила процесуальних рішень в розумінні статей 370, 392 України і була прийнята з дотриманням вимог статей 75,80,81,371 вказаного закону, 15 липня 2022 року подала апеляційну скаргу.
При цьому, прокурорка надала оцінку діям судді щодо прийняття ним судового рішення яке набрало законної сили, а отже перебрала на себе не притаманну прокурору функцію.
Більш того, діючи саме так, прокурорка ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі зазначила, що керується ч.1 ст. 9, п.20 ч.2 ст. 36, п.3 ч.1ст.392, п.6 ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.2 ч.2 ст.395, п.6 ч.1 ст. 407, п.3 ч.ст. 409, ч.1,п.2 ч.2 ст. 412 КПК України, однак, не знайшла кращого прохання перед апеляційним судом, як скасувати ухвалу суду про самовідвід судді ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Питання , - новий розгляд чого?. Ким?
Безпідставним було покликання прокурорки на ухвалу колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 51-499 км17, оскільки в ній звертається увага на обов'язок апеляційного суду розглядати скарги на рішення слідчих суддів, а не суді в процесі, тобто у передбачених процесуальним законодавством конкретних випадках, а не коли заманеться. Зрештою, зміст ухвали на яку покликається прокурорка стосується оскарження ухвали слідчого судді, якою надано повноваження слідчому, що не передбачені законом.
Безпідставним є покликання прокурорки, як на підставу подати апеляційну скаргу , саме на цю ухвалу Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.03.2018 року, оскільки колегія передала справу на розгляд Великої палати ВС, рішення якої прокурор не наводить.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 25 липня 2022 року, без вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурорки на ухвалу, яка не підлягала апеляційному оскарженню. В ухвалі апеляційного суду відсутня будь - яка мотивація для відкриття провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Згідно з ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року, апеляційну скаргу прокурораки задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції у раніше визначеному складі суду ( т.3 ас. 111 - 121).
При цьому, прокуророкою не враховано наявність попередньої ухвали судді від 05 квітня 2022 року якою задоволено самовідвід судді ОСОБА_1 .. Дана ухвала прокуроркою не оскаржувалася, не взяв до уваги таку й апеляційний суд (т. 3 ас. 48 - 50).
14.10. 2022 року, матеріали судової справи поступили до Франківського районного суду м. Львова та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14 жовтня 2022 року передано судді ОСОБА_1 ..
Як зазначено у протоколі, - підстава передачі : відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 09.09. 2022 року.
Проте, така обставина не відповідає дійсності, оскільки за змістом попереднього протоколу від 12 квітня 2022 року призначення не відбулося.
Отже, за результатами вивчення питань, передбачених статтями 75 - 76 КПК України, щодо наявності чи відсутності обставин котрі виключають участь судді в кримінальному провадженні та недопустимості повторної участі в кримінальному провадженні, приходжу до висновку про наявність підстав для заяви про самовідвід.
Такими підставами для заяви є обставина, передбачена п. 4 та п. 5 ч.1 ст. 75 КПК України, тобто як це зазначено в ухвалі від 05 квітня та 01 липня 2022 року та заяві про самовідвід.
Крім того, згідно ухвали апеляційного суду є незрозумілим, що призначено до нового судового розгляду раніше визначеним складом суду чи судова справа, чи заява про самовідвід.
Якщо судова справа, то діючий КПК України (ст.. 416) визначає особливості нового розгляду судом першої інстанції, відповідно до якої, новий судовий розгляд відбувається іншим складом суду, і, аж ніяк раніше визначеним складом суду, а якщо заяви про самовідвід, то мотивувальна частина ухвали суперечить резолютивній.
Відтак, розглянувши зміст заяви судді ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду судової справи № 465/7796/19 та проаналізувавши процесуальний порядок її розгляду, враховуючи рекомендації апеляційного суду викладені в ухвалі від 09.09. 2022 року, вважаю, що така заява не може бути предметом розгляду іншим суддею виходячи з наступного.
Як убачається із змісту заяви, суддя самостійно визначив підстави для самовідводу покликаючись на відповідні процесуальні норми, а саме на пункти 4 і 5. ч. 1 ст. 75 КПК України, котрий дає чітке тлумачення: « слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи».
Відтак, на мою думку, як судді, сама заява про самовідвід уже є тим процесуальним документом - рішенням судді, що дає підстави для повторного автоматизованого розподілу судової справи, адже іншому судді, в даному випадку, для об'єктивності прийдеться проводити перевірку роботи АСДС , зокрема в частині автоматизованого розподілу судового провадження у якому заявлено самовідвід.
За таких обставин вважаю, що інший суддя, як суддя суду першої інстанції, не може перевіряти рішення свого колеги про самовідвід, оскільки це суперечить статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Заява про самовідвід не є правом судді чи слідчого судді , як для інших учасників кримінального процесу, це обов'язок судді, слідчого судді, який визначений ч. 1 ст. 80 КПК України та є безальтернативним, а порушення якого у подальшому, тягне за собою скасування судового рішення.
Отже, суддя ОСОБА_1 виконав свій обов'язок, передбачений ч.1 ст. 80 КПК України, - заявив самовідвід, вбачаючи для цього підстави. Відтак перевірка іншим суддею, чи правильно суддя ОСОБА_1 виконав свій обов'язок судді, виходить за межі компетенції іншого судді, а здійснення такої перевірки іншим суддею є некоректною.
Вказаний висновок обґрунтовую тим, що діючий процесуальний Кодекс не містить ні прямих вимог, ні будь яких інших процесуальних приписів щодо обов'язкового розгляду заявленого самовідводу суддею, - іншим суддею чи слідчим суддею. На даний час також відсутня єдина практика, яка б була вироблена Великою Палатою Верховного Суду, а також відсутні роз'яснення Пленуму Верховного Суду, які б мали рекомендаційний характер. Відтак всі інші тлумачення суперечать главі 2 і зокрема ст.. 7 КПК України, котра визначає загальні засади кримінального провадження, а також ст.. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, виходячи із аналізу положень вказаних вище норм закону, приходжу до висновку, що питання самовідводу заявленого суддею (слідчим суддею) підлягає вирішенню саме цим суддею (слідчим суддею) який (яка) дійшов висновку про наявність таких підстав, і, це є логічним, оскільки суддя ОСОБА_1 уже заявив самовідвід, ця заява і є рішенням судді про можливість чи неможливість здійснювати судочинство у конкретній судовій справі, а його перевірка іншим суддею, суперечить загальним засадам рівності суддів (ст.. 52 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, у випадку відмови іншим суддею у задоволенні самовідводу судді (слідчого судді) призведе до непередбачуваного прецеденту.
Так, ч.4 ст. 81 КПК України передбачає порядок вирішення повторного відводу. Для прикладу, якщо суддя який розглядає самовідвід іншого судді «дійде висновку» про відсутність підстав для самовідводу, то суддя який заявив самовідвід має право повторно заявити самовідвід, або він не мотивував своєї заяви. В любому випадку при розгляді заяви про самовідвід судді (слідчого судді) іншим суддею, відбувається оцінка мотивів для обґрунтування підстав.
Слід також взяти до уваги, що у процесуальних положеннях національного судочинства, а саме: - цивільного, адміністративного, господарського дане питання національним законодавством врегульовано, і, вирішення питання самовідводу належить саме судді який заявляє самовідвід. Отже, кримінальний процес кореспондується з вказаними нормами, а тим більше з Бангалорськими принципами.
З огляду на викладене, вважаю, що самовідвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 у судовій справі №465/7796/19 (судове провадження 1-кс/465/1007/22) за своїм змістом і суттю є процесуальним рішенням, передбаченим ч. 1 ст. 80 КПК України, а тому не може бути предметом перегляду з метою задоволити чи відмовити у задоволенні заяви.
Зважаючи, що на законодавчому рівні вказане питання не врегульовано, а судова практика відсутня, застосовуючи загальні засади кримінального провадження, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 7, статями, 8, 9 КПК України, приходжу до переконання, що заява про самовідвід судді ОСОБА_1 підлягає реєстрації канцелярією суду як процесуальний документ - самовідвід судді та є підставою для здійснення повторного розподілу судової справи в якій заявлено самовідвід.
Крім того, в матеріалах судової справи міститься ухвала від 05 квітня 2022 року відповідно до якої самовідвід задоволено. Ухвала набрала законної сили ( т.3 ас. 48 -50).
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» статтями 80 - 82, 369 -372 КПК України, -
Заяву судді ОСОБА_1 від 07.11.2022 про самовідвід заявлений у судовій справі 465/7796/19 (судове провадження № 1-кс/465/1007/22 ) передати до канцелярії суду для її реєстрації, як процесуального документу про самовідвід судді, вважати дану заяву підставою для відводу судді ОСОБА_1 та здійснення повторного перерозподілу судової справи 465/7796/18 (судове провадження № 1-кс/465/1007/22 ) між суддями Франківського районного суду м. Львова в порядку, передбаченому ст.. 35 КПК України.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути зазначені в апеляційній скарзі на судові рішення, перелік яких визначено ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя В. Кузь
Заява про самовідвід
Встановлено, що розподіл судової справи № 465/7796/19 (судове провадження № 1-кс/465/1007/22 між суддями та визначення судді відбувався з порушенням правил АСДС Франківського районного суду м. Львова.
Крім того, в матеріалах судової справи наявна ухвала судді ОСОБА_1 від 05 квітня 2022 року, якою уже задоволено самовідвід. Підстави такого рішення викладені в ухвалі. Ухвала не скасована та підлягає виконанню.
Як вбачається із Звітів про автоматизований розподіл судової справи між суддями, кожен розподіл відбувався із порушенням, у тому числі й не в автоматизованому режимі, тобто з порушенням порядку і правил, визначених частиною третьою ст. 35 КПК України.
Більш повно підстави самовідводу викладені в ухвалах від 05 квітня, та 01 липня та 07 листопада 2022 року.
Дана заява про самовідвід є невід'ємною частино ухвали судді від 07 листопада 2022 року у судовій справі № 465/7796/19 (судове провадження № 1-кс/465/1007/22).
Суддя ОСОБА_27
07.11.2022р.