Провадження №3/447/1245/22
Справа №447/2353/22
07.11.2022 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Бачун О.І.,розглянувши матеріали справи,які надійшли із ВП №2 Стрийського РУ П ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-
24 вересня 2022 близько 16 год. 40 хв. за адресою АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини-громадянки ОСОБА_2 , а саме:голосно кричав та виражався нецензурними словами,чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомляв.
Відповідно до положення ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, є обов'зковою. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Оскільки є дані про своєчасне сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що є можливим розглянути справу у відсутності особи.
Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та долучені до них матеріали, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, доведена:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №297577.
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.09.2022р. о 16 год. 40 хв.
-поясненнями ОСОБА_2 від 24.09.2022 .
-копією постанови винесеної Миколаївським районним судом Львівської області відносно ОСОБА_1 від 06.09.2022 р. за ч.1 ст.173-2 КУпАП та іншими матеріалами справи.
Проаналізувавши вищевказані документи суд дійшов висновку, що такі є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, підтверджують існування обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченого законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми.
При накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчинених ним правопорушень та ступінь його вини, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для перевиховання ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Лвьівської області протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Бачун О. І.