Справа № 215/2854/22
2/215/1950/22
08 листопада 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,
при секретарі судового засідання - Таран О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, -
Стислий виклад позиції позивача.
18.08.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , для вільного розпорядження майном.
В обґрунтування позову позивач вказує, що на підставі рішення виконавчого комітету Тернівської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу №125 від 27.04.1985, видано ордер №389 від 30.04.1985, на право зайняття квартири АДРЕСА_1 , на родину, що складалася з 2-х осіб, а саме вона є головним квартиронаймачем та її доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У листопаді 2002 року відповідач виїхала за межі України до Російської федерації, та залишилась там на постійне місце проживання, до України повернутися не планує. Отже, відповідач фактично не проживає у даній квартирі протягом 20 років, житлом не користується, її особистих речей у квартирі не залишилось.
Крім того, вона зобов'язана нести тягар утримання майна, з розрахунку, що в квартирі зареєстрована особа, яка не проживає, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу у його відсутності та відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно повернутого за закінченням терміну зберігання поштового повідомлення, а.с. 20-21, а також за допомогою оголошення про виклик відповідача, яке було опубліковано на сайті Тернівського районного суду міста Кривого Рогу, а.с. 25, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не надавала.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду справи по суті на 09-30 год. 30.09.2022, за правилами спрощеного позовного провадження.
30.09.2022 постановлено ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 10-00 год. 08.11.2022, у зв'язку з неявкою відповідача, яка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, 08.11.2022 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи, оскільки існує сукупність умов, передбачених нормами ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано 22.01.1985, актовий запис №50. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 4).
Від даного шлюбу, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.10.2078 (а.с. 5).
На підставі рішення виконавчого комітету Тернівської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу №125 від 27.04.1985, видано ордер №389 від 30.04.1985, ОСОБА_5 на право заняття квартири АДРЕСА_1 , сім'я якої складається з 2-х чоловік: ОСОБА_5 - головний квартиронаймач, ОСОБА_2 - донька (а.с. 7).
Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був зареєстрований 17 січня 1986 року Тернівським районним відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 24 (а.с. 6).
Згідно довідки №11272 від 16.08.2022 Центру адміністративних послуг «Віза», та довідки № 36 від 17.08.2022, виданої ТОВ «Нова Ком», в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: наймач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с. 8).
Згідно акту від 17.08.2022, який підписаний мешканцями будинку АДРЕСА_2 , та завірений майстром дільниці ТОВ «УЮТ-2011», відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , починаючи з листопада 2002 року по теперішній час, не здійснювала жодних дій, направлених на утримання квартири та спільної власності мешканців багатоквартирного будинку (а.с. 9).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється, як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).
Відповідно до ст.58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Відповідно до положень ст.ст. 64, 65 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За правилами ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як роз'яснено у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в іншій населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Згідно ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, у якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.
Згідно ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил норм процесуального закону щодо оцінки доказів.
Правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , перебуває у комунальні власності міста, на підставі рішення виконавчого комітету Тернівської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу №125 від 27.04.1985, відповідно до якого видано ордер №389 від 30.04.1985, ОСОБА_9 стала головним наймачем квартири, також ордер видано на її доньку ОСОБА_2 (а.с. 7).
На даний час, у спірній квартирі зареєстрована відповідач, а саме ОСОБА_2 , яка зареєстрована по теперішній час, але з листопада 2002 року не проживає.
Таким чином, наявність реєстрації відповідача у квартирі, позивачу ОСОБА_1 безумовно створює перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, оскільки зазначена обставина позбавляє можливості на власний розсуд розпоряджатися своєю власною, як це передбачено ч.1 ст. 319 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу України.
Оскільки відповідач не проживає у спірній квартирі більше двадцяти років без поважних причин, не утримує квартиру та не сплачує за надані комунальні послуги, її реєстрація перешкоджає позивачу розпоряджатися майном, тому вона має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання відповідача такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, суд вважає необхідним позов задовольнити, та усунути перешкоди в праві користування квартирою визнавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
На підставі ст.ст. 64, 65, 71, 72 ЖК України, ст.319 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст заочного рішення складено та підписано 08 листопада 2022 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: