Справа № 191/1580/22
Провадження № 2/191/539/22
Іменем України
24 жовтня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши в порядку спрощеного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди, -
Представник позивача, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 23.07.2021 року близько 18 год. 15 хв. на автодорозі із сполученням «Кам'янка - Дніпровське - Каховка», поблизу с. Горностаївка, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . керуючи мотоциклом марки «HONDA СВ 500» р.н. НОМЕР_1 , допустив зіткнення із автомобілем марки «HYUNDAI SANTA FE" р.н. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП, пасажирка мотоцикла ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від отриманих тілесних ушкоджень померла. 30.12.2021 року слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Ейнуллаєвим О.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12021230000000232 від 23.07.2021 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України. В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія мотоцикла марки «HONDA СВ 500» р.н. НОМЕР_1 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» згідно полісу № АР8056288, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через представника по довіреності ОСОБА_6 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» з заявами про виплату страхового відшкодування, заподіяної моральної шкоди та страхового відшкодування, пов'язаного з втратою годувальника. Листом за вих. № 05468/7122 від 28.03.2022 року ПрАТ «Страхова група «ТАС» повідомило ОСОБА_1 та його представника по довіреності, що на підставі п.п.27.2 та 27.3. Закону, страховик прийняв рішення про страхову виплату у розмірі 238 000,00 грн., з сумою першої виплати 46900,00 грн. Розмір страхового відшкодування, пов'язаного з втратою годувальника малолітніми дітьми загиблого становить 216 000.00 грн. і, у відповідності до ч. 1 ст. 1202 ЦК України буде виплачуватись щомісячними платежами до липня 2027 року. З рішенням Страховика про виплату відшкодування втрати годувальника щомісячними платежами до липня 2027 року Позивач погодитись не може, вважає його безпідставним та таким, що суперечить нормі спеціального права - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з наступних підстав. У загиблої ОСОБА_5 є неповнолітній син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який у відповідності до п. 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 1 ст. 1200 ЦК України має право на відшкодування втрати годувальника. Таким
чином, мінімальний розмір відшкодування пов'язаного з втратою годувальника, який
належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить 216000,00 грн. (6000,00 х 36 = 216 000,00 грн.).
Відповідно до п. 27.5 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі по тексту - Закон), відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. Відповідно до п. 36.2 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Відшкодування шкоди, заподіяної смертю (втрата годувальника), здійснюється на умовах ст. 1200 ЦК України. Тобто, вказана норма Закону встановлює обов'язок страховика виплатити
страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Для страхового відшкодування шкоди, заподіяного втратою годувальника такий розмір не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у
місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Посилання Відповідача на положення ст.1202 ЦК України в даному випадку є безпідставними, оскільки відповідач виплачує страхове відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого відповідно до розмірів та строків, визначених профільним Законом. ПАТ «Страхова група «ТАС» зобов'язане виплатити страхове відшкодування втрати годувальника, що належить неповнолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в загальному розмірі 216 000,00 грн. Станом на 25.07.2022 року Відповідач оплатив лише 33900,00 грн. відшкодування втрати годувальника з належних до виплати 216 000,00 грн., і неоплаченою залишилась сума в розмірі 182 100,00 грн. (216 000,00 - 33 900,00 = 182 100,00 грн.). Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування втрати годувальника в розмірі 182 100,00 грн.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача недоплачене страхове відшкодування, пов'язане з втратою годувальника в розмірі 182100,00 грн..
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак надала клопотання про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримали повністю та спросили їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Постановою слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Херсонській області Ейнуллаєвим О.А. від 30.12.2021 року кримінальне провадження № 12021230000000232 від 23.07.2021 року за фактом дорожньо-транспортної події закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а саме суб'єкта злочину. Також, даною постановою було встановлено, що «23.07.2021 року близько 18 год. 15 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи мотоциклом «Honda СВ 500» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-0804 «Кам'янка - Дніпровська - Каховка», в районі 81 км. Горностаївського району Херсонської області в порушення пунктів 2.3.б), 12.6а) проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, рухаючись зі швидкістю близько 148,65 км/год. ( що перевищує максимальну дозволеної швидкості руху для його транспортного засобу - 80 км./год.), допустив зіткнення з небезпекою у вигляді автомобіля «Hyundai Santa Fe» р.н. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виїжджав на перехрестя з польової автодороги та перетинав його. Внаслідок ДТП водій мотоциклу ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. Пасажир мотоциклу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 отримала тілесні ушкодження та доставлена до лікувального закладу, де в подальшому померла»..
Згідно копії Поліса № АР8056288 станом на 23.07.2021 року, транспортний засіб марки «Honda СВ» державний номер - НОМЕР_1 застрахований в АТ «СГ «ТАС» (приватне).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно Інформації про коло осіб першого ступеня споріднення по відношенні до загиблого та інші відомості від 05.08.2021 року, на момент смерті ОСОБА_5 до кола осіб першого ступеня споріднення входили : ОСОБА_7 - батько; ОСОБА_8 - мати; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син. ОСОБА_5 одружена не була. На її утриманні перебувала одна малолітня дитина.
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Серія НОМЕР_4 , вбачається, що його батьками є : «Батько - ОСОБА_9 », «Мати - ОСОБА_5 ».
З копії Витягу №2452/13-08 від 10.08.2021 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . За адресою : АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 29.10.2011 року по цей час.
Рішеннями виконавчого комітету Кам'янсько - Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області № 322 від 10.08.2021 року, № 351 від 30.08.2021 року ОСОБА_1 , надано статус дитини-сироти, та призначено ОСОБА_10 піклувальником над ОСОБА_1
03.02.2022 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на адресу АТ «Страхова група» ТАС (приватне) були надіслані заяви на виплату страхового відшкодування, згідно якої останній відповідно до ст.35 та п.41.1 ст.41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив виплатити страхове відшкодування, пов'язане із втратою годувальника (14-18 років) в сумі 216000,00 грн.. а також пов'язане з моральною шкодою в розмірі 36000,00 грн. (1/2 частки, що належить неповнолітній дитині загиблої).
28.03.2022 року за вих..№ 05468/7122 ПАТ «Страхова група «ТАС» Фролову К. та ОСОБА_11 була надана відповідь, згідно якої «ПАТ «Страхова група «ТАС» (подалі - AT «СГ» «ТАС» (приватне) розглянуло вашу заяву (реєстраційний номер 89285/49/2022/53 від 09.02.2022 р.) стосовно проведення страхового відшкодування витрат, пов'язаних зі смертю ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу «Honda СВ», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , що мала місце 23 липня 2021 року. Цивільно - правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована в AT «СГ «ТАС» (приватне) згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8056288 від 24.07.2020 р. (далі - Поліс). Страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до пункту 9 ст.7 Закону України «Про страхування» є видом обов'язкового страхування, тому АТ «СГ,ТАС» (приватне) здійснює його у відповідності з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) та Законом України «Про страхування». Керуючись п. 1 ст. 36 Закону, на підставі п.п.27.2 та 27.3 ст. 27 Закону, у АТ «СГ «ТАС» (приватне) прийнято рішення про страхову виплату у розмірі 238 000.0 грн. з сумою першої виплати 46900.0 грн. Шкода, пов'язана зі смертю потерпілої згідно п.27.2 ст.27 Закону становить 216000,0 грн. : страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страховою випадку (6000грн) : 6000 грн.*36=216 000,0 грн. (для сина, ОСОБА_1 згідно п. 1 ст. 1200 ЦК України). Зазначена норма права за способом викладення змісту є відсилочною, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦКУ, та може застосовуватись лише в поєднанні із цією нормою. В свою чергу, статтею 1202 ЦКУ передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. У системному зв'язку із статтями 1200, 1202 ЦКУ, положеннями п.27.2 ст.27 та п.36.2 ст.36 Закону щодо строків відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, необхідно розуміти таким чином : страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяне смертю потерпілого, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами шляхом виплати страхових сум щомісячними платежами; первинний платіж здійснюється не пізніше ніж через 90 днів з Дня отримання заяви про страхове відшкодування. Крім того, п.27.5 ст.27 Закону передбачено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Отже, вказаними законодавчими нормами регламентовано лише право страховика,а не обов'язок відшкодовувати шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, шляхом здійснення одноразової виплати, що роз'яснюється у постанови Верховного Суду від 05.02.2020 року по справі № 326/40/19. Згідно 2 та 2 частини ст.9 ЗУ «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюється в розмірі страхової суми ( її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат, обумовлених у договорі страхування суми (ануїтету). Враховуючи вищенаведене, страховик має право проводити виплату щомісячними платежами. Станом на березень 2022 року сума страхової виплати складає 24900,0 грн.. Надалі, страховик буде виплачувати страхову виплату щомісячно по 3000 грн. до червня 2027 року, а залишок виплати ( остання виплата) у розмірі 2100,0 грн. буде виплачена у липні 2027 року..».
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 23.1 статті 23 Закону № 1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Статтею 27 Закону № 1961-IV визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого.
Пунктом 27.1 статті 27 Закону № 1961-IV передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV визначено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Крім цього, пунктом 27.5 статті 27 Закону № 1961-IV передбачено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.
Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.02.2020 року (справа № 326/440/19) викладено наступний правовий висновок. «Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон № 1961-IV. За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV). Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Зазначена норма права за способом викладення змісту є відсилочною, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою. Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. Положення статей 1200 та 1202 ЦК України закріплені у книзі п'ятій - зобов'язальне право, главі 82 - відшкодування шкоди, розділі 2 - відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Системний аналіз статей 1200 та 1202 ЦК України дає підстави для висновку, що одна із них визначає перелік осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, інша - порядок відшкодування такої шкоди. Таким чином, вказані норми необхідно розглядати у взаємозв'язку, оскільки вони підлягають застосуванню як елементи єдиного механізму правового регулювання відносин із відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого. Положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (МТСБУ) у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов?язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. У системному зв'язку із статтями 1200, 1202 ЦК України положення пункту 27.2 статті 27 та пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV щодо строків відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, необхідно розуміти таким чином: страховик (у випадках передбачених Законом - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами шляхом виплати страхових сум щомісячними платежами; перший платіж здійснюється не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Крім цього, пунктом 27.5 статті 27 Закону № 1961-IV передбачено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Вказаною нормою передбачено право страховика, а не обов'язок (у випадках передбачених Законом - МТСБУ) відшкодувати шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, шляхом здійснення одноразової виплати. Отже, для відступу від загального порядку (щомісячними платежами) відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, використовуючи принципи, закладені у частині першій статті 1200 ЦК України, заявник повинен вказати на наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість виплати відшкодування одноразовим платежем, а страховик, в сою чергу, надати оцінку цим обставинам та прийняти відповідне рішення. Положення ЦК України та Закону № 1961-IV у частині строків відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, не суперечать одне одному, а тому відсутні підстави для висновку про існування протиріччя між зазначеними нормами права та необхідністю подолання такої колізії між ними. Натомість має місце факт існування у Законі № 1961-IV відсилочної норми до положень ЦК України, а тому вказані нормативно-правові акти необхідно застосовувати у поєднанні.»
Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, не оспорює розмір страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника, а лише вимагає отримати страхове відшкодування не щомісячними платежами, як це передбачене ст.1202 ЦК України, а одноразовим платежем, що відповідає спеціальному Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Але, з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства та правового висновку у Постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року (у справі № 326/440/19, провадження № 61-17499св19) доводи представника позивача є безпідставними.
Отже, в судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем у відповідності до вимог п.1 ст.36, п.п.27.2, 27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було прийнято рішення про страхову виплату позивачу у розмірі 238000,00 грн. з сумою першої виплати 46900,00 грн.. Станом на березень 2022 року сума страхової виплати позивачу складає 24900,00 грн., і надалі відповідач не заперечував про те, що ним надалі буде виплачуватися страхова виплата до червня 2027 року в розмірі 3000 грн. щомісячно. Остання виплата буде здійснена ним у липні 2027 року, що підтверджується Листом ПАТ «Страхова Група «ТАС» № 05468/7122 від 28.03.2022 року. Крім того, у відповідності до вимог чинного законодавства, відшкодування шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілого шляхом здійснення одноразової виплати є правом, а не обов'язком страховика, тому відмова ПАТ «Страхова група «ТАС» ОСОБА_1 у виплаті одноразової виплати є правомірною.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем та його представником не було надано суду належних та допустимих доказів протиправної поведінки відповідача.
Крім того, ч.7 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного та ст.ст.2,22,23,27,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1200, 1202 ЦК України, ст.ст.4,5-13,34,76-81,82,89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. В. Прижигалінська