Справа № 199/8170/22
(3/199/4599/22)
іменем України
08.11.2022 року м.Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, -
При проведенні камеральної перевірки ФОП « ОСОБА_1 » встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав податковий розрахунок суд доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року при граничному строку надання 09.08.2022 року, фактично надано 22.08.2022 року, чим порушив п.51.1 ст.51 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.п.176.2 ст.176 ПКУ.
ОСОБА_1 до суду не з”явився.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 враховую те, що останній був належним чином повідомлений шляхом направлення поштового повідомлення у судове засідання на 08.11.2022 року, на яке ОСОБА_1 у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на 08.11.2022 року, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були.
Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає, такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_1 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 не бажає з'являтись у судові засідання, що слід вважати ухиленням від явки до суду та намагання уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, враховуючи розумні строки розгляду, а також те, що відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП його участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядати справу у його відсутність.
Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконував процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Дані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення №16423/04-36-24-13/2789723471 від 21.10.2022 року, де викладені обставини, при яких ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП; копією акту про результати камеральної перевірки ФОП « ОСОБА_1 » від 12.10.2022 року.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, як неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Відповідно до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, тобто законодавець дає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника такий метод виховного впливу, що не пов'язаний ні з адміністративним стягненням, ні із заходом громадського впливу.
Вирішуючи справу відносно ОСОБА_1 відповідно до оцінки всіх обставин провини й особистості ОСОБА_1 , вважаю, що останній може бути звільнений від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з малозначністю правопорушення, оскільки не надані суду відомостей про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, відношення правопорушника до скоєного правопорушення, те, що внаслідок його дій відсутня значна шкода окремим громадянам або суспільству та відсутні які-небудь данні, що компрометують його особу, а також враховуючи, що правопорушення було усунуте шляхом подачі податкового розрахунку 22.08.2022 року, тобто у короткий проміжок часу.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.22,283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.Л.Воробйов