Номер провадження: 22-ц/813/1389/22
Справа № 1519/18867/2012
Головуючий у першій інстанції Целух А.П.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія: 5
07.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2012 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання не перешкоджати у користуванні та розпорядженні майном, видалення в натурі домоволодіння, -
23 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання не перешкоджати у користуванні та розпорядженні майном, виділення в натурі домоволодіння. В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що на підставі свідоцтва про право власності від 08.08.1991 йому належить 14/25 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с 1-69).
03 грудня 2012 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Целух А.П.) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання не перешкоджати у користуванні та розпорядженні майном, виділення в натурі домоволодіння задоволено у повному обсязі. Виділено з спільного майна в натурі, належну ОСОБА_2 самостійну одиницю домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. «В» загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м., житлового будинку літ «Ю» загальною площею 134,0 кв.м., житловою площею 78,9 кв.м., літньої кухні літ. «Я» загальною площею 33,0 кв.м., навісу літ. «Ч» загальною площею 27,1 кв.м., навісу літ. «С» загальною площею 40,3 кв.м.- в самостійний об'єкт з присвоєнням йому поштової адреси: АДРЕСА_2 (а.с. 78-79).
11 лютого 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03.12.2012. Апелянтка пояснює, що вона не була стороною по справі. Вважає, що дане рішення порушує її права та законні інтереси. Апелянтка пояснює, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються її сусідами за земельною ділянкою. Відповідно до договору дарування від 14 грудня 2002 року вона є власницею 17/100 будинку за адресою АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці разом з будинком АДРЕСА_4 . Як пояснює апелянт, сусідами, в порушення її прав, було побудовано гараж та вимощено огорожу, яка вийшла за межі їх земельної ділянки чим фактично було захвачено частину її земельної ділянки. Проведено газопровід через його земельну ділянку, побудовано гараж по лінії з виходом на її земельну ділянку та додатково встановлено обмощення, чим порушено її права та захоплено її земельну ділянку. На думку апелянта оскаржуване рішення не може бути правильним без проведення земельно-технічної експертизи, яка б підтверджувала, що розподіл не зачіпає її земельну ділянку та відповідає рішенню Апеляційного суду Одеської області в іншій справі № 22-ц/1112/11 від 14.06.2011. На думку апелянта, побудований гараж порушує державні будівельні норми, проходить по її земельній ділянці разом з обмощенням та по забору з боку земельної ділянки апелянта розташована труба до сусідського будинку. Згоду на будь-яку реконструкцію, як вказує апелянт, вона не надавала. Тому апелянт просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2012 року.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджених суддів), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, місце та порядок проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції до суду не подавали. ОСОБА_3 неодноразово направляла клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с. 157,160,167-168,169). В процесі розгляду справи апелянт ОСОБА_1 подавала клопотання про розгляд справи без участі апелянта (а.с. 178-179).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у фактичному користуванні ОСОБА_2 знаходиться житловий будинок літ. «В» загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м., житловий будинок літ «ІО» загальною площею 134,0 кв.м., житловою площею 78,9 кв.м., лінія кухня літ. «Я» загальною площею 33,0 кв.м.. навіс літ. «Ч» загальною площею 27,1 кв.м., навіс літ. «С» загальною площею 40,3 кв.м. Згідно проекту поділу виготовленого ІIП «Відкриття»(Ліцензія АВ 489452) спірне домоволодіння може існувати як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна, має окремі автономні інженерні мережі та всі необхідні приміщення. Відповідач ухиляється від укладення договору в порядку ст. 364 ЦК України, при цьому відповідачка визнала позовні вимоги в процесі розгляду справу. З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції вирішив задовольнити позовні вимоги.
Вирішуючи питання щодо обгрунтованості апеляційної скарги апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Разом із тим, пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 354, 356 ЦПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Якщо ж під час розгляду справи судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 17 лютого 2020 року Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у справі № 61-41547сво18.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до свідоцтва про право власності від 08.08.1991, ОСОБА_2 належить 14/25 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 54). Відповідач ОСОБА_3 є співвласником будинку АДРЕСА_1 . Вказані обставини вбачаються з матеріалів справи та не заперечувались сторонам в процесі розгляду справи в суді першої інстанції.
У фактичному користуванні ОСОБА_2 знаходиться житловий будинок літ. «В» загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м., житловий будинок літ «Ю» загальною площею 134,0 кв.м., житловою площею 78,9 кв.м., лінія кухня літ. «Я» загальною площею 33,0 кв.м.. навіс літ. «Ч» загальною площею 27,1 кв.м., навіс літ. «С» загальною площею 40,3 кв.м.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 від 01.09.2010, завірена головою органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Ленінській» в м. Одесі. Вказаною заявою відповідачка підтвердила, що не має претензій до будівель та межам земельної ділянки сусіда ОСОБА_2 (а.с. 89).
Згідно проекту поділу домоволодіння, виготовленого ПП «Відкриття» (ліцензія АВ 489452) спірне домоволодіння може існувати як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна, має окремі автономні інженерні мережі та всі необхідні приміщення (а.с. 10-36).
Згідно сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам реєстраційний номер ОД002662 від 04.01.2011, проведена позивачем реконструкція відповідає усім будівельним та іншим стандартам і правилам (а.с. 40). Вказані об'єкти були погоджені до прийняття в експлуатацію, що підтверджується розпорядженням та довідкою Малиновської РА ОМР від 15.11.2010 (а.с. 52).
Відповідно до довідки КП «Право» № 331656/1 від 15.02.2011 адреса об'єкта нерухомого майна - житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , передбачена свідоцтвом про право приватної власності від 08.08.1991 № 2298, сертифікатом відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам від 04.01.2011 № ОД002662, відповідають адресі АДРЕСА_4 (а.с. 50).
Згідно довідки КП «Право» № 331657/1 від 15.02.2011 за ОСОБА_2 зарезервовано поштову адресу: АДРЕСА_2 , яку можливо присвоїти домоволодінню при поділі (а.с. 50). Отже, за обставинами даної справи предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про зобов'язання не перешкоджати у користуванні та розпорядженні майном, виділення в натурі домоволодіння.
Апелянт, звертаючись до суду зі скаргою, посилається на те, що оскаржуваним рішенням порушені її права, а саме на її земельній ділянці знаходяться будівлі, які належать її сусідам - позивачу і відповідачу в даній справі та щодо яких ухвалювалось оскаржуване рішення, що фактично перешкоджає їй в користуванні її земельною ділянкою.
Разом з тим будь-які питання щодо виділу, розподілу, порядку користування земельною ділянкою тощо не були предметом судового розгляду в даній справі та суд не ухвалював рішення щодо вказаних питань. Апелянт не надала жодних доказів на підтвердження того які саме об'єкти, належні сторонам в справі, знаходяться на її земельній ділянці та яким саме чином вказані об'єкти порушують права апелянта, наприклад технічну документацію її земельної ділянки, акт фіксації, експертний висновок щодо порушення меж земельної ділянки тощо. Будь-яких клопотань про витребування доказів в процесі розгляду справи апелянт на подавала до апеляційного суду. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 14.06.2011, на яке посилалась апелянт, встановлює межі земельної ділянки апелянта з її іншими сусідами та не міститься будь-яких відомостей про земельні ділянки і володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, за таких обставин, апелянт має право звернутися до суду з окремим позовом про усунення перешкод в користуванні його земельною ділянкою за наявності відповідних підстав та доказів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 362 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Враховуючи вище наведене в сукупності, оскільки апелянтом не наведено обґрунтованих доводів та не надано доказів на підтвердження факту порушення оскаржуваним рішенням його прав та законних інтересів, а обставини, на які посилався апелянт в своїй скарзі, мають бути перевірені в рамках іншої справи, апеляційний суд на підставі ст. 362 ЦПК України закриває апеляційне провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 362, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2012 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання не перешкоджати у користуванні та розпорядженні майном, видалення в натурі домоволодіння - закрити.
Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький