Справа № 486/652/20
Провадження № 1-кп/486/21/2022
08 листопада 2022 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченої - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження № 12020150120000208 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2020 року, за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Южноукраїнська Миколаївської області, громадянки України, не працюючої, має трьох неповнолітніх дітей, відносно яких позбавлена батьківський прав, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 22.05.2020 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ухвали Миколаївського апеляційного суду від 08.09.2020 року вирок змінено в частині призначення покарання, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладанням на засуджену обов'язків відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України; ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29.09.2021 року ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
10.03.2020 року, протягом дня, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, діючи повторно та непомітно для потерпілої, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , завідомо знаючи пін-код від пенсійної банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 її матері - ОСОБА_8 , з метою зняття грошових коштів із карткового рахунку даної картки, використовуючи свій мобільний телефон з сім-картою оператору «Київстар» НОМЕР_2 (який був завчасно останньою призначений «фінансовим» в ході здійснення відповідних операції в банкоматі «ПриватБанк» орієнтовно в січні 2020 року), здійснила завершені транзакції, знявши грошові кошти на загальну суму 1700 грн., а саме: о 15.52 годині, шляхом здійснення операції «зняття без картки», заволоділа грошовими коштами в сумі 200 грн. через банкомат «ПриватБанк», розташований по пр.Незалежності, буд. 14 в м. Южноукраїнську Миколаївської області; о 16.46 годині, шляхом здійснення операції «зняття без картки», заволоділа грошовими коштами в сумі 500 грн. через банкомат «ПриватБанк», розташований по пр. Незалежності, буд. 22 в м.Южноукраїнську Миколаївської області; о 17.56 годині, шляхом здійснення операції «зняття без картки», заволоділа грошовими коштами в сумі 1000 грн. через банкомат «ПриватБанк», розташований по пр. Незалежності, буд. 22 в м. Южноукраїнську Миколаївської області, якими в подальшому розпорядилась на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 1700 грн..
Своїми діями вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та пояснила, що дійсно 10.03.2020 року декілька разів знімала кошти з банківської картки своєї матері ОСОБА_8 .. У вчиненому розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять її вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та відмовляється від їх дослідження під час судового розгляду.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що дійсно її донька обвинувачена ОСОБА_6 зняла з її банківської картки грошові кошти, які потім їй повернула.
Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінивши встановлені по справі обставини суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до положення ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Отже, згідно з положеннями ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
У розумінні ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає повне визнання вини обвинуваченою.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу обвинуваченої, яка на ОСОБА_9 обліку в лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, остання позбавлена батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей, кримінальне правопорушення вчинила до винесення вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.05.2020 року, який згідно ухвали Миколаївського апеляційного суду від 08.09.2020 року змінено в частині призначення покарання.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України, суд приймає до відома досудову доповідь Вознесенського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої у кримінальному провадженні та враховує висновки органу пробації про високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також те, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.
Прокурор в дебатах просив призначити обвинуваченій покарання пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням ст. 75 КК України, потерпіла, обвинувачена та захисник просили призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Між тим суд, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суспільну небезпеку ОСОБА_6 , приходить думки щодо недоцільності та невиправданості застосування до обвинуваченої запропонованого прокурором покарання пов'язаного із застосуванням положень ст. 75 КК України, а тому дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_6 покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 2. Ст. 185 КК України у виді арешту строком 6 місяців.
На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігати вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Витрат пов'язаних з проведенням експертиз не понесено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Керуючись ст.ст. 349 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді арешту строком 6 (шість) місяців.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор», взявши під варту з зали суду.
Строк відбування покарання рахувати з 08.11.2022 року.
Компакт-диск для лазерних систем зчитування типу «CD-R» з файлами, де міститься інформація по факту крадіжки грошових коштів по банківській картці/рахунку № НОМЕР_1 за період 10.03.2020 року, який визнано документом, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12020150120000208.
З підстав передбачених ч.2 ст. 394 КПК України, на вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1