Справа № 484/2016/22
Провадження № 2/484/864/22
Рішення
іменем України
31.10.2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.
секретаря судового засідання - Завірюха В.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку
встановив
представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, розташовану на території АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.04.1998 року між матір'ю позивачки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, який було посвідчено приватним нотаріусом Сулімою В.Ф. та зареєстровано в реєстрі за № 923. Відповідно до змісту вказаного договору ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купила будинок АДРЕСА_1 . Разом з тим, вказаним договором купівлі-продажу від 09.04.1998 року між сторонами не вирішувалось питання переходу права власності на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомості. ІНФОРМАЦІЯ_1 матір позивачки , ОСОБА_3 померла. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі 03.07.2021 за № 318, спадкоємцем зазначеного будинку є позивачка. Однак земельна ділянка на якій він розташований є власністю ОСОБА_4 , у відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-МК № 035908, виданого на підставі рішення Кінецьпільської сільської Ради народних депутатів від 20.02.1997 року за № 3.
14.10.1998 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в м.Миколаєві. Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 392 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України позивачка просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для обслуговування вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.
14.07.2022 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області відкрито провадження у справі та призначено розгляд вказаної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику ) учасників справи.
12.08.2022 року ухвалою суду було витребувано в Державному нотаріальному архіві Миколаївсьокї області спадкову справу, відкриту після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Миколаєві.
В судове засідання позивач та його представник адвокат Кравченко О.С. не з'явились, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи оповіщений належним чином. Заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі 03.07.2021 за № 318 посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Бойчук С.І.
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку , площею 0,15 га, в межах АДРЕСА_1 яка дійсно належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІІ-МК № 035908, виданого на підставі рішення Кінецьпільської сільської ради народних депутатів від 20.02.1997 року за № 3, що підтверджується копією звіту про грошову оцінку земельної ділянки, наданого 31.01.2022 року оцінювачем ОСОБА_7 та державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК від 21.02.1997 року .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в м. Миколаєві.
Таким чином, на даний час позивач позбавлений можливості оформити право власності на вказану земельну ділянку, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу між матір'ю позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вищевказаного будинку питання про перехід права власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовано домоволодіння, вирішено не було.
Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (що діяв на момент вининення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
Аналогічне положення знайшло своє відображення і в п.п "ґ" п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", а саме, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 Земельного Кодексу України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Згідно ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 ЦК України право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, та їх обтяжень".
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Тож за наведених підстав, судом може бути визнано за позивачем право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, яка передана для обслуговування житлового будинку, що знаходиться на території АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 10-13,258, 259, 265, 268,278-279 ЦПК України, суд
вирішив
позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНПП - НОМЕР_1 ) до Первомайської міської ради Миколаївської області (місце знаходження вул. Грушевського,3 м.Первомайськ Миколаївської області ) про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, розташовану на території АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Повний текст рішення складено 08.11.2022 року.
Суддя: