Справа № 487/2345/22
Провадження № 1-кп/487/580/22
08.11.2022 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 12022152030000732 від 28.05.2022 року та № 12022152030001225 від 20.08.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Южноукраїнськ Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, суд
ОСОБА_5 27.05.2022 біля 14:00 год. перебував у дворі будинку АДРЕСА_3 , та проходячи біля альтанки побачив розташовану на перилах чорну поясну сумку у якій знаходились мобільний телефон марки «HUAWEY» моделі «Y541-U02» та мобільний телефон марки «S-tell» моделі «Р760». Після чого, у нього виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_6 та відсутністю уваги з боку сторонніх осіб, таємно викрав з перил альтанки чоловічу поясну сумку чорного кольору у якій знаходились мобільний телефон мобільний телефон марки «HUAWEY» моделі «У541-U02» чорного кольору, вартістю 1047,25 грн. та мобільний телефон марки «S-tell» моделі «Р760» бежевого кольору, вартістю 583,33 грн., в подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 1630,58 грн.
В подальшому, ОСОБА_5 17.08.2022 року біля 11-00 год., більш точної дати та часу під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, діючи повторно, будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв , вул. Дунаєва, 5, помітив раніше відомого йому чоловіка який лежав біля бордюра напроти вищевказаного будинку поряд з яким на землі знаходився мобільний телефон марки «ОРРО» моделі «Reno 5», належний ОСОБА_7 , після чого у ОСОБА_5 виник злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його злочині дії не помітні для оточуючих та ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «ОРРО» моделі «Reno 5», вартістю 7666,67 грн., власником якого є ОСОБА_7 , та в подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим на власний розсуд, своїми умисними діями які виразились у таємному викрадені чужого майна ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 7666,67 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив всі обставини скоєння кримінальних правопорушень, свою вину в скоєному визнав повністю. У вчиненому щиро кається та визнає вину.
Крім того, обвинувачений заявив про те, що він з доказами, добутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згоден, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.
Потерпілі сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, до суду надано заяви, в якій просять провадження розглядати за їх відсутності при вирішенні питання покладаються на розсуд суду. З урахуванням положень ст.325 КПК України, суд вважає можливим з'ясування всіх обставин справи під час судового розгляду проводити без потерпілих сторін.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та дослідження матеріалів, щодо судових витрат, речових доказів та, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннях доведена повністю. Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який має посередню характеристику, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психолога не перебуває, раніше не судимий. До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання судом не вбачаються та стороною обвинувачення в обвинувальному акті не зазначено.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_5 необхідно для його виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст.185 КК України, та приходить до висновку про не можливість його виправлення без реального відбування покарання.
В даному випадку, за переконанням суду, такий вид покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Запобіжний захід не обирався.
Долю процесуальних витрат та речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ст. 124 КПК України.
Цивільні позови по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання вироку законної сили.
Запобіжний захід не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України експертизи № СЕ-19/115-22/4053-ТВ від 06.06.2022 року в сумі 1372,96 грн., № СЕ-19/115-22/4054-ТВ від 08.06.2022 року в сумі 1372,96 грн. та № СЕ-19/115-22/6930-ТВ від 14.09.2022 року в сумі 1510,24 грн.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «HUAWEY» моделі «Y541-U02», мобільний телефон марки «S-tell» моделі «Р760» та мобільний телефон марки «ОРРО» моделі «Reno 5» - вважати повернутими за належністю;
- чорну сумку моделі бананка з надписами білого кольору «Marlboro Outlour» - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя ОСОБА_1