Справа №127/17630/22
Провадження № 1-в/127/521/22
31 жовтня 2022 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2018,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
представника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)»: ОСОБА_6 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2018.
Клопотання мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_3 відбув три чверті від призначеного покарання, за час відбування покарання має 3 заохочення, не має жодного дисциплінарного стягнення та став на шлях виправлення.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував, щодо задоволення клопотання, зазначив, що засуджений ОСОБА_3 працює не систематично, останнє заохочення отримав ще в 2020 році. Крім того, тричі звільнявся умовно-достроково від відбування покарання, однак належних висновків не зробив та скоїв злочин, перебуваючи під адміністративним наглядом.
Представник Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_3 характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, тому адміністрація установи клопотання засудженого не підтримує.
Захисник ОСОБА_5 клопотання ОСОБА_3 про його умовно-достроково звільнення підтримала та просила суд задовільнити, посилаючись на мотиви, викладенні в клопотанні.
Засуджений ОСОБА_3 надав на адресу заяву, відповідно до якої просив суд проводити розгляд клопотання у його відсутність.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
З урахуванням вказаного, суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання у відсутність засудженого ОСОБА_3 та з урахуванням заяви останнього.
Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріли клопотання та матеріали особової справи засудженого, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України слідує, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 2, ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
На даний час засуджений ОСОБА_3 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2018, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 297, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 КВК України вбачається, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
З характеристики, наявної в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_3 , вбачається, що останній характеризується посередньо, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки тричі заохочувався адміністрацією установи, остання подяка оголошена 03.07.2020, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, однак потребує контролю за своєю поведінкою.
Засуджений ОСОБА_3 офіційно непрацевлаштований, проте виконує обов'язки днювального відділення та залучається до робіт із благоустрою установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, легко піддається чужому впливу. По відношенні до представників установи поводиться ввічливо, з метою поблажливого ставлення до себе. Відвідує заходи виховного та режимно-профілактичного характеру, та не завжди робить для себе належні висновки. Залучений до програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі в її реалізації не приймає. Приймати участь в самодіяльних організаціях не бажає.
Під дію ст. 81 КК України підпадав по відбуттю 3/4 частини строку покарання - 21.06.2022. Рішенням комісії установи від 05.07.2022, відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, як особі, яка не довела свого виправлення.
Під дію ст. 82 КК України підпадав по відбуттю 2/3 частини строку покарання - 21.08.2021. Рішенням комісії установи від 07.09.2021, відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Крім того, з матеріалів особової справи ОСОБА_3 вбачається, що останній раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних кримінальних правопорушень, звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково, та повторно вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи під адміністративним наглядом.
Однією із головних умов для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Разом із тим, матеріали справи не мають достатніх даних про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки відповідно до наданих суду документів, ОСОБА_3 за період відбування покарання має посередню характеристику, офіційно не працевлаштований, хоча має заборгованість за виконавчим листом, останнє заохочення отримав більше 2 років тому, що свідчить про не доведення ним свого виправлення.
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_3 положення ст. 81 КК України, на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не виконається мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.
Враховуючи викладене, суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, тому у клопотанні засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 370, 372, 537, 539 КПК України, суд
У клопотанні засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2018 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: