ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14200/21
провадження № 4-с/753/17/22
"24" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Єрош Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою адвоката Кіщака Дмитра Сергійовича подану в інтересах ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання зняти арешт
В липні 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва звернувся адвокат Кіщак Дмитро Сергійович зі скаргою на посадових осіб Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив суд визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не скасуванні при закінченні виконавчого провадження арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови № 722/21 від 21.12.2005 року державного виконавця Державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва та зареєстрованого Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження: 2748260), яка на праві власності належить ОСОБА_1 , а також зобов'язати посадових осіб Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущену бездіяльність та поновити порушене право ОСОБА_1 , а саме: зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови № 722/21 від 21.12.2005 року державного виконавця Державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва, зареєстрований Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження: 2748260) та внести відповідні відомості до Державних реєстрів.
Вимоги скарги мотивовані тим, що 17 листопада 2004 року Дарницьким районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок боргу 37 143 грн. 40 коп., держмито в сумі 371 грн. 43 коп., витрати на надання допомоги адвокатом 57 грн., а всього 37 571 грн. 83 коп.
Вищевказане рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.11.2004 року перебувало на виконанні у ДВС у Дарницькому районі м. Києва.
На виконання вищевказаного рішення суду ОСОБА_1 на рахунок ДВС у Дарницькому районі м. Києва перераховано грошові кошти в сумі: 20.02.2006 року - 20 000 грн.; 27.03.2006 року - 5 000 грн.; 20.06.2006 року - 16 329 грн. 01 коп., що в сукупності становить суму 41 329 грн. 01 коп., тобто вищевказане рішення суду від 17.11.2004 року було виконано, а виконавче провадження закінчено у зв'язку з його виконанням, однак жодних документів з цього приводу ОСОБА_1 направлено не було.
Крім того, на той час ОСОБА_1 не було відомо, що виконавцем під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні де вона була боржником, було накладено арешт на її квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Скаржник вказує, що повністю виконав судове рішення щодо стягнення з нього коштів, шляхом сплати відповідних коштів на рахунок ДВС в рамках виконавчого провадження, а тому при закінченні виконавчого провадження, державний виконавець повинен був скасувати арешт майна, накладений на її квартиру в рамках виконавчого провадження, як це передбачено ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржник вказує, що державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження було допущено бездіяльність щодо не зняття арешту з квартири ОСОБА_1 , яка була боржником та порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а також порушено її право на розпорядження своїм майном.
На підставі вищевикладеного, а саме закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом та невиконанням виконавцем необхідних дій по зняттю арешту з ОСОБА_1 майна, вважає, що її права, як законного власника майна порушені, оскільки вона позбавлена можливості розпоряджатися своє квартирою, тому виникла необхідність у визнанні бездіяльності посадових осіб Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання усунення допущеної бездіяльності, а саме зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного відповідно до постанови державного виконавця Державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва № 722/21 від 21.12.2005 року (реєстраційний номер обтяження: 2748260) та внесення відповідних відомостей до Державних реєстрів.
Крім того, скаржником у скарзі вказано, що ОСОБА_1 (боржник) не володіє інформацією щодо номеру виконавчого провадження в рамках якого було накладено арешт на її квартиру, а також їй невідомо прізвище державного виконавця у якого в провадженні було вказане виконавче провадження та який виносив постанову про накладення арешту № 722/21 від 21.12.2005 року про яку стало відомо з реєстру заборон, оскільки ОСОБА_1 жодні документи, винесені виконавцем в рамках виконавчого провадження не надавались. Крім того, ОСОБА_1 не володіє інформацією про контактні дані стягувача.
В судовому засіданні представник скаржника заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав суду заяву про розгляд скарги у його відсутність.
Стягувач в судове засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових пояснень не надав.
Оскільки неявка сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд в порядку, визначеному ст. 450 ЦПК України, вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності суб'єкта оскарження.
Вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1, 2 та 4 ст. 10 ЦПК ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ч. 1 ст. 447 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як встановлено судом при розгляді даної скарги, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 16.06.2000 року та реєстраційним посвідченням № НОМЕР_1 .
У серпні 2017 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що її майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває під арештом, накладеним на підставі постанови № 722/21 від 21.12.2005 року, винесеної Державною виконавчою службою Дарницького району м. Києва та дана заборона зареєстрована Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою 27.12.2005 року в Єдиному електронному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 2748260.
Після цього, у серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання інформації з приводу підстав накладення арешту на нерухоме майно, а також зняття арешту з нього.
Згідно відповіді № 14466 від 14.09.2017 року Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУЮ їй повідомили, що арешт на нерухоме майно накладений відповідно до постанови № 722/21 від 21.12.2005 року. При цьому, зазначили, що надати детальну інформацію не можливо, оскільки відповідне виконавче провадження знищено, та роз'яснили порядок звернення до суду з позовом про зняття арешту на майно.
В подальшому ОСОБА_1 з даного питання, а саме підстав накладення арешту на належну їй квартиру, звернулась до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори, де їй в усній формі, а в подальшому і в письмовій теж було повідомлено, що з даного питання треба звернутись до суду, а необхідну інформацію вони нададуть на запит суду.
Таким чином, арешт на майно ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови № 722/21 від 21.12.2005 року, винесеної Державною виконавчою службою Дарницького району м. Києва та дана заборона зареєстрована Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою 27.12.2005 року в Єдиному електронному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 2748260, а відомості з приводу підстав накладення даного арешту відсутні та отримати їх неможливо.
Так, як вищевказаний арешт квартири порушує право власності ОСОБА_1 , оскільки обмежує її в можливості вільно володіти та розпоряджатися своєю квартирою, у зв'язку із чим до Дарницького районного суду ОСОБА_1 було подано позов про звільнення майна з-під арешту.
За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви, постановою Київського апеляційного суду від 26.01.2021 року (справа № 753/10795/20) ОСОБА_1 було повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог. Крім того судом було роз'яснено в постанові, що у зв'язку з тим що ОСОБА_1 була боржником у виконавчому провадженні і арешт майна проводився в державним виконавцем, питання зняття арешту з її майна повинно розглядатись в порядку, передбаченого розділом VII судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України, тобто шляхом подання скарги на дії посадових осіб державної виконавчої служби.
Крім того, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 712/12136/18, у своїй постанові дійшов висновку про те, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Також судом встановлено що, 17 листопада 2004 року Дарницьким районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок боргу 37 143 грн. 40 коп., держмито в сумі 371 грн. 43 коп., витрати на надання допомоги адвокатом 57 грн., а всього 37 571 грн. 83 коп.
Вищевказане рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.11.2004 року перебувало на виконанні у ДВС у Дарницькому районі м. Києва.
На виконання вищевказаного рішення суду ОСОБА_1 на рахунок ДВС у Дарницькому районі м. Києва перераховано грошові кошти в сумі: 20.02.2006 року - 20 000 грн.; 27.03.2006 року - 5 000 грн.; 20.06.2006 року - 16 329 грн. 01 коп., що в сукупності становить суму 41 329 грн. 01 коп., тобто вищевказане рішення суду від 17.11.2004 року було виконано, а виконавче провадження закінчено у зв'язку з його виконанням, однак жодних документів з цього приводу ОСОБА_1 направлено не було.
Крім того, на той час ОСОБА_1 не було відомо, що виконавцем під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні де вона була боржником, було накладено арешт на її квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі, після відмови Київським апеляційним судом в задоволенні позову ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, враховуючи відповідні роз'яснення суду апеляційної інстанції, остання звернулась до Дарницького районноого відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту у виконавчому провадженні відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження".
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 отримала відповідь з Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.05.2021 року у якій було вказано, що вони не мають можливості перевірити матеріали виконавчого провадження, оскільки строк зберігання, переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки, тобто виконавче провадження знищено.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Крім того, такі самі вимоги були, передбачені і ст. 38 «Наслідки завершення виконавчого провадження» Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 2006-2007 років, який діяв на момент фактичного повного виконання рішення суду згідно з виконавчим документом та завершення виконавчого провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Тобто державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження було допущено бездіяльність щодо не зняття арешту з квартири ОСОБА_1 , яка була боржником та порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а також порушено її право на розпорядження своїм майном.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15 зазначено наступний правовий висновок: у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
В ході розгляду даної скарги на запит суду було витребувано з Шістнадцятої державної нотаріальної контори постанову № 722/21 від 21.12.2005 року на підставі якої нотаріальною конторою вносились відомості про накладення арешту на квартиру ОСОБА_1 в Єдиний електронний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 2748260.
Дана постанова № 722/21 від 21.12.2005 року винесена державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Дарницькому районі м. Києва Єрмаковою О.А. та затверджена начальником відділу державної виконавчої служби у Дарницькому районі м. Києва на оригінальному номерному бланку серії НОМЕР_2 .
Крім того судом встановлено, що підставами скарги є наявність арешту, накладеного на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, арешт на яке не знято при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , чим порушується права власності останньої, внаслідок чого вона позбавлена в повній мірі користуватись та розпоряджатись майном на власний розсуд.
Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно ОСОБА_3 як боржника було накладено арешт, який не було скасований після закінчення виконавчого провадження.
Факт обтяження власності ОСОБА_1 є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.
За таких обставин, а саме закінченні виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом та невиконанням виконавцем необхідних дій по зняттю арешту з майна ОСОБА_1 (боржника), а також відсутність відкритого виконавчого провадження та сплив більше десяти років після закриття виконавчого провадження свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, її права, як законного власника майна порушені, оскільки вона позбавлена можливості розпоряджатися своєю квартирою, суд вважає необхідним вимоги скаржника про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання посадових осіб Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо скасування арешту майна задовольнити.
Керуючись стст. 81, 260, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження", суд -
Скаргу адвоката Кіщака Дмитра Сергійовича подану в інтересах ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання зняти арешт - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб (державного виконавця) Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не скасуванні при закінченні виконавчого провадження арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови № 722/21 від 21.12.2005 року державного виконавця Державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва Єрмакової О.А. та зареєстрованого Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження: 2748260), яка на праві власності належить ОСОБА_1 .
Зобов'язати посадових осіб (державного виконавця) Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущену бездіяльність та поновити порушене право ОСОБА_1 , а саме: зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови № 722/21 від 21.12.2005 року державного виконавця Державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва Єрмакової О.А. і зареєстрований Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження: 2748260) та внести відповідні відомості до Державних реєстрів.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: О.М. КОЛЕСНИК