Справа № 562/3742/19
07.11.2022 року.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого в режимі ВКЗ ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019180130000518 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тасти-Талд Жанадалінського району Тургайської області Республіки Казахстан, громадянина Російської Федерації, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -
24 липня 2019 року близько 21:00 години ОСОБА_4 по вул.Миру в с.Дермань Перша Рівненського району Рівненської області в порушення спеціального «Порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, без передбаченого законом дозволу носив при собі багнет-ніж, який є холодною зброєю, виготовленої шляхом переробки саморобним способом багнет-ножа зразка 1989 року до автомата системи «Калашникова АК-74» та автомата «Ніконова АН-94», а саме, видалення кільця до фіксації його на стволі зброї.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , допитаний дистанційно в режимі відеоконференції, свою вину за ч.2 ст.263 КК України визнав повністю та підтвердив встановлені судом обставини носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу. У скоєному щиро кається та просить суворо не карати.
У зв'язку з тим, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним, і проти цього вони не заперечують. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, та сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні доведена повністю.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує, що кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачуються, згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, оскільки відомості про набрання законної сили вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2019 року, відсутні.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не виявлено.
Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Розмір витрат на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи холодної зброї становить 1256,08 грн., які згідно ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 124, 314, 373, 374, 394, КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
На підставі ч.3 ст.72 КК України даний вирок підлягає самостійному виконанню.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі: а саме: багнет-ніж в чохлі чорного кольору, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області, знищити.
Документи кримінального провадження №12019180130000518 залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий по АДРЕСА_1 , раніше не судимого)на користь держави витрати на залучення експерта на загальну суму 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Суддя: