Справа № 405/7934/21
2/405/1224/21
18 травня 2022 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Дакорд Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександр Євгенович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Дакорд Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Остапенка Є.М. від 21.05.2021 року за № 53827 таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 6037,75 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., вчинено виконавчий напис № 53827 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дакорд Фінанс» заборгованість в сумі 6037,75 грн. На виконання виконавчого напису від 21.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. було відкрито виконавче провадження. Вказує, що виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог закону щодо наявності безспірності заборгованості та вчинення виконавчого напису на документах, які встановлюють або підтверджують заборгованість стосовно сум вказаних у виконавчому написі.
За таких обставин, вважає, що нотаріус вчинив виконавчий напис всупереч вимогам чинного законодавства та просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., за № 53827 від 21.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню та враховуючи, що станом на день подання позову, в межах виконавчого провадження з позивача стягнуто грошові кошти в розмірі 6037,75 грн., просить їх повернути, а також стягнути з відповідача судові витрати, які складається з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, призначене судове засідання для розгляду справи по суті, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5) належним чином завірені копії документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису, вчиненого 21.05.2021 року приватним нотаріусом Остапенко Є.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 53827, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дакорд Фінанс» заборгованості у розмірі 6037,75 грн. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальності «Дакорд Фінанс» (03035, м. Київ, вул. В. Сурикова, 3, ЄДРПОУ 4395042) належним чином завірену копію кредитного договору № 1-20170824-10564 від 24.08.2017 року, укладеного між ТОВ «Компанія Афінаж» та ОСОБА_1 .
18.05.2022 року за вх. № 8223 представник позивача адвокат Позненко Ю.В. подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності та відсутності позивача, позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є.у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
На запит суду витребувані матеріали не надходили.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 21.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 53827, звернуто стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 1-20170824-10564 від 24.08.2017 року укладеним між позивачем та ТОВ «Компанія Афінаж», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «Дакорд Фінанс», заборгованості в сумі 6037,75 грн. (а.с. 34).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. від 08.10.2021 року відкрито виконавче провадження за № 67086403 на примусове виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с. 35).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. від 29.10.2021 року закінчено виконавче провадження за № 67086403 (а.с. 37), вимоги виконавчого документа виконані в повному обсязі, що також підтверджено платіжним дорученням № 67086403 від 19.10.2021 року (а.с. 38).
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому, ст. 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не перевірено безспірність вимог банку, чим порушено ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки позивач у позовній заяві зазначив, що він не визнає заборгованість нараховану стягувачем, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони стягувача щодо кредитних зобов'язань. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження направлення стягувачем та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, у зв'язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги стягувача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність вимог.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Також, як вище зазначалось, під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року з урахуванням Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
За пунктом 1 зазначеного Переліку виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У матеріалах справи відсутня копія нотаріально посвідченого договору, за яким було видано виконавчий напис.
Тому, суд, керуючись п. 10 ст. 84 ЦПК України, дійшов висновку, що договір № 1-20170824-10564 від 24.08.2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія Афінаж» не був нотаріально посвідчений.
Таким чином, подані стягувачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вимогам, які пред'являються вищевказаним Переліком.
Також у матеріалах справи відсутні відомості щодо правонаступництва ТОВ «Дакорд Фінанс» після кредитора позивача, а також проінформованості позивача щодо правонаступників ТОВ «Компанія Афінаж».
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі № 53827, за яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дакорд Фінанс» заборгованість в сумі 6037,75 грн.
Разом з цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року по справі № 201/6498/20.
Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, та у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.
Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів.
Отже, враховуючи, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 6037,75 грн., що стягнені з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти в сумі 6037,75 грн. підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.10.2021 року та ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2021 року адвокат Позненко Ю.В. надає правову допомогу ОСОБА_1 у Ленінському районному суді м. Кіровограда (а.с. 7, 40).
Згідно акту виконаних робіт № 1 від 18.05.2022 року розмір судових витрат, які поніс ОСОБА_1 за послуги адвоката складають 5000,00 грн., які позивачем сплачено, що підтверджується квитанцією № 22 від 18.05.2022 року. Послуги складаються з: правовий аналіз документів по справі - 1500,00 грн.; адвокатський запит - 500,00 грн.; складання позову - 3000,00 грн. (а.с. 42,43).
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги складність справи та виконані адвокатом роботи по даній справі, витрачений ним час, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених ним на оплату юридичних послуг за представництво адвокатом інтересів клієнта у суді першої інстанції в сумі 3000,00 грн.
При цьому, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальності «Дакорд Фінанс» (03035, м. Київ, вул. В. Сурикова, 3, прим. 5-69, 5-70, 5-71), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександр Євгенович (65000, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, БЦ Меркурій, офіс 901) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 53827, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Дакорд Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1-20170824-10564 від 24.08.2017 року у розмірі 6037,75 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Дакорд Фінанс» (03035, м. Київ, вул. В. Сурикова, 3, прим. 5-69, 5-70, 5-71, ЄДРПОУ 43950742) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6037 (шість тисяч тридцять сім) грн. 75 коп. безпідставно стягнутих коштів та судові витрати: судовий збір у розмірі 908,00 грн. та судові витрати на правову правничу допомогу сумі 3000,00 грн., загалом 9945 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 75 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В.Драний