Справа №519/1013/20
2/519/17/22
02.11.2022 року м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді -Барановської З.І., секретаря - Гнатюк Л.М., Куріної Ю.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
свідка - ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення компенсації вартості частки у спільному майні
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення компенсації вартості частки у спільному майні, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.10.1999 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який розірваний 01.04.2016 на підставі рішення Южного міського суду Одеської області від 01.04.2016. Наприкінці вересня 2020 року за місцем свого проживання нею були знайдені договори купівлі-продажу цінних паперів, укладених відповідачем у період шлюбу із декількома юридичними особами. Про наявність таких договорів їй не було відомо. Укладено наступні договори: договір купівлі-продажу цінних паперів №Т/236/2007 від 21.03.2007, укладений між ТОВ «Індіго Капітал» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 16250.00 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0570/2007 від 02.10.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 15240.00 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0751/2007 від 18.10.2007, укладений між ГОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 11699.00 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0808/2007 від 24.10.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 12587.50 грн., договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0932/2007 від 02.11.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 16665.50 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0967/2007 від 07.11.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 12570.00 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/1064/2007 від 29.11.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 11423.50 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/1106/2007 від 06.12.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 17999.80 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0356/2008 від 14.02.2008, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 11460.00 грн.; договір купівлі-продажу цінних паперів № Д/0749/2008 від 06.05.2008, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купує цінні папери на суму 22775.50 грн. Загальна сума на придбання цінних паперів складає 148 670,80 грн. Оскільки цінні папери є об'єктом спільної сумісної власності позивач просить визнати їх спільним сумісним майном із відповідачем та стягнути з відповідача на її користь суму вартості 1/2 частки цінних паперів в розмірі 74 335 грн.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 20.10.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 29.10.2020 відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи здійснити у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18.11.2020 від представника відповідача надійшов відзив, згідно якого у задоволенні позовних вимог, він просить відмовити у зв'язку з недоведеністю та безпідставністю, також заявлено про пропуск позивачкою строку позовної давності.
01.12.2020 від позивачки надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона заперечувала щодо відзиву.
18.03.2021 від представника відповідача надійшли заперечення аналогічного змісту відзиву.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.09.2021 витребувано від Депозитарної установи - Акціонерного банку «Південний», адреса: 65059, м. Одеса, вул. Краснова,6/1, відомості щодо наявності у власності депонента ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , акцій станом на 01.04.2016.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 27.06.2022 витребувано від АБ «Південний» належним чином засвідчені копії: договору про обслуговування рахунку в цінних паперах зі всіма додатками, укладений між ОСОБА_3 та АБ «Південний»; договору про обслуговування рахунку в цінних паперах зі всіма додатками, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Південний»; виписку про стан рахунків в цінних паперах, відкритих на ім'я ОСОБА_3 , за весь період з моменту укладення договору по теперішній час; виписку про стан рахунків в цінних паперах, відкритих на ім'я ОСОБА_1 , за весь період з моменту укладення договору по теперішній час.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та заявив про пропуск позивачкою строку позовної давності.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що є рідним братом відповідача, під час перебування сторін у шлюбі вони разом, тобто він, брат ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_4 , нині померлий ОСОБА_5 та ОСОБА_6 займались купівлею цінних паперів приблизно в 2005-2015 роках, точніше не пам'ятає. З приводу придбання акцій Синергія у компанії «Кинта» вони втрьох він, брат та його дружина ОСОБА_7 їздили до м. Київа. Йому відомо, що ОСОБА_7 придбала акції, так як він був присутній при підписані нею договору, а також вона була присутня під час підписання договорів мною та братом. Спочатку цінні папери перебували на обслуговуванні у Соцбанку, де працювала ОСОБА_6 . Потім вони на авто разом з братом, його дружиною ОСОБА_7 їздили до м. Одеса для укладання договорів на обслуговування цінних паперів до АТ «Імексбанку», так як ОСОБА_8 в якому були відкритті рахунки збанкрутував. Потім їх попередили про банкрутство даного банку та вони знайшли банк «Південний» в якому оформили договори на обслуговування цінних паперів. Оформлення всіх договорів відбувалось в один день.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.10.1999, який розірваний на підставі рішення Южного міського суду Одеської області від 01.04.2016 (а.с.10-11).
У період шлюбу ОСОБА_3 укладені договори купівлі-продажу цінних паперів, згідно яких останній купує прості іменні акції, а саме:
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Т/236/2007 від 21.03.2007, укладений між ТОВ «Індіго Капітал» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 5 000 акцій на суму 16250,00 грн.,
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0570/2007 від 02.10.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 150 акцій на суму 15240,00 грн.,
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0751/2007 від 18.10.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 100 акцій на суму 11699,00 грн.,
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0808/2007 від 24.10.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 25 акцій на суму 12587,50 грн.,
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0932/2007 від 02.11.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 10 акцій на суму 16665,50 грн.,
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0967/2007 від 07.11.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 300 акцій на суму 12570,00 грн.,
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/1064/2007 від 29.11.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 27 500 акцій на суму 11423,50 грн.;
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/1106/2007 від 06.12.2007, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 350 акцій на суму 17999,80 грн.;
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0356/2008 від 14.02.2008, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 20 000 акцій на суму 11460,00 грн.;
- договір купівлі-продажу цінних паперів №Д/0749/2008 від 06.05.2008, укладений між ТОВ «КейБіСі Сек'юрітіз Україна» та ОСОБА_3 , згідно якого останній купив 500 акцій на суму 22775,50 грн.
Загальна сума на придбання цінних паперів складає 148 670,80 грн. (а.с.12-57).
Щодо поділу акцій
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.
За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Статтею 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
У разі поділу майна подружжя вартість акцій повинна бути включена до вартості майна подружжя, яке підлягає поділу.
Відповідно до частини першої статті 197 ЦК України до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).
Закон України «Про акціонерні товариства» визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
У пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: грошові кошти, акції та інші цінні папери.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Таким чином спірні цінні папери, придбані відповідачем є спільним сумісним майном подружжя, так як вони були придбані останнім в період шлюбу за спільні кошти.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №756/11750/15-ц (провадження № 61-36912св18) спірні акції є іменними, тобто персоніфікують права особи, яка є їх власником, а право акціонера є корпоративним, і надає йому право на участь в управлінні приватним акціонерним товариством, вони були придбані за час шлюбу сторін за спільні кошти подружжя, тому сторони не можуть набути право власності на такі іменні акції у порядку поділу спільного сумісного майна, враховуючи, що вона погодилась на виплату їй грошової компенсації замість частки у спірному майні, то її вимога про виплату такої компенсації є обґрунтованою. При цьому, вартість акцій повинна бути включена до вартості майна подружжя, яке підлягає поділу.
Таким чином, оскільки спірні акції є іменними, тобто персоніфікують права особи, яка є їх власником, а право акціонера є корпоративним, і надає йому право на участь в управлінні приватним акціонерним товариством, вони були придбані за час шлюбу сторін за спільні кошти подружжя та ОСОБА_1 не може набути право власності на такі іменні акції у порядку поділу спільного сумісного майна, враховуючи, що вона погодилась на виплату їй грошової компенсації замість частки у спірному майні, то її вимога про виплату такої компенсації є обґрунтованою.
Відповідачем ОСОБА_3 заявлено про застосування строку позовної давності.
Щодо строку позовної давності
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.
Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Як встановлено судом, відповідно до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах №6220 від 25.05.2015 укладений відповідачем з ПАТ АК «Південний» відповідач відкрив рахунок у цінних паперах № НОМЕР_2 (а.с.157-164).
Також у той же день 25.05.2015 ОСОБА_1 уклала договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № НОМЕР_3 з ПАТ АК «Південний» та відкрила рахунок у цінних паперах № НОМЕР_4 (а.с.167-174).
Згідно виписок про операції з цінними паперами депозитарної установи АБ «Південний», на рахунку позивачки знаходиться 1 шт. іменних простих бездокументарних акцій ПАТ «ЗНКІФ «Синергія-4» (а.с.178-179).
Згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах депозитарної установи АТ «Імексбанк» №244 від 13.05.2015, на рахунку позивачки знаходиться 1 шт. іменних простих бездокументарних акцій ПАТ «ЗНКІФ «Синергія-4» загальною номінальною вартістю 10 000 грн (а.с.189, 196).
Крім того, відповідачем надані виписки про стан рахунку в цінних паперах депозитарної установи АТ «Імексбанк», а саме: №243 від 13.05.2015 про відкритий рахунок свідка ОСОБА_4 , №241 від 13.05.2015 про відкритий рахунок заявленого свідка ОСОБА_9 , №242 від 13.05.2015 про відкритий рахунок відповідача ОСОБА_3 (а.с.187-188, 190).
Отже, вищезазначене підтверджує той факт, що позивачка достовірно знала, що цінні папери, які належали відповідачу згідно договорів купівлі-продажу, залишились у його розпорядженні та користуванні, оскільки сторони під час шлюбу разом з братом відповідача та ОСОБА_9 займались придбанням цінних паперів, в один день оформляли договори на обслуговування в банку цінних паперів, що підтверджується відповідними докази та узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_4 .
Крім того, суд звертає увагу, що весь час після розірвання шлюбу договори зберігались саме у квартирі позивачки та вона про них була обізнана.
Позивачка звернулась до суду з позовом 01.10.2020, зазначаючи що у вересні 2020 року їй стало відомо про порушення її права, але нею цей факт не доведений.
Таким чином, позивачкою пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав, при цьому не надано доказів, та не наведено фактичних обставин справи, які могли би свідчити, що вона не знала, та більше того не могла дізнатись про порушення свого права.
До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 51; рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року в справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», пункт 570).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 червня 2018 року в справі № 61-/894/16-ц (провадження № 61-5386св18) Верховний Суд сформулював такі висновки щодо застосування статті 261 ЦК України: «аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо».
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на день звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у цій справі вже сплив трирічний строк позовної давності, тому відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України з цих підстав слід відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265, 267 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення компенсації вартості частки у спільному майні - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення 02.11.2022.
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І. Барановська