Справа № 522/13329/22
Провадження №3/522/11140/22
27.10.2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шестакова Я.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
05.10.2022 року до Приморського районного суду м. Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП водія ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 19.09.2022 року о 15 годині 45 хвилин у м. Одесі узвіз Ольгіївський, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «Huindai Н200» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, та не врахувавши дорожньої обстановки в результаті чого здійснив зіткнення з авто «Toyota Landcruiser200» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , під час ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 13.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився. Був ознайомлений з його процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Пояснив, що провину свою не визнає, оскільки рухався по лівій полосі у напрямку вул. Балківська, згодом відчув удар з правого боку, коли вийшли з машин водій «Toyota Landcruiser200» зізнався у вчиненому. На підтвердження своєї позиції ОСОБА_1 додав фотокартки з місця ДТП.
Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП України).
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Досліджуючи схему місця ДТП, суд приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_1 про те, що: «рухався по лівій полосі у напрямку вул. Балківська» узгоджуються зі схемою ДТП.
Співробітниками поліції, до матеріалів справи не додано жодного доказу, які б вказували що водій т/з «Huindai Н200» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п.п. 13.3 Правил дорожнього руху України, а саме: даних про те, що ОСОБА_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу, та не врахувавши дорожньої обстановки в результаті чого здійснив зіткнення з авто «Toyota Landcruiser200» - не вбачається.
Досліджуючи надані фото-докази ОСОБА_1 та схему місця ДТП, судом встановлено, що останній стояв у крайній лівій полосі, наліво повороту не було, оскільки розміщений знак 3.1 «В'їзд заборонено», отже ОСОБА_1 мав намір рухатись прямо у сторону вул. Балківська, а автомобіль «Toyota Landcruiser200» повертав наліво, про що також зазначив водій зазначеного автомобіля у поясненнях, доданих до матеріалів справи.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Верховний суд у постанові від 08 липня 2020 року по справі № 463/1352/16-а зазначив, що «процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення і винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія і вина особи повинні бути прирівняні до доведеної невинності цієї особи. При таких обставинах факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є недоведеним.
Відповідно до положення ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Отже, суд, керуючись ст. 252 КпАП України, повинен надати належну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись при цьому лише законом та правосвідомістю.
Оцінюючі у сукупності усі фактичні обставини даної справи суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.124,ст.7,247,254,279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги або протесту прокурора до апеляційного суду Одеської області.
Суддя Я.В. Шестакова