Справа № 522/13825/22
Провадження по справі № 1-кс/522/6183/22
(повний текст)
17 жовтня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великокомарівка, Великомихайлівського району, Одеської області, українця за національністю, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання, зі слів раніше судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 12022162510001153 від 15.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , -
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється по кримінальному провадженню № 12022162510001153 від 15.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.10.2022 в період часу з 09:30 по 10:00, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступив у попередню змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Далі Особа 1), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Далі Особа 2), та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Далі Особа 3), направлену на відкрите викрадення чужого майна, завідомо знаючи, що на території України впроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_11 від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, та від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 № 2500-ІХ) та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року, знаходилися за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107, в пошуках об'єкту та можливості реалізувати свій корисливий мотив.
Перебуваючи на тому ж місці, помітили раніше мало знайомого їм потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був напідпитку.
Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів ОСОБА_4 разом з Особою 1 та Особою 2 та Особою 3, підійшли до потерпілого, та спровокували конфліктну ситуацію, в ході якої ОСОБА_4 разом з ОСОБОЮ №1 та ОСОБОЮ № 2 та ОСОБОЮ № 3 почали наносити хаотичні удари в область обличчя та тулуба.
Діючи з прямим умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, дізнавшись адресу потерпілого, ОСОБА_4 разом з Особою 1 та Особою 2 та Особою 3 примусово взяли потерпілого ОСОБА_12 та направилися за адресою: АДРЕСА_3 . Так, зайшовши до квартири АДРЕСА_4 , заздалегідь розподіливши ролі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА 1 наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_12 , від якого останній впав на ліжко, аби потерпілий не міг чинити опір та перешкоджати заволодінню та в цей час ОСОБА_4 разом з ОСОБОЮ 2 та ОСОБОЮ 3 відкрито заволоділи телевізором марки «Samsung» в корпусі чорного кольору, вартість 5 000 гривень та телевізором марки «Sony» в корпусі чорного кольору, вартістю 3500 гривень, які знаходилися у вищевказаній квартирі.
Відкрито заволодівши вказаним чужим майном та завдавши потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди в розмірі 8500 гривень, ОСОБА_4 разом з Особою 1 та Особою 2 та Особою 3 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
15.10.2022 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України уповноваженими працівниками поліції.
16.10.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров'я, вчинений в умовах воєнного стану.
Установлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказів, а саме: протоколом прийняття заяви від гр. ОСОБА_12 ; протоколом огляду місця події; поясненнями потерпілого гр. ОСОБА_12 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; поясненнями свідка ОСОБА_13 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.10.2022 року; протоколом огляду предмета від 16.10.2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину.
Перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, пояснивши суду, що ризики слідчим та прокурором не обґрунтовані.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від гр. ОСОБА_12 ; протоколом огляду місця події; поясненнями потерпілого гр. ОСОБА_12 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; поясненнями свідка ОСОБА_13 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.10.2022 року; протоколом огляду предмета від 16.10.2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і карається позбавлення волі на строк до 10 років, підозрюваний раніше не судимий, не одружений, ніде не навчається, офіційно не працевлаштований, немає постійного місця проживання, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, а тому є підстави вважати що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити нові злочини.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що, згідно ст. 183 ч. 2 п.4 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування чи суду,
- вчинити інші злочини.
Зважаючи на те, що підозрюваний ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на території м. Одеси не має постійного місця проживання та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів через відсутність засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень останнім, а тому на думку слідчого судді має місце ризик вчинення нового злочину.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину;
-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 ;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 ;
- наявність у підозрюваного ОСОБА_4 постійного місця роботи або навчання;
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
Слідчим суддею встановлено, що вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_12 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 8 500 гривень.
Враховуючи військову агресією Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави та впровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_11 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Інкримінований підозрюваному злочин було вчинено в період воєнного стану, що стверджує про зухвалість вчиненого діяння та суперечить морально-етичним нормам у суспільстві в особливий для держави та громадян період збройної відсічі на агресію Російської Федерації.
Мародерство - це акт прихованої або відкритої крадіжки військовослужбовцями та цивільними особами майна у мертвих або поранених у бою та після нього. Мародерством також вважають присвоєння майна цивільного населення у районах вогневого ураження (бомбардувань, ракетних ударів, артилерійських та інших обстрілів), під час надзвичайних ситуацій природнього чи техногенного характеру.
Згідно статті 28 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі підписаної 18.10.1907 року у Гаазі (дата набрання чинності для України 24.08.1991 року), мародерство у місті чи місцевості, навіть у випадку, якщо його взяли штурмом, забороняється. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text).
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року, було посилено кримінальну відповідальність за вчинення крадіжки та іншої категорії злочинів.
Враховуючи наведені міркування, на думку слідчого судді, обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановленоІнші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаному ризику, передбаченому ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України 16.10.2022 року, а досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 16.12.2022 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
Щодо розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практики ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2022 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2481 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу підозрюваного, а саме що він підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, відповідальність за які передбачає позбавлення волі до 10 років, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його ролі у інкримінованому правопорушенні, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у максимальному розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 13.12.2022 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/6183/22.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання особи підозрюваного, тобто з 15.10.2022 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 18.10.2022 року о 12:00 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя:
ОСОБА_14