Справа № 509/4659/22
03 листопада 2022 року смт. Овідіополь
Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в залі суду у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12022162380000473 від 02.11.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Козолугівка Токмацького району Запорізької області, громадянина України, українця за національністю, маючого вищу освіту, проходить військову службу за контрактом на посаді начальника радіолокаційної станції окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "старший лейтенант", не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, -
03.11.2022 року старший слідчий СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 31.11.2022 року приблизно о 09 годині ранку, більш точний час в ході розслідування не встановлено, військовослужбовець військової частини - НОМЕР_1 , начальник радіолокаційної станції окремого радіолокаційного взводу, лейтенант Збройних Сил України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у місці розташування окремого радіолокаційного взводу в селі Миколаївка, Одеського району Одеської області, за допомогою власного мобільного пристрою - «Samsung Galaxy S21 FE 5G», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , SIM-карта НОМЕР_4 , мережі «Інтернет», додатку «Instagram», та облікового запису « ОСОБА_7 » почав спілкування із власницею облікового запису « ОСОБА_8 », малолітньою потерпілою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому в ході спілкування, шляхом переписок, впродовж дня 31.11.2022 року підозрюваний ОСОБА_5 отримав інформацію від ОСОБА_9 , що їй 13 років, тобто, що вона є малолітньою, однак, не дивлячись на це, запитував у неї про її бажання вступити з ним у сексуальні відносини, на що отримував відмови.
01.11.2022 року впродовж дня, підозрюваний ОСОБА_5 , у переписках із ОСОБА_9 , продовжував наполягати на вступі у сексуальні відносини, однак знову отримував відмови від останньої. Не дивлячись на відмови з боку ОСОБА_9 , підозрюваний ОСОБА_5 дізнався у останньої її місцезнаходження, та почав наполягати на особистій зустрічі, при цьому, непрямо повідомляв, що у випадку відмови, може вчинити фізичну розправу або інші дії негативного характеру.
Так, 01.11.2022 приблизно о 16 годині, більш точний час в ході розслідування не встановлено, у підозрюваного ОСОБА_5 , перебуваючи у місці розташування окремого радіолокаційного взводу військової частини - НОМЕР_1 , в АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел направлений на вчинення дій сексуального характеру, без добровільної згоди ОСОБА_9 . Для чого, приблизно о 17 годині, більш точний час в ході розслідування не встановлено, підозрюваний ОСОБА_5 на своєму автомобілі ВАЗ-21103 білого кольору, з д/н НОМЕР_5 , прибув у селище Великодолинське, Одеського району, Одеської області, де зустрівся із ОСОБА_9 , біля продовольчого магазину «Парус», по вулиці Кооперативній 19г, селища Великодолинське, Одеського району, Одеської області.
Прибувши за вищевказаною адресою та зустрівши ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою насильницького задоволення статевої пристрасті природним та неприродним способом щодо ОСОБА_9 , підозрюваний ОСОБА_5 відчинив їй передні пасажирські двері та наказав сісти, супроводжуючи це погрозами, а після того, як вона сіла на переднє пасажирське сидіння його автомобіля ВАЗ-21103 білого кольору, з д/н НОМЕР_5 , повіз останню до вулиці Промислова селище Великодолинське, Одеського району, Одеської області, де зупинив автомобіль на достатній відстані від житлових будинків на польовій дорозі.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, приблизно о 18 годині, більш точний час в ході розслідування не встановлено, підозрюваний ОСОБА_5 знаходячись в салоні свого автомобіля ВАЗ-21103 білого кольору, з д/н НОМЕР_5 , разом із ОСОБА_9 , почав пропонувати останній вступити з ним в статеві зносини та, отримавши від неї відмову, перешкоджаючи їй при цьому за власним бажанням здійснювати свої дії, почав роздягати ОСОБА_9 , погрожуючи застосуванням пістолета, однак не показуючи його, переліз на переднє пасажирське сидіння з місця водія, піднявши ноги ОСОБА_9 , почав орально-генітальний контакт, облизуючи зовнішні полові органи ОСОБА_9 .
Далі, підозрюваний ОСОБА_5 відхилив крісло пасажира, застосовуючи силу повернув ОСОБА_9 до себе спиною, та почав спроби задовольнити свою статеву пристрасть природним та неприродним способом у формі вагінального та анального генітальних контактів, однак не зміг довести свого полового члена до стану ерекції.
Після чого, підозрюваний ОСОБА_5 наказав ОСОБА_9 здійснити орально-генітальний контакт з його половим членом, що остання вчинила, побоюючись за своє здоров'я та життя, однак еяколяції не відбулось. Після чого, застосовуючи фізичне насильство, а саме тримаючи с заду за тіло, декілька разів просунув вказівний палець правої руки почергово у анальний та вагінальний отвір ОСОБА_9 .
Далі, підозрюваний ОСОБА_5 насильно зняв з ОСОБА_9 увесь одяг що залишився, застосовуючи фізичне насильство, а саме тримаючи с заду за тіло, почав мастурбувати, в результаті задовольнив свою статеву пристрасть, отримавши оргазм та здійснивши еяколяцію на спину ОСОБА_9 , після чого витер її спину вологими серветками, одягся та відвіз ОСОБА_9 назад до магазину «Парус», де висадив її.
02.11.2022 року о 08 год 15 хв. за фактом вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.11.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, - згвалтування, вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, будь-якого іншого предмета, вчинено щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
В обґрунтування клопотання посилається на наявність обгрунтованої підозри, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, з метою запобігання вказаним в клопотанні ризикам слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без встановлення розміру застави.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважають обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні, вказують, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні дданого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення. Прокурор також додав, що після затримання підозрюваного в нього вилучено зброю, що знаходилась при ньому, а саме пістолет, однак підозрюваний в користуванні має також автомат та один магазин з тридцятьма патронами до нього, які не вилучено та знахотяться у військовій частині за місцем проходження служби підозрюваного.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що дійсно ОСОБА_5 дійсно підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак ризики, на які посилаються слідчий та прокурор нічим не підтверджені.Підозрюваний ОСОБА_5 визнавав вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, надав органу досудового розслідування усі речові докази по справі, погодився та прийняв участь у слідчому експерименті, зброю у підозрюваного вилучено. ОСОБА_5 раніше не судимий, проходить військову службу за контрактом на посаді начальника радіолокаційної станції окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "старший лейтенант", тому з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та інших обставин, у справі наявний суспільний інтерес. Захисник вважає,що в цілому клопотання слідчого про застосування запобіжного хаходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки існують перестороги щодо того, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого та обере інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, підозрюваний має, в силу своїх службових обов'язків, повернутись до розташування військової частини, внаслідок чого існує ризик вчинення щодо підозрюваного протиправних дій з боку інших військовослужбовців.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, додавши, що потерпіла ОСОБА_9 сіла до нього в автомобіль добровільно.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши пояснення всіх учасників судового провадження, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява N 33977/96) від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) від 10.02.2011 р. ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.ст. 177, 183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Встановлено, що 02.11.2022року о 08 годині 15 хвилин ОСОБА_5 було затримано за фактом вчинення зазначених кримінального правопорушенння, в порядку ст. 208 КПК України.
02.11.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України.
Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» (заява N 9627/81) від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 01.11.2022 року та 02.11.2022 року; протоколом обшуку від 01.11.2022 року; протоколом допиту малолітнього потерпілого від 02.11.2022 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.11.2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 02.11.2022 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 02.11.2022 року; протоколом проведення слідчого експерименту із застосуванням відео-звукозапису від 20.09.2022 року (технічна помилка в даті проведення).
Наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, є вагомими та можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 152 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 152 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Підозрюваний ОСОБА_5 має повних 23 роки від народження, освіта вища, проходить військову службу за контрактом на посаді начальника радіолокаційної станції окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "старший лейтенант", не одружений, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років .
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор обґрунтовано послалися на ризики, які передбачено п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме можливість:
- переховуватись від органів досудового розслідування, так як він усвідомлює моральний аспект інкримінованого йому злочину, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме в зв'язку з тим, що на даний час триває досудове розслідування, в подальшому може виникнути необхідність у винайдені будь-яких речей, які ще невідомі слідству, а ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може їх знищити чи сховати;
- незаконно впливати на малолітню потерпілу, так як знає її особисто, із копій матеріалів отриманих до клопотання вже знає місця мешкання потерпілої та інших учасників, що дає змогу вчинювати незаконний вплив на учасників процесу, перебуваючи на волі;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу;
- вчинити інші кримінальні правопорушення, адже за наявною військовою агресією з боку росії проти України, суттєво обмежують можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршується криміногенна обстановка. Крім того, в силу своїх службових обов'язків має доступ до зброї, яку імовірно може незаконно використати, в тому числі, і з метою вчинення іншого кримінального правопорушення чи з метою приховання слідів та речових доказів даного кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи, які передбачені ч.1ст.176 КПК України, не здатні запобігти встановленим ризикам та не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
У зв'язку з вищенаведеним, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строків досудового розслідування, тобто до 01.01.2023 року, а тому запобіжний захід підозрюваному у вигляді тримання під вартою слід встановити строком на 60 днів, тобто з моменту затримання з 08 години 15 хвилин 02.11.2022 року до 08 години 15 хвилин 01.01.2023 року.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи встановлені при розгляді клопотання підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне скористатися правом, наданим ч.4 ст.183 КПК України, за змістом якої суд вправі не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вчинено із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" строком до 08 години 15 хвилин 01 січня 2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 днів і обчислюється з моменту затримання з 08 години 15 хвилин 02.11.2022 року до 08 години 15 хвилин 01.01.2023 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та закінчує свою дію 01.01.2023 року о 08 год. 15 хв.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 04.11.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1