Справа № 494/1227/22
Провадження № 2/508/254/22
Іменем України
"04" листопада 2022 р. смт. Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., вирішуючи питання про прийняття до свого провадження та призначення до судового розгляду цивільної справи № 494/1227/22 (провадження № 2/508/254/22) за позовною заявою ОСОБА_1 до Опорного закладу - ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області про захист прав працівників, стягнення заробітної плати, визнання незаконної відмови, стягнення компенсації,
встановив:
04.10.2022 року в провадження Миколаївського районного суду Одеської області від Березівського районного суду Одеської області, згідно розпорядження голови суду надійшла цивільна справа № 494/1227/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Опорного закладу - ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області про захист прав працівників, стягнення заробітної плати, визнання незаконної відмови, стягнення компенсації.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 року зазначена справа передана в провадження судді Банташ Д.С.
Відповідно до ухвали від 07.10.2022 року судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. цивільну справу №494/1227/22 повернуто до Березівського районного суду Одеської області для усунення недоліків.
25.10.2022 року від Березівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа № 494/1227/22 після усунення недоліків зазначених в ухвалі від 07.10.2022 року Миколаївського районного суду Одеської області.
Згідно розпорядження керівника апарату суду від 31.10.2022 року №8 у зв'язку з перебуванням судді Банташ Д.С. на навчанні, справу не було передано судді у день надходження, а здійснено передачу 31.10.2022 року.
Ознайомившись з матеріалами справи встановлено, що 19.09.2022 року позовна заява надійшла на офіційну електронну пошту Березівського районного суду Одеської області inbox@br.od.court.gov.ua та зареєстрована в КП «Д-3» за вхідним № 5637.
Суд зазначає, що подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження, оскільки у порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заяву не підписано особою, яка її подала, або представником такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Також, відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Положеннями ч. 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Водночас п. 15.1 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п. 15.15 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
04 жовтня 2021 року Державна судова адміністрація України офіційним листом повідомила міністерства, центральні органи виконавчої влади, облдержадміністрації, місцеві та апеляційні суди, Національну асоціацію адвокатів України та територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.
Листом повідомляється, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС).
Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі Закон) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Тобто, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Положенням частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, у яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Абзацом першим частини першої статті 18 Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та у постанові від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21.
Зокрема, у постанові від 1 липня 2021 року по справі № 9901/76/21, Велика Палата ВС залишила ухвалу КАС ВС про повернення позовної заяви без змін, зазначивши таке. За правилами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Верховний суд виходив із того, що «надсилання процесуальних документів до КАС ВС в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису. Заявник надіслав позов не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою. Отже, матеріали позовної заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву з використанням підсистеми «Електронний суд». Тож КАС ВС обґрунтовано дійшов висновку про те, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством».
Також, згідно пункту 1 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України №17 від 02.03.2018) передбачено, що обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
У постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 226/1863/18 зроблено правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що у матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог статті 43 ЦПК України.
Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» та шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.
Як вбачається з відповіді в.о. голови Березівського районного суду Одеської області Станіслава Лебединського за № 494/1227/22/3712/2022 від 18.10.2022 року, позовна заява ОСОБА_1 до Опорного закладу-ліцею № 3 Березівської міської ради надійшла до суду на електронну адресу суду 19 вересня 2022 року та зареєстрована в КП «Д-3» за вхідним № 5637. Через підсистему «Електронний кабінет» позовна заява ОСОБА_1 до суду не надходила. (а.с. 45)
Згідно акту про перевірку електронного підпису, складеного головним спеціалістом з інформаційних технологій Березівського районного суду Одеської області вбачається, що на електронну адресу Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява з додатками від ОСОБА_1 про захист прав працівників, стягнення заробітної плати, визнання незаконної відмови стягнення компенсації. При отриманні перевірено електронний підпис матеріалів на спеціалізованому сайті https://www.czo.gov.ua/verify, так як позовна заява була направлена в 13 окремих PDF-файлах, позивач підписав лише останній файл (тринадцятий), а саме: скан_20220918(13).pdf-1.asice. Цими файлами є накази Опорного закладу-ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області від 08.11.2021 року за № 107-к, від 11.04.2022 року за № 48-к, від 03.03.2022 року за № 33-к, від 28.02.2022 року за № 27-к.(а.с. 38-43)
Таким чином, інші роздруковані файли позовної заяви і додатки до неї, які містяться в матеріалах справи були надіслані на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа.
Суд вбачає, що дана позовна заява надіслана позивачем на електронну пошту Березівського районного суду Одеської області inbox@br.od.court.gov.ua без застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису.
При цьому, ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (дата реєстрації 03.01.2021 року), що підтверджується відповіддю за № 41671 від 01.11.2022 року. Зазначене не заважає їй сформувати відповідну заяву у підсистемі «Електронний суд» і надіслати на адресу суду. Також позивач не була позбавлена можливості направити/подати відповідну заяву у паперовому вигляді, підписану власноруч, поштовим зв'язком або іншим способом.
Виходячи із правової позиції Верховного суду, суд приходить до висновку, що позовну заяву подано позивачем на електронну пошту суду без застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, тобто використано спосіб звернення до суду, який не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Також, відповідно до акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (пакування) Березівського районного суду Одеської області не виявилося вказаних в додатку документів, а саме: Наказу директора від 23.09.2021 року та наказу директора від 23.11.2021 року. (а.с. 44)
Враховуючи викладене, позов підлягає поверненню відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.149-153, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Опорного закладу - ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області про захист прав працівників, стягнення заробітної плати, визнання незаконної відмови, стягнення компенсації повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили із моменту підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.С. Банташ