Справа № 521/17607/20
Номер провадження:1-кп/521/538/22
04 листопада 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченої - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160470000383 від 31.01.2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, розлученої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160470000383 від 31.01.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у порушенні правил безпеки дорожнього руху що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин.
19.11.2018 року приблизно о 16 годині 38 хвилин, ОСОБА_4 допустила порушення вимог п. п. 2.3 (6), 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення виразились в тому, що 19.11.2018 року приблизно о 16 годині 38 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Prado» реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснювала рух в Малиновському районі м. Одесі, по вологому дорожньому покриттю проїжджої частин вулиці Інглезі, зі сторони вулиці Івана та Юрія Лип в напрямку вулиці І.Рабіна, де організований двосторонній рух, по одній смузі в кожному напрямку, не врахувавши дорожню обстановку, в ході руху за кермом транспортного засобу уважною не була, діючи необережно, проявивши злочинну недбалість, в ході руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину вул. Інглезі, по нерегульованому пішохідному переході, з право на ліво відносно руху автомобіля марки «Toyota Prado» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження у вигляді компресійно-уламковий перелом тіла першого поперекового хребця, перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки. Вказані ушкодження спричинено дією тупих твердих предметів, та могли бути отриманні в умовах ДТП (контакту автомобіля, що рухається, з тілом пішохода), - згідно з п. 2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (затверджених Наказом № 6 МО3 України від 17.01.1995 року) відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Обвинувачена ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановлених ст. 49 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисники - адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , клопотання просили задовольнити, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160470000383 від 31.01.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
При цьому обвинувачена зазначила, що згоду на закриття кримінального провадження вони надають добровільно та без примусу, їй зрозуміла суть обвинувачення і підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої про її звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160470000383 від 31.01.2019 року.
Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив суд роз'яснити щодо права звернення потерпілого з позовною заявою до суду у порядку цивільного судочинства.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09 квітня 2019 року, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого(-ої), ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого(-у), від кримінальної відповідальності.
З обвинувального акту та доданих до нього матеріалів вбачається, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, яке інкримінується ОСОБА_4 мало місце 19 листопада 2018 року.
Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року за № 2617-VIII (який набрав чинності 1 липня 2020 року), інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів та передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в чинній редакції), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Підстав для зупинення або переривання строку давності, які визначені ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, стороною обвинувачення, суду не надані. Обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженню мали місце в листопаді 2018 року.
Таким чином, на теперішній час сплили встановлені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
Даних про вчинення обвинуваченою нового кримінального правопорушення в період строків притягнення до кримінальної відповідальності не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_4 , якій були роз'яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, не заперечувала проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю судом, в зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд, постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
З'ясувавши позицію обвинуваченої, впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відносно неї підлягає задоволенню.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 29 липня 2021 року, вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо (постанова по справі № 552/5595/18).
Щодо заявленого у даному кримінальному провадженні цивільного позову, суд вважає зазначити наступне.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ч. 1 ст.129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Таким чином, цивільний позов суд розглядає по суті у випадках, передбачених ч.1 ст. 129 КПК України.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної школи у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям судом рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд позбавлений можливості вирішити цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди. Вказаний цивільний позов необхідно залишити без розгляду та роз'яснити потерпілому, що наведене не позбавляє цивільного позивача можливості вирішити їх у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, приписи ст. 124 КПК України процесуальні витрати відносяться на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284-286, 314, 350, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160470000383 від 31.01.2019 року - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
На підстав п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160470000383 від 31.01.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Витрати, пов'язані на залучення експертів на загальну суму 2941 (дві тисячі дев'ятсот сорок одна) гривня 78 (сімдесят вісім) копійок - віднести за рахунок держави.
Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого від 31.01.2019 року, а саме:
- автомобіль марки «Toyota Prado» реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутим його власнику за належністю.
Цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_4 у сумі 107 836 (сто сім тисяч вісімсот тридцять шість) гривень, 20 (двадцять) копійок - залишити без розгляду, роз'яснивши цивільному позивачу його право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1