Справа №521/16172/22
Номер провадження 3/521/10400/22
03 листопада 2022 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УСР в Одеській області ДСР Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2022 року №768/2022, капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника командира 1-го патрульного батальйону по роботі з особовим складом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, являючись відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом на якого поширюються дії Закону, 31.07.2022 року отримав подарунок від начальника військового наряду (команди 2-го відділення) 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону Військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів у розмірі 3517 гривень, чим порушив вимоги п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про запобігання корупції» та вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-5 КУпАП, а саме порушення встановлених законом обмежень, щодо одержання подарунків. Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-5 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав та підтвердив обставини, викладені у протоколі, просив строго не карати.
Прокурор Богатир В.К. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним та накласти на нього адміністративне стягнення, ззаначивши, що матеріали справи містять достатньо доказів вчинення останнім адмінінстративного правопорушення.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП - Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.
Частина 1 статті 172-5 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
Частина 1 статті 1 Закон України «Про запобігання корупції» дає визначення, що подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Диспозиція статті 172-5 КпАП України є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Так, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 23 «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Згідно вимог ч.2 ст. 23 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Гавенда проти Польщі» зазначено, що якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи вищевказане рішення ЄСПЛ через призму даної справи про адміністративне правопорушення, можливо зробити висновок, що ч.2 ст. 23 ЗУ «Про запобігання корупції» містить досить зрозумілі й чіткі формулювання, які дають громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими вони можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності, тож вони можуть передбачити наслідки його застосування, що не суперечить принципові верховенства права.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №768/2022 від 27.10.2022 року, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями свідків, матеріалами службового розслідування, іншими матеріалами справи.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
В якості пом'якшуючих відповідальність правопорушника обставин є щире каяття винного.
Обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст.ст. 9-11, 172-5, 221, 252, 283, 284 КУпАП суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень на користь держави з конфіскацією подарунку у вигляді 3517 (три тисячі п'ятсот сімнадцять) гривень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.І. Федоренко