Справа № 504/1843/22
Номер провадження 2/504/1464/22
03.11.2022смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Якимів А.В.,
з участю секретаря судових засідань Ємельяненко М.В.
представника позивача ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Доброслав, Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат, стягнення аліментів на утримання дружини, -
ОСОБА_2 , надалі позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , далі відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача: аліменти на утримання малолітнього сина у твердій грошовій сумі 22000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; додаткові витрати на утримання малолітнього сина у розмірі 3000,00 грн., щомісячно; аліменти на утримання дружини у розмірі 8000,00 грн., щомісячно.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що від спільного шлюбу позивача та відповідача народився син. Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Відповідач маючи у власності рухоме та нерухоме майно, працюючи моряком, з моменту припинення шлюбних відносин між сторонами спільну дитину не утримує. При цьому, відповідач має можливість утримувати дитину, оскільки працює за контрактами із закордонними морськими компаніями на керівних посадах. Вказує, що середні ставки для посад які займає відповідач становлять 45000,00 доларів США на рік.
18.08.2022 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував наявності у відповідача на праві власності рухомого та нерухомого майна. Відповідач зазначив, що він на теперішній час не працює, доходів не отримує, має суттєві проблеми зі здоров'ям. Відповідач визнав позов позивача про стягнення аліментів на утримання сина на суму 1500,00 грн., аліментів на утримання дружини на суму 1000,00 грн., та заперечив позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину у повному обсязі.
22.08.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вказує, що квартира площею 55,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль ВАЗ 217030 2007 р.в. та земельна ділянка з кадастровим номером 5122786400:01:001:1665 перебувають у спільній власності позивача та відповідача. Крім того, відповідач придбав автомобіль Фольсваген Тігуан, який оформив на свою матір. Стан здоров'я відповідача, а також його зайнятість дозволяє виконувати зобов'язання зі сплати аліментів які визначені позовною заявою.
01.09.2022 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно яких усі доводи викладені у відповіді на відзив є припущеннями.
Судом досліджено наступні докази.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу від 09.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено шлюб. Відповідно до копії свідоцтва про народження від 08.01.2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , позивач - матір, відповідач - батько. Відповідно до копії довідки про склад сімї від 27.06.2022 року ОСОБА_4 26.12.2019 року проживає із позивачем. Відповідно до копії довідки від 30.06.2022, що видана ГУ Держгеокадастру в Одеській області, позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 10.02.2020 року по 26.12.2022 року.Відповідно до копії рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.08.2022 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І квартал 2018 по ІІ квартал 2022 року, відповідач у 2020, 2021,2022 роках доходів не отримував. Такі ж обставини підтверджуються і індивідуальними відомостями про застраховану особу від 06.08.2022 року.
Відповідно до консультативних висновків спеціаліста від 11.07.2022 року, від 18.07.2022 року, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.07.2022, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2744, медичної карти стаціонарного хворого відповідач має загальні захворювання.
За даними витягу з Єдиного державного реєстру МВС від 10.08.2022 відповідач має у володінні транспортний засіб ПУТД 2200 2014 р.в.За даними до витягу з Єдиного державного реєстру МВС від 10.08.2022 позивач має у володіння транспортний засіб ВАЗ 217030 2007 р.в.Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.03.2021 року позивач є власником квартири площею 55,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно виписки про рух коштів за період з 31.07.2021 року по 27.06.2022 року клієнта ОСОБА_2 із АО “Райфайзен банк” 30.08.2021 року, 30.09.2021 року, 29.10.2021 року, 01.12.2021 року, 28.12.2021 року, 31.01.2022 року на рахунок клієнта відбувались зарахування переказів з деталями операції.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_5 , свідок зазначила, що знайома із відповідачем близько чотирьох років, відповідач є моряком, перебував у рейсах близько 9 місяців, свідок знає, що відповідач пішов на підвищення. Свідок повідомила, що відповідач їй говорив, що він отримує близько 4-5 тисяч доларів, щомісячно. Позивач, вказувала що отримувала у банку його заробітну плату.
Оцінивши досліджені у справі докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При ухваленні рішення по справі суд керується Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» яким встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2022 року - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривень, з 1 грудня 2272 гривень.
При визначенні розміру аліментів, суд виходить з того, що позивач не надала суду доказів існування у відповідача будь-яких доходів на момент звернення до суду із позовом та доказів працевлаштування відповідача. Позивач надала суду докази грошових переказів від відповідача позивачу у 2021 році та у першому місяці 2022 року, власником котрих вона і стала. Відповідач надав суду докази того, що не отримує офіційних доходів на території України. Не заперечив того факту, що за професією є моряком. У сторін на праві спільної власності є рухоме та нерухоме майно. Відповідач надав суду докази наявності у нього загальних захворювань. Встановлено, що відповідач інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні немає. Докази на підтвердження здійснення відповідачем витрат, що перевищують його доходи, позивач суду не надала.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст.182 СК України, які б могли вплинути на рекомендований законодавцем розмір аліментів, а тому суд вважає за необхідне частково задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на суму 2700,00 грн. щомісячно на утримання сина до досягнення ним повноліття. Суд виходить, також із того, що обов'язок забезпечувати утримання неповнолітньої дитини поширюється і на отримувача аліментів, в рівній мірі, а позов про стягнення аліментів не повинен бути спрямований на безпідставне збагачення сторони.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів отримувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Згідно статті 84 СК України «Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч.2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку що позивач є такою, що потребує матеріальної допомоги, має на утриманні дитину віком до трьох років, за якою здійснює догляд особисто, і має право на її утримання відповідачем відповідно до вимог згідно ч.1-2ст.76 СК України.
При визначенні розміру аліментів, суд виходить з того, що позивач не надала суду доказів існування у відповідача будь-яких доходів на момент звернення до суду із позовом та доказів працевлаштування відповідача. Позивач надала суду докази грошових переказів від відповідача позивачу у 2021 році та у першому місяці 2022 року, власником котрих вона і стала. Відповідач надав суду докази того, що не отримує офіційних доходів на території України. Не заперечив того факту, що за професією є моряком. У сторін на праві спільної власності є рухоме та нерухоме майно. Відповідач надав суду докази наявності у нього загальних захворювань. Встановлено, що відповідач інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні немає. Докази на підтвердження здійснення відповідачем витрат, що перевищують його доходи, позивач суду не надала. Відповідач працездатний, доказів неможливості утримувати дружину не надав.
Виходячи з принципів розумності та справедливості суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в цій частині. З відповідача слід стягнути аліменти на утримання дружини в розмірі 2000,00 гривень, щомісячно що не буде заздалегідь непомірним для їх сплати.
Не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача, про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини, оскільки за правилами ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Разом з тим, в позові не обґрунтовано, а позивачем не доведено необхідності здійснення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами та якими саме. Жодних обґрунтувань з цього приводу позов не містить. Відповідних доказів не подано.
Згідно із п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що згідно вимог п.14 ч.2ст.3 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору за цим предметом цивільного спору. Відтак, за правилами ст.141ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати із сплати судового збору в розмірі 383,07 за відповідною ставкою вимог майнового характеру для фізичної особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 82, 141, 265, 273,274-279, 280, 430 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 2700,00 (дві тисячі сімсот) гривень, щомісячно але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з усіх видів його заробітку (доходу), з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з 19.07.2022 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь держави 383,07 (триста вісімдесят три гривні сім копійок) гривень судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено, підписано та проголошено 07.11.2022 року о 09.00 год.
Суддя Якимів А. В.